справа № 208/325/22
№ провадження 1-кп/208/311/22
Іменем України
26 січня 2022 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:
головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу за кримінальним провадженням №12022041160000011 відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, працюючий зварником за контрактом в Республіці Польща, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, згідно угоди про визнання винуватості, -
13.01.2022 року між прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у зазначеному кримінальному провадженні з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_5 з іншого боку, в присутності захисника ОСОБА_6 , на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України в приміщенні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. І. Ясюковича 5, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно укладеної угоди, відповідно до наказу комунального закладу «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Дніпропетровської обласної ради» № К/1-п від 30.06.2017 року ОСОБА_5 призначено на посаду водія автотранспортних засобів санітарної виїзної бригади екстреної медичної допомоги підстанції Центральної та Південної адміністративно-господарчого підрозділу КЗ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради.
Відповідно до робочої інструкції водія автотранспортних засобів санітарної виїзної бригади екстреної медичної допомоги підстанції Центральної та Південної адміністративно-господарчого підрозділу КЗ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_5 , він є водієм спеціального санітарного автомобіля, який є членом виїзної бригади екстреної медичної допомоги, забезпечує транспортування медичних працівників та оснащення бригади до місця виклику, надання першої медичної допомоги постраждалим, транспортування пацієнтів у супроводі медичних працівників (пі.1.), призначається на посаду та звільняється з посади водія автотранспортних засобів санітарних виїзних бригад екстреної медичної допомоги наказом директора КЗ «ОЦЕМД та МК» ДОР», за поданням старшого механіка гаражу відповідно до чинного законодавства (пі.2.), водій безпосередньо підпорядкований старшому механіку гаражу і працює під його керівництвом, водій в оперативній роботі підпорядковується керівнику бригади, фельдшеру (медсестрі) - диспетчеру по прийому викликів (п.1.3), у своїй діяльності водій керується директивними документами Міністерства охорони здоров'я, Статутом Центру, тощо.
На початку лютого 2019 року, у ОСОБА_8 разом з невстановленою в ході проведення слідства особою, виник протиправний корисливий умисел, спрямований на заволодіння, майном комунального закладу, а саме грошовими коштами у вигляді заробітної плати, шляхом обману що призначається та виплачується КЗ «ОЦЕМД та МК» ДОР» за виконання покладених на нього обов'язків, при цьому їх не виконуючи, та домовившись з невстановленою в ході слідства особою щодо виникнення спільного злочинного наміру та розподілу протиправно отриманих грошових коштів.
На виконання злочинного корисливого наміру на заволодіння грошових коштів КЗ «ОЦЕМД та МК» ДОР», ОСОБА_8 заздалегідь домовився з невстановленою в ході проведення слідства особою про те, що він виїде за межі державного кордону України та буде перебувати там деякий час без відповідного звільнення з посади водія КЗ «ОЦЕМД та МК» ДОР», а невстановлена в ході слідства особа зі свого боку з метою доведення злочинного наміру направленого на заволодіння грошовими коштами підприємства КЗ «ОЦЕМД та МК» ДОР», не буде вживати заходів щодо його звільнення за невихід водія ОСОБА_8 на роботу, а буде сприяти останньому у нарахування заробітної плати шляхом внесення у табелях робочого часу про відпрацювання останнім робочих годин.
В період часу з 13.02.2019 року по 11.05.2019 року, з 12.06.2019 року по 27.09.2019 року, з 07.10.2019 року по 29.11.2019 року, ОСОБА_8 перебував за межами Державного кордону України, та не виконував покладених на нього обов'язків.
Відповідно до трудового законодавства України робочим часом вважається період, коли працівник відповідно до укладеного трудового договору та правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства виконує покладені на нього трудові обов'язки.
З метою реалізації спільного умислу ОСОБА_8 з невстановленою в ході слідства особою, остання вносила до табелів використання робочого часу по Центральній, Південній підстанції Кам'янської станції ЕМД, про відпрацювання робочих годин водієм ОСОБА_8 , в період з 13.02.2019 року по 11.05.2019 року, з 12.06.2019 року по 27.09.2019 року, з 07.10.2019 року по 29.11.2019 року, та у подальшому підписувала табелі особисто, та надавала їх для затвердження до комунального закладу «Обласного центру екстреної медичної допомоги та медичних катастроф» Дніпропетровської обласної ради», для нарахування заробітної плати ОСОБА_5 , в наслідок чого в порушення ст. 94 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року, ст. ст. 1,2 ЗУ «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року, бухгалтерією КЗ «ОЦЕМД та МК» ДОР», проведено зайве нарахування заробітної плати, на загальну суму 50 288,36 грн.
Грошові кошти у вигляді заробітної плати ОСОБА_8 отримував на банківський рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».
Заволодівши чужим майном, а саме виплаченою заробітною платою у сумі 50 288,36 грн., ОСОБА_8 розпорядився ними згідно попередньої домовленості, частину коштів використовував на свої власні потреби, іншу частину у вигляді готівки передавав невстановленій в ході проведення слідства особі.
Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 разом з невстановленою в ході слідства особою, в період з 17.02.2020 року по 22.07.2020 року, перебував за межами Державного кордону України, та не виконував покладених на нього обов'язків водія КЗ «ЩЦУМД та МК» ДОР»
Відповідно до трудового законодавства України робочим часом вважається період, коли працівник відповідно до укладеного трудового договору та правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства виконує покладені на нього трудові обов'язки.
