Справа № 544/2122/21
2/544/69/2022
Номер рядка звіту 65
іменем України
(заочне)
23 лютого 2022 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - судді Нагорної Н. В.,
за участі:
секретаря - Киричевської В. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду по вул. Соборній, 41 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в обґрунтування якого вказала, що відповідно до договору купівлі - продажу від 30 жовтня 2006 року вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Окрім неї у вказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та син її колишнього співмешканця - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач не проживає у помешканні з травня 2018 року. Реєстрація ОСОБА_2 у вказаному будинку порушує її право на володіння та користування ним, у зв'язку з чим вона вимушена звернутись до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивачка в судове засідання не з'явилася, надала заяву, в якій просила слухати справу без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення про його виклик на офіційному веб-сайті судової влади України. Заяви про розгляд справи за його відсутності від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі доказів, які додані до справи, та постановити заочне рішення.
23.02.2022 згідно ст. 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши докази, що маються в матеріалах справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом установлено, щовідповідно до договору купівлі - продажу від 30 жовтня 2006 року, ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 6).
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 02 листопада 2006 року вищевказаний будинок в цілому належить ОСОБА_1 (а.с. 7).
Згідно довідки Виконавчого комітету Пирятинської міської ради №П3205 від 19 лютого 2019 року було впорядковано адресу будинку, що належить ОСОБА_1 , а саме змінено номер будинку з «35» на «39» (а.с. 9).
Відповідно до довідки ЦНАП Виконавчого комітету Пирятинської міської ради № П 43646 від 15.12.2021 у вказаному будинку зареєстровані, окрім позивачки, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та син її колишнього співмешканця позивачки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).
Згідно довідки Виконавчого комітету Пирятинської міської ради №18-09/25 від 15 грудня 2021 року, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає з травня 2018 року (а.с. 8).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Також встановлено, що ОСОБА_2 за місцем реєстрації не проживає з 2018 року, тобто більше одного року, його речей у квартирі немає.
Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні Право власності є непорушним.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За правилами ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до частини 1 статті 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у квартирі, що йому належить, користуються житловим приміщенням в обсязі, визначеному власником.
Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік.
Пунктом 39 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, частина перша статті 405 ЦК України). Суди повинні мати на увазі, що таким законом не може бути ЖК УРСР, а застосуванню підлягають норми, передбачені главою 32 ЦК України. З урахуванням зазначеного суди повинні виходити з того, що стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення статті 405 ЦК України. Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім'ї права користування житлом.
Таким чином, оскільки відповідач, який є колишнім членом сім'ї власника будинку, понад один рік не проживає у будинку, що належить позивачці на праві приватної власності, жодних домовленостей про збереження за ним права на проживання понад встановлені законом строки сторони не мали, його реєстрація заважає позивачці у повній мірі володіти та користуватися належним їй житлом, позовні вимоги щодо визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Керуючись ст. 6-13, 81, 259, 263-265, 280-281, 352 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житлом за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н. В. Нагорна