Справа № 362/4683/21
Провадження № 2/172/534/21
02.03.2022 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 02.07.2018 року о 10:00 год. сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме: ОСОБА_1 на автодорозі М-18 Харків-Сімферополь на 310 км+800 м при повороті на с. Веселянка Запорізького району, керуючи автомобілем Renault Logan 90L, державний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не витримав безпечну дистанцію, внаслідок чого допустив наїзд на автомобіль Toyota Venza, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який стояв на проїзній частині і готувався виконати маневр ліворуч. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідно до постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 31.08.2018 року відповідач визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована.
Про настання дорожньо-транспортної пригоди потерпіла особа повідомила позивача та надала усі необхідні документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-ІV. Після чого позивач визначив розмір заподіяної шкоди та здійснив регламентну виплату потерпілій особі. Відповідно до Звіту № 097/18 та інших документів встановлено, що сума регламентної виплати складає 59265,09 грн.
Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача завдану шкоду в порядку регресу в сумі 59265,09 грн. та судові витрати у справі.
Ухвалою судді від 11.01.2022 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача Батенко Є.Г. надала суду заяву про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у її відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-ІV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Закону від 01.07.2004 року № 1961-ІV з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
За приписами ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно з п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону від 01.07.2004 року № 1961-ІV, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону (підп. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону від 01.07.2004 року № 1961-ІV).
Судом встановлено, що постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 31.08.2018 року відповідач визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за те, що 02.07.2018 року о 10:00 год. ОСОБА_1 на автодорозі М-18 Харків-Сімферополь на 310 км+800 м при повороті на с. Веселянка Запорізького району, керуючи автомобілем Renault Logan 90L, державний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не витримав безпечну дистанцію, внаслідок чого допустив наїзд на автомобіль Toyota Venza, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який стояв на проїзній частині і готувався виконати маневр ліворуч. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постанова суду набрала законної сили з моменту проголошення, тобто з 31.08.2018 року.
Положеннями ч. 6 ст. 82 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, суд вважає встановленим, що матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 02 липня 2018 року, завдано з вини відповідача ОСОБА_1 .
З метою отримання відшкодування (регламентної виплати) ОСОБА_2 , як потерпілий від ДТП, 11.10.2018 року звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування, надавши при цьому всі необхідні документи.
Згідно з наказом № 11898 від 21.12.2018 року та платіжним дорученням № 1014998 від 21.12.2018 року Моторним (транспортним) страховим бюро України ОСОБА_2 перерахована виплата в сумі 58456,09 грн.
Частиною 1 ст.1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Отже, з моменту виплати страхового відшкодування, тобто з 21.12.2018 року, у позивача виникло право регресної вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 58456,09 грн., при цьому матеріали справи не містять відомостей на підтвердження повернення відповідачем Моторному (транспортному) страховому бюро України вказаної суми.
Крім того, в порядку регресу позивач просить стягнути з відповідача 809,00 грн., які були сплачені позивачем 10.09.2018 року Товариству з обмеженою відповідальністю «СОС Сервіс Україна» в якості оплати послуг аваркома (експерта) згідно з рахунком № 2123 від 27.08.2018 року про надання послуг з організації складання калькуляції вартості відновлювального ремонту та визначення розміру збитків ТЗ Toyota Venza, державний номер НОМЕР_2 .
Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до ст. 29 Закону від 01.07.2004 року № 1961-ІVу зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, оплата послуг експерта не є регламентною виплатою, тому вказана сума не може бути стягнена з відповідача на користь позивача.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Крім того, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати в розмірі 2270,00 грн. (судовий збір), які відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1187, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-ІV, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 259, 263, 279 ЦПК України, суд, -
1. Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131) завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 58456 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста п'ятдесят шість) гривень 09 копійок.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову до суду в сумі 2270,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.Г. Битяк