З метою реалізації спільного умислу ОСОБА_8 з невстановленою в ході слідства особою, остання вносила до табелю використання робочого часу по Центральній, Південній підстанції Кам'янської станції ЕМД, про відпрацювання годин водієм ОСОБА_5 , в період з 17.02.2020 року по 22.07.2020 рік, у подальшому підписувала табелі особисто, та надавала їх для затвердження до комунального закладу «Обласного центру екстреної медичної допомоги та медичних катастроф» Дніпропетровської обласної ради», для нарахування заробітної плати ОСОБА_5 , в наслідок чого в порушення ст. 94 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року, ст. ст. 1,2 ЗУ «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року, бухгалтерією КЗ «ОЦЕМД та МК» ДОР», проведено зайве нарахування заробітної плати, на загальну суму 33 759,76 грн. грн.
Грошові кошти у вигляді заробітної плати ОСОБА_8 отримував на банківський рахунок відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».
Заволодівши чужим майном, а саме виплаченою заробітною платою у сумі 33 759,76 грн. ОСОБА_8 розпорядився ними згідно попередньої домовленості, частину коштів використовував на свої власні потреби, іншу частину у вигляді готівки передавав невстановленій в ході слідства особі.
Загальна сума незаконного нарахування та виплати заробітної плати ОСОБА_9 за періоди 2019 рік та 2020 рік, складає 84 048,12 грн.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Обвинувачений ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні.
Між обвинуваченим та прокурором укладена угода про визнання винуватості у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 190 КК України та сторони дійшли згоди про призначення ОСОБА_5 покарання у вигляді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 грн.
Зі змісту угоди вбачається, що при її укладанні обвинуваченого ОСОБА_8 роз'яснені та є зрозумілими наслідки укладання та затвердження угоди для сторін, відповідно до ст. 473 КПК України, а саме:
- обмеження права на оскарження вироку, підстави для оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода, в апеляційному порядку, що визначені ст.394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в ст. 424 КПК України.
- відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, а саме: права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого йому кримінального правопорушення, а він має такі права: мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
Бабко зобов'язується:
- беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні;
- сприяти в забезпеченні виконання завдання кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого судового розгляду обвинувального акту в суді;
Ця угода, суть якої обвинуваченому зрозуміла, укладена ним добровільно і усвідомлено, і у нього було достатньо часу, щоб ознайомитись зі змістом угоди про визнання винуватості.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинуваченні, та пояснив, що з 2017 року він працював водієм автомобіля «швидкої допомоги» на відповідній станції м. Кам'янське, яке визначено в обвинуваченні як санітарна виїзна бригада екстреної медичної допомоги підстанції Центральної та Південної адміністративно-господарчого підрозділу КЗ «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». В 2019 році будучі в відпустці, поїхав до Польщі попрацювати, оскільки його заробітна плата є замалою. Цей досвід виявився вдалим в матеріальному плані, і повернувшись додому домовився з механіком станції, що деякий час буде працювати в Польщі, з зберіганням за ним робочого місця. Для нього ціль цієї домовленості, насамперед становила саме зберігання свого робочого місця, так як заробітки на чужині на його думку є тимчасовими. Таким чином, він їздив на роботу до Польщі протягом 2019-2020 років. Коли приїжджав додому, виходив на роботу та працював водієм станції Швидкої допомоги міста.
Під час його перебування в Польщі, йому нараховувалась та надходила на банківську картку заробітна плата. Заробітну плату частково використовував на свої потреби в Польщі, іншу частину віддавав механіку на потреби гаражу установи, які дійсно існували та існують.
Вину визнає повністю та щиро розкаюється у скоєному. Просить затвердити угоду про визнання винуватості, яка укладена ним добровільно, без якогось примусу.
В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_4 підтвердив пояснення обвинуваченого щодо фактичних обставина справи. Сума незаконно нарахованої та виплаченої заробітної плати повністю відшкодована.
З пояснень обвинуваченого наданих суду вбачається, що визнання вини у скоєнні злочину за ч.2 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб є добровільним, зрозумілим щодо обмежень оскарження в апеляційному та касаційному порядку, що передбачене ст. 394, 424 ч.3 п.1 КПК України, відмови від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п.1 ч.4 ст. 474 КПК України.
Перевіривши відповідність угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 суд дійшов до наступного висновку:
- ОСОБА_5 дійсно вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 190 КК України, та він у ньому винний;
- угода про визнання винуватості, яка укладена 13.01.2022 року між прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідає встановленим кримінальним процесуальним вимогам, є правомірною, відповідає інтересам суспільства та держави. Порушень прав та свобод інших осіб, під час судового розгляду не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 суд вважає визнання вини та щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Суд підтверджує, що узгоджена сторонами угоди міра покарання обвинуваченому, відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених КК України.
Процесуальні витрати по справі відсутні. Кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 є виділеним з іншого, процесуальні документи досудового розслідування представлені у копіях, тому питання щодо речових доказів повинно вирішуватись у основній справі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 474, 475 КПК України, суд -
Угоду про визнання винуватості, укладену на підставі ст.ст. 468,469,472 КПК України в приміщенні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. І. Ясюковича, 5, 13.01.2022 року між прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12022041160000011, та притягнутим в якості обвинуваченого у цьому провадженні ОСОБА_5 затвердити.
Визнати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень, в дохід держави.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не обирався.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через суд, який його ухвалив, протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 КПК України. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.
Вирок суду підлягає негайному врученню прокурору, обвинуваченому, захиснику.
Суддя ОСОБА_1