Справа № 202/653/22
Провадження № 2/202/1138/2022
Іменем України
01 березня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючої судді Слюсар Л.П.,
за участю секретаря Пеки Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 у січні 2022 року звернулася до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 15 вересня 2007 року Виконкомом Волоської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області між нею та відповідачем зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 04. Від цього шлюбу позивач та відповідач мають спільних дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач зазначила, що подружнє життя з відповідачем не склалося. Причиною припинення шлюбних відносин стали відсутність між сторонами почуття любові та поваги, взаєморозуміння, кожен із подружжя має різні погляди на сімейні відносини та обов'язки. З січня 2020 року подружжя спільного господарства не веде, проживає окремо та шлюбних відносин не підтримує. Подальше збереження шлюбу неможливе, оскільки між сторонами повністю втрачено почуття любові та поваги. Наведене зумовило позивача звернутись до суду з відповідною позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 січня 2022 року, у вказаній цивільній справі визначено головуючим суддею суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 10 лютого 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, натомість через канцелярію суду подала заяву, відповідно до якої просила розглядати справу без її участі. Заявлені вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явився, натомість засобами поштового зв'язку подав клопотання, відповідно до якого просив розглядати справу без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що 15 вересня 2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) уклали шлюб, який зареєстровано Виконкомом Волоської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 04.
Від цього шлюбу позивач та відповідач мають спільних дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11, 12).
Між позивачем та відповідачем відсутній спір про поділ майна та місце проживання спільних дітей, що проживають разом з матір'ю.
Також, встановлено, що між сторонами фактично припинені шлюбні стосунки, з січня 2020 року сторони проживають окремо та не ведуть спільного господарства, між ними примирення неможливе.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інші обставини життя подружжя.
Суд враховує, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, сторони не бажають поновлювати стосунки, будь-яких заходів до примирення не приймають, доказів протилежного не надано, збереження шлюбу суперечить інтересам сім'ї, а тому надання сторонам строку для примирення суд вважає недоцільним.
Причиною розпаду сім'ї є протилежні погляди на шлюб та сім'ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що має суттєве значення.
Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи, що позивачем ОСОБА_1 заявлено клопотання про відновлення її дошлюбного прізвища, суд вважає необхідним після розірвання шлюбу відновити дошлюбне прізвище позивача - « ОСОБА_5 ».
Таким чином, суд вважає, що сімейно-шлюбні відносини припинені, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому суд дійшов висновку, що сім'я сторін розпалася остаточно та не може бути відновлена.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується вимогами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої сплачені позивачем судові витрати підлягають стягненню на її користь з відповідача.
Керуючись ст. ст. 56, 105, 112, 113 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 141 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ») та ОСОБА_2 , зареєстрований 15 вересня 2007 Виконкомом Волоської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, актовий запис № 04 - розірвати.
Відновити дошлюбне прізвище ОСОБА_1 - « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.П. Слюсар