02 березня 2022 р. м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Станковська Г.А., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Кіцманського районного суду від 10 лютого 2022 року, -
Цією постановою, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , 454 гривні судового збору в дохід держави.
Згідно постанови суду, ОСОБА_1 , 19.12.2021 року о 02 год. 25 хв. в с. Мамаївці траса М-19 485 км., керував транспортним засобом ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.
В своїй апеляційній скарзі, ОСОБА_1 вважає постанову районного суду незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що поліцейський не пропонував йому проводити огляд на стан наркотичного чи іншого сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що свідчить про порушення встановленого законом порядку огляду на стан сп'яніння.
Вказує на те, що відповідно до вимог Інструкції, поліцейський повинен був направити його до найближчого закладу охорони здоров'я, а саме до КНП
ЄУНСС №718/3139/22 Головуючий у І інстанції: Масюк Л.О.
Провадження №33/822/151/22 Доповідач: Станковська Г.А.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
«Кіцманська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», натомість, поліцейський пропонував пройти огляд в КМУ «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» ,що свідчить про порушення встановленого законом порядку огляду на стан сп'яніння.
Зауважує, що суд належним чином не дослідив відеозапис, а здійснював так зване дослідження «перемотками» та рандомними зупинками, не конкретизував з якого саме відеофайлу, із зазначенням хвилин та секунд, зроблено висновок про те, що він відмовився від огляду на стан сп'яніння.
Також, звертає увагу на те, що 19 грудня 2021 року о 04 год. 30 хв. він пройшов огляд в КМУ «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» й будь-яких ознак сп'яніння, в тому числі наркотичного в нього не було виявлено.
Просив скасувати рішення суду першої інстанції та закрити адміністративне провадження щодо нього на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з положеннями ч.7 ст. 294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Громадянин ОСОБА_1 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, хоч і був належним чином повідомлений, тому відповідно до ч.6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених в постанові обставин, підтверджені сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, які покладені в основу прийнятого судом рішення, є правильними і доводи апеляційних скарг цього не спростовують.
Заперечення вини ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не можуть бути взяті судом до уваги та доводяться наступним.
Згідно диспозиції статті 130 КУпАП, відповідальність передбачена як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В даному випадку, ОСОБА_1 був вірно визнаний винуватим саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що повністю підтверджується дослідженими доказами, яким районний суд дав вірну юридичну оцінку.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ч.2 ст. 266 КУпАП, … під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, винуватість ОСОБА_1 доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №331709 від 19 грудня 2021 року, з якого вбачається, що 19.12.2021 року о 02 год. 25 хв. на трасі М-19 485 км, в с. Мамаївці, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння, водій у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.
Відповідно до розділу І п.6. Інструкції №1452/735 - огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Такий огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Матеріалами справи, дослідженими апеляційним судом, встановлено, що перш, ніж скласти відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, йому було запропоновано провести огляд на стан сп'яніння (згідно акту), так як були виявлені такі ознаки, як: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, проте він відмовився.
Окрім того, ОСОБА_1 мав можливість пройти огляд у ЧОНД, згідно наявного в матеріалах справи направлення, однак, огляду на стан наркотичного сп'яніння, в присутності працівників поліції, проведено не було.
Отже, в суду немає підстав не довіряти доказам, які знаходяться в матеріалах справи, оскільки вони складені у відповідності до вимог чинного законодавства. Будь яких пояснень чи не згоди з оформленням матеріалів адміністративного провадження, ОСОБА_1 не було висловлено та не заявлено, а дії працівників поліції не були предметом розгляду в суді.
Крім того, обставини вказані в протоколі про адміністративне правопорушення було зафіксовано на технічні засоби, що підтверджується наявними в матеріалах адміністративного провадження відеозаписами СЕ - 00101 та СЕ - 00046 наданими поліцейськими.
Твердження ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі щодо відсутності в нього будь-яких ознак сп'яніння, в тому числі наркотичного, що підтверджується висновком ОКНП ЧОНД щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння №1508, складений 19.12.2021 року о 04:30 год. лікарем ОСОБА_2 , не можуть бути взяті судом до уваги. Так як, ОСОБА_1 ставиться в провину саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а не керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, про що вірно в своїй постанові зазначив суд першої інстанції.
За таких обставин, дослідженими доказами, які містяться в матеріалах справи встановлено, що ОСОБА_1 , розуміючи протиправність свого діяння, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку з метою уникнення адміністративної відповідальності.
У п.52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Обґрунтовуючи своє рішення, суддя приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Таким чином, працівниками поліції не порушено порядку огляду водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння, відповідно до ч.2 ст. 266 КпАП України, а районним судом вірно встановлено, що останній порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, і висновки суду першої інстанції про доведеність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які знаходяться в матеріалах справи та спростовують доводи апелянта викладені в скарзі.
Керуючись ст. 294 КпАП України, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10 лютого 2022 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КпАП України - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду Г.А. Станковська