Справа № 201/864/21
Провадження № 2/201/191/2022
23 лютого 2022 року м Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Демидової С.О.
з секретарем судового засідання Шумейко А.С.
за участі:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача Щербини Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, третя особа Комунальне підприємство «Міськзеленбуд» Дніпровської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди та судових витрат,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 25 січня 2021 року надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, третя особа Комунальне підприємство «Міськзеленбуд» Дніпровської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди та судових витрат.
В обґрунтування своїх вимог позивач у позовній заяві посилався на те, що в 2020 році вона вже зверталася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з даними позовними вимогами до Дніпровської міської ради, однак рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2020 року їй було відмовлено в задоволенні позовних вимог, оскільки вона звернулася до неналежного відповідача.
Так, їй на праві власності належить автомобіль марки КІА, модель RIO, державний номер НОМЕР_1 , який 10 червня 2020р. було пошкоджено на вул. Феодосіївській біля електроопори ТП/08 РБ17 напроти будівлі № 59 по пр. Гагаріна в м. Дніпрі. Автомобіль було пошкоджено внаслідок падіння гілки дерева на автомобіль. Внаслідок цього падіння гілки на автомобіль, їй завдано шкода на ремонт авто на суму 27 621грн.71коп., про що мається звіт від 25 червня 2020р.
Згідно з довідкою Дніпропетровського регіонального центру з гідрометереології № 04.27/274 від 10 червня 2020 року в період з часу з 12:00 год до 14:00 10 червня 2020 року погоду Дніпропетровської області визначало мало градієнтне поле зниженого тиску, спостерігалася малохмарна, спекотна погода, без опадів.
Відповідно до даних Публічно кадастрових карт України від 06 липня 2020 року земельна ділянка на перехресті вул. Феодосіївська та проспекту Гагаріна у м. Дніпро перебуває у комунальній власності та зелені насадження на даній території не перебувають на балансі будь - якої установи. Тому просила суд стягнути з відповідача на її користь спричинену матеріальну шкоду в розмір 27 621,71 грн., витрати на опалу висновку в розмірі 1 500 грн, витрати за отримання довідки Дніпропетровського регіонального центру з гідрометереології в розмірі 260,66 грн витрати на оплату правової допомоги в розмірі 1 300 грн. та судовий збір в розмір 908 ргн (а.с.1-8).
13 серпня 2021 року на адресу суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву , в якому останні заперечували в задоволенні позовних вимог , оскільки позов пред'явлено до неналежного відповідача (а.с.83-87).
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 26 січня 2021 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.52).
Ухвалою судді від 29 січня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, третя особа Комунальне підприємство «Міськзеленбуд» Дніпровської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди та судових витрат (а.с.53-54).
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача наполягав на відмові в задоволенні позовних вимог.
Фактичні обставини встановленні судом
10 червня 2020 року на вул. Феодосіївській біля електроопори ТП/08 РБ17 напроти будівлі № 59 по пр. Гагаріна в м. Дніпрі на припаркований автомобіль марки КІА, модель RIO, державний номер НОМЕР_1 , який належить позивачці на праві власності, впала гілка дерева, внаслідок чого цей автомобіль було пошкоджено, на ремонт автомобіля позивачці завдано збитків на суму 27 621грн.71коп., що підтверджується звітом № 25/06/2020 (а.с. 14-33).
Згідно з довідкою Дніпропетровського регіонального центру з гідрометереології № 04.27/274 від 10 червня 2020 року в період з часу з 12:00 год до 14:00 10 червня 2020 року погоду Дніпропетровської області визначало мало градієнтне поле зниженого тиску, спостерігалася малохмарна, спекотна погода, без опадів (а.с.34).
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. (ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань визначені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом.
Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків.
Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.
При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Відповідно до аналізу загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань, закріплених в частині 1 ст.1166 ЦК України, можливо зробити висновок про те, що вказана правова норма містить правило про загальний (генеральний) делікт, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі.
Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення), яке поділяється на такі складові: 1) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв'язок між двома першими елементами, г) вина завдавача шкоди. І лише доведеність сукупності вказаних вище елементів настання деліктної відповідальності може бути правовою підставою для відшкодування шкоди.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет ради лише коорденує діяльність відділів управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій що належать до комунальної власності відповідальної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівника.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20, п. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста). Елементами (частинами) об'єктів благоустрою є: зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Згідно ч. 5 ст. 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров'ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.
Негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб. (ч. 4 ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»)
Згідно з п. 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України від 10.04.2006 року №105 (далі - Правила), яким врегульовано питання утримання зелених насаджень у населених пунктах України, до елементів благоустрою віднесено, зокрема, зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Згідно п. 5.5 Правил, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянках, які відведені під будівництво забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках їх власники або користувачі.
Відповідно до розділу 12 Правил, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об'єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об'єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.
Згідно п. 9.1.11 Правил, під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева (дерева, які можуть становити загрозу для життя і здоров'я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебувають у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі). Аварійне дерево - це дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров'я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди, або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. ( ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.2 та 3 ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви; відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Частиною 3 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Виходячи зі змісту п. 2 ст. 78 Цивільного процесуального кодексу України, згідно якої обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження порушеного її права саме діями відповідача.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, третя особа Комунальне підприємство «Міськзеленбуд» Дніпровської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди та судових витрат відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 02 березня 2022 року
Суддя С.О. Демидова