Провадження № 22-з/803/22/22 Справа № 192/145/21 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
02 березня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,
суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у м. Дніпрі цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2021 року у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У лютому 2021 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 24 квітня 2018 року підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, де спеціальним платіжним засобом є платіжна картка monobank. Своїм підписом відповідач прийняла пропозицію банку та погодилася з тим, що Анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту, які викладені на банківському сайті www.monobank.ua, складають договір про надання банківських послуг. На підставі чого відповідачу через мобільний додаток смартфону було відкрито рахунок та видана платіжна картка з встановленим кредитним лімітом в розмірі 45 000 грн. з пільговим періодом за карткою до 62 днів безпроцентного повернення кредитного ліміту, зі сплатою пільгової відсоткової ставки 0,00001% річних, базовою відсотковою ставкою 3,2% на місяць, що нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості, зі збільшеною відсотковою ставкою 6,4 % на місяць за карткою на суму загальної заборгованості, що нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості, на умовах платності і зворотності з встановленим кредитним лімітом під проценти за користування.
Позивач свої зобов'язання виконав, надавши ОСОБА_1 доступ до коштів на її картковому рахунку. ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за договором про надання банківських послуг не виконувала, в наслідок чого, станом на 03 грудня 2020 року утворилась заборгованість у розмірі 50 436 грн. 15 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту, яку АТ «Універсал Банк» просить стягнути з відповідача на свою користь.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2021 року позовні вимоги АТ «Універсал Банк» задоволенні частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором б/н від 24 квітня 2018 року, у сумі 45 000 грн., що є заборгованістю за тілом кредиту. Вирішено питання щодо судових витрат. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за тілом кредита в розмірі 50 436 грн. 15 коп. є недоведеною, через те, що наданими доказами підтверджується факт видачі кредиту лише на суму 45 000 грн. Про це зазначено позивачем в позовній заяві. Будь-яких інших доказів на підтвердження факту збільшення кредитного ліміту відповідачу та його використання відповідачем, позивачем суду не надано.
Не погодившись з рішенням суду, АТ «Універсал Банк» звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обгрунтування апеляційної скарги АТ «Універсал Банк» посилалося на те, що судом не взято до уваги, що відповідач був ознайомлений з умовами договору про надання банківських послуг та погодився з ними, що засвідчив своїм підписом у анкеті-заяві, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь банку заборгованості в повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу не надано.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 24 квітня 2018 року відповідач, шляхом підписання Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, уклав кредитний договір, де спеціальним платіжним засобом є платіжні картки monobank та обслуговування банком здійснюється дистанційно. Своїм підписом відповідач повністю та безумовно прийняла пропозицію банку та погодилася з тим, що Анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які викладені на банківському сайті www.monobank.ua, складають договір про надання банківських послуг, на підставі чого відповідач отримала кредит у розмірі 45 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
Відповідно до наданого позивачем до суду розрахунку, станом на 03 грудня 2020 року за відповідачем утворилася заборгованість за наданим кредитом у сумі 50 436 грн. 15 коп., як загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що 24 квітня 2018 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ Універсал Банк (а.с. 7).
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг.
Своїм підписом відповідач прийняла пропозицію банку, на підставі чого отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка, у розмірі 45 000 грн.
Вказана анкета-заява не містить умов про розмір тіла кредиту (кредитного ліміту), строку дії договору, розміру та порядку нарахування процентів за користування кредитом, відповідальності за невиконання умов кредитування у вигляді пені та штрафів.
Долучений до позовної заяви витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, затверджених рішенням правління банку №33 від 27 вересня 2017 року, якими передбачено порядок надання та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплату нарахованих за період користування кредитом процентів, комісії за користування кредитом та інших витрат, визначені права та обов'язки сторін договору надання банківських послуг - відповідачем не підписані (а.с.8-22).
Заява позичальника містить текст про ознайомлення та погодження споживача з Умовами та Правилами надання банківських послуг, проте матеріали справи не містять підтверджень, що саме наданий суду витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи погоджено споживачем.
На підтвердження позову банком надано розрахунок заборгованості за договором б/н від 24 квітня 2018 року, згідно якого, станом на 03 грудня 2020 року утворилась заборгованість за тілом кредиту - 50 436,15 грн.(а.с. 5-6).
Однак наданий розрахунок не містить даних, які б ідентифікували, що саме цей розрахунок здійснений по відкритому для відповідача карткового рахунку. Натомість надана позивачем роздруківка руху коштів по картці (а.с. 56-58) має дані про картковий рахунок, який відповідає рахунку зазначеного у анкеті-заявці підписаної відповідачем.
Суд врахував, що відповідач користувалася кредитними коштами, що підтверджує факт укладення договору про надання банківських послуг.
Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.
Як вказано у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв'язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв'язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
При цьому, судом встановлено, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що долучені до матеріалів справи Умови та правила обслуговування фізичних осіб при наданні банківських послуг є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, і що саме ці Умови та правила обслуговування фізичних осіб при наданні банківських послуг мав на увазі відповідач підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов'язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту та відсутні докази ознайомлення відповідача з тарифами обслуговування кредитних карт.
Відповідно до ч.1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Укладений між сторонами договір про надання банківських послуг б/н від 24 квітня 2018 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним), строку дії договору.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, - колегія приходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач була ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, та Паспортом споживчого кредиту, та погодилася з ними не заслуговують на увагу, оскільки у матеріалах справи відсутні відповідні докази ознайомлення. Також, згідно наданої позивачем виписки по особовому рахунку від 21 жовтня 2021 року вбачається, що кредитний ліміт встановлений у розмірі 45 000 грн. Доказів, які б підтверджували збільшення кредитного ліміту, позивачем суду не надано.
Інші доводи апеляційної скарги, на які посилається заявник в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні, судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази, дав їм належну оцінку, тому рішення суду підлягає залишенню без змін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - залишити без задоволення.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Судді: В.С. Городнича
О.В. Лаченкова