Провадження № 22-ц/803/114/22 Справа № 212/7504/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Борис О. Н. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
02 березня 2022 року м.Кривий Ріг
Справа № 212/7504/16
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України,без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 листопада 2021 року, яке ухвалено суддею Борис О.Н. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 22 листопада 2021 року, -
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «ДомКом» (надалі - ТОВ «Керуюча Компанія «ДомКом»), ФОП ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власницею 3/4 квартири АДРЕСА_1 . У жовтні- листопаді 2014 року відповідачі у справі, які являються її сусідами на другому та четвертому поверхах відповідно, здійснювали несанкціоновані роботи по утепленню своїх помешкань, в ході яких зруйнували покрівлю даху балкону, чим завдали матеріальної шкоди. Окрім цього, їй завдано моральної шкоди, яка полягає у тому, що внаслідок дій відповідачів були порушені нормальні умови її життя та членів родини, вона була позбавлена можливості користуватись належним майном.
Просила суд: стягнути на її користь з відповідачів, у солідарному порядку, матеріальну допомогу у сумі 15 325,00 грн. та моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 листопада 2021 року в задоволенні позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не було надано належної оцінки доказам позивачки про те, що власники квартир НОМЕР_1 та НОМЕР_2 запросили невідомих їй підприємців для проведення несанкціонованих керуючою компанією ТОВ «ДОМ.КОМ» робіт з утеплення зовнішніх стін своїх квартир, чим порушили п. 19 Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. В ході проведення робіт, ці працівники повністю зруйнували покрівлю даху належного позивачці балкону, що зафіксовано відповідними Актами. Суд не надав належної оцінки показам свідка ОСОБА_10 , яка пояснила, що бачила як працівники ходили по даху балкону та складали там будівельні матеріали, мішки з цементом, обладнання. Вона бачила з вікна своєї квартири на четвертому поверсі пошкодження на даху балкону у вигляді вибоїн. Позивачка вважає, що надані нею фото свідчать саме про наявність пошкоджень і надавались суду у сукупності з попереднім розрахунком шкоди та кошторисом, а не для проведення якихось робіт, як зазначив суд першої інстанції. На переконання позивачки, нею належним та допустимими доказами доведено факт вини відповідачів у пошкодженні її майна, а тому вимоги щодо відшкодування завданої шкоди є законними та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що, відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, станом на 20 листопада 2007 року, позивачка ОСОБА_1 є співвласником 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 та 1/4 квартири АДРЕСА_4 , згідно договору про визначення часток у квартирі, що є спільною сумісною власністю (т. 1 а.с. 9-11).
Згідно рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 серпня 2007 року за ОСОБА_1 визнано право власності на самочинно збудований балкон, розміром 6,50х2,24 S=14,6 м.2, який розташований на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 (т. 2 а.с.12).
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 липня 2018 року, яка набрала законної сили 03.07.2018 року (т. 1 а.с. 129-133), рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 серпня 2007 року скасовано та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Згідно копій заяв від 14.05.2015 року та від 15.05.2015 року, мешканці квартир НОМЕР_3, НОМЕР_4 та позивачка ОСОБА_1 звертались до керівництва ТОВ «Керуюча компанія «Дом.Ком.» з приводу проведення робіт по утепленню фасаду квартир НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у будинку АДРЕСА_5 та пошкодження покрівлі даху прибудованого балкону першого поверху цього ж будинку.
11 червня 2015 року комісія в складі інженера ОСОБА_11 , інженера ОСОБА_12 , майстра ОСОБА_13 , в присутності позивачки ОСОБА_1 склали Акт щодо огляду прибудови на першому поверсі квартири АДРЕСА_1 та виявили пошкодження: візуально ввігнута металево-черепична покрівля по усій довжині, порушені з'єднання листів покрівлі, маються щілини, спостерігаються залишки штукатурки (т. 1 а.с. 18).
Згідно Висновку судового експерта від 10.01.2018 року (т. 2 а.с. 13-19) та додатків (т. 2 а.с. 22-31), згідно візуального огляду покрівлі балкону (прибудови) квартири АДРЕСА_1 встановлено, що шар покриття покрівлі, а саме - металевий профіль має прогини, деформації, внаслідок чого спостерігається нещільне прилягання стиків з'єднання металевих листів, планки примикання, затримання опадів на поверхні. Внаслідок чого виникли дані пошкодження експерт не може відповісти, тому що не був присутній в момент пошкодження, але ймовірно пошкодження виникли внаслідок механічного втручання. Технічну причину пошкодження покрівлі балкону (прибудови) квартири АДРЕСА_1 встановити не представляється можливим. Вартість ремонтно- будівельних робіт для усунення пошкоджень покрівлі балкону (прибудови) квартири АДРЕСА_1 з урахуванням вартості матеріалів, визначений на дату дослідження (січень 2018 року) та зазначений у додатку №1 до даного висновку і складає 12 672,00 грн.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для їх задоволення, оскільки позивачка не надала належних та допустимих доказів спричинення їй матеріальної та моральної шкоди внаслідок протиправної бездіяльності відповідачів, а також причинно-наслідкового зв'язку між завданою їй шкодою та допущеним з боку відповідачів неправомірними діями, які це спричинили.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями, бездіяльністю немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
За змістом ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Фактично підставою для застосування такого виду відповідальності є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка та причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною - є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок, як елемент цивільного правопорушення, виражає зв'язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.
При цьому, в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки зaподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини зауважив, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року)
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, позивачкою ОСОБА_1 не було надано суду належних та допустимих доказів щодо пошкодження належного їй майна неправомірними діями відповідачів.
Зокрема, судом вірно враховано Висновок судового експерта від 10.01.2018 року (т. 2 а.с. 13-19), згідно якого технічну причину пошкодження покрівлі балкону (прибудови) квартири АДРЕСА_1 встановити не представляється можливим.
Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом доказів, наданих позивакою на підтвердження заявлених позовних вимог, у тому числі показів свідка ОСОБА_10 , колегією суддів не приймаються, оскільки всі докази, надані позивачкою, у своїй сукупності, підтверджують виключно факт пошкодження балкону та факт виконання робіт на фасаді будинку АДРЕСА_5 , однак не підтверджують наявність причинно-наслідкового зв'язку між вказаними обставинами.
Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 листопада 2021 року - залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає
Повне судове рішення складено 02 березня 2022 року.
Головуючий:
Судді: