Провадження № 22-ц/803/196/22 Справа № 212/8844/20 Суддя у 1-й інстанції - Дехта Р. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
01 березня 2022 року м. Кривий Ріг
справа №212/8844/20
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Остапенко В.О.,
суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.
секретар судового засідання - Євтодій К.С.
сторони:
позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32
відповідач - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 червня 2021 року, яке ухвалено суддею Дехтою Р.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повний текст рішення суду складено 01 липня 2021 року, -
В грудні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 звернулися з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» (надалі АТ «ОГС «Криворіжгаз»), третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» (надалі ТзОВ «Дніпропетровськгаз збут») про визнання незаконними дій щодо збільшення норми використання природного газу та визнання права споживачів на забезпечення та встановлення споживачам індивідуальних газових лічильників у порядку захисту прав споживачів.
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилалися на те, що відповідно до пункту 1.3 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст.633,634,641,642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор газорозподільної мережі (далі - Оператор ГРМ) направляє споживачеві інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплату рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Доказом факту приєднання всіх споживачів до Типового договору вважають щомісячне споживання ними природного газу та здійснення щомісячної сплати рахунків за спожитий природний газ. Позивачі зазначали, що права та обов'язки споживачів виникли з однієї підстави та що предметом цього спору є однорідні права та обов'язки.
Вказують, що сумлінно виконуючи всі умови даного договору, споживачі регулярно оплачували послуги за договором в терміни, визначені в рахунках. Жодної заборгованості не мають.
В листопаді 2016 року споживачам стало відомо, що для них АТ «ОГС «Криворіжгаз» в односторонньому порядку в період з 01 жовтня 2016 року по теперішній час нараховує об'ємі використаного природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу, тому такі дії вважають незаконними.
Відповідно до пункту 3 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС визначення фактичного об'єму спожитого газу за об'єктом побутових споживачів будинку, які використовують газ тільки для приготування їжі та не забезпечені приладами обліку газу, визначається за нормами споживання.
Таким чином, згідно із Законом України Про забезпечення комерційного обліку природного газу , Кодексу ГРС, Типового договору, побутовим споживачам - побутовим споживачам природного газу, що проживають в будинку, які не забезпечені приладами обліку газу, для визначення фактичного об'єму споживання (розподілу/постачання) природного газу по їх квартирах, на межі балансової належності, якою є територіально відокремлюючі стіни даних квартир, АТ «ОГС «Криворіжгаз» (Оператор ГРМ) повинно встановити квартирні лічильники газу, а в разі відмови від встановлення квартирних лічильників газу припинити газопостачання.
Оскільки позивачі, як побутові споживачі за договором розподілу природного газу не забезпечені індивідуальними лічильниками газу, фактичний об'єм спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу по об'єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначається за нормами споживання відповідно до пункту 3 глави 4 розділу IX Кодексу ГРС.
Отже, дії АТ «ОГС «Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового приладу обліку газу замість квартирних лічильників газу побутовим споживачам, що проживають в будинку АДРЕСА_1 , оскільки такі дії вчиненні з порушенням положень Закону України Про забезпечення комерційного обліку природного газу , Кодексу ГРС, Типового договору розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 1 глави 5 розділу IX Кодексу ГРС, за ініціативи балансоутримувача (управителя) або Оператора ГРМ та за їх рахунок у багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу.
Багатоквартирний будинку де проживають позивачу не має власника (балансоутримувача), що володіє даним будинком одноособово, оскільки даний будинок як цілісність є спільною частковою власністю власників квартир та приміщень цього будинку, тобто управління здійснюється співвласниками відповідно до положень чинного законодавства.
Таким чином, за відсутності одноособового балансоутримувача (власника) багатоквартирного будинку не можливо застосувати положення пункту 1 глави 5 розділу IX Кодексу ГРС, адже співвласникам даного багатоквартирного будинку, які є побутовими споживачами (населенням), по їх об'єктах встановлюються квартирні лічильники газу відповідно до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та глави 4 розділу IX Кодексу ГРС.
Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності відносно будинку не складався, а тому точка обліку була невизначена. За таких обставин, не маючи точки обліку, тобто вихідних даних для розрахунку проекту, працівники АТ «ОГС «Криворіжгаз» не могли розробити проект та не мали права здійснювати монтаж загальнобудинкового приладу обліку.
У зв'язку з цим, позивачі вважають незаконними дії АТ «ОГС «Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового лічильника газу в будинку за адресою проживання позивачів та незаконними нарахування об'ємів спожитого природного газу побутовим споживачам природного газу на підставі показань загальнобудинкового лічильника газу.
Дана позиція, на їх думку, є неправомірною та порушує їхні права, тому вони просили суд визнати незаконними дії АТ «ОГС «Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку АДРЕСА_1 ; визнати незаконним встановлений АТ «ОГС «Криворіжгаз» режим нарахування об'ємів спожитого природного газу згідно показань загальнобудинкового прибору обліку газу для побутових споживачів природного газу; зобов'язати АТ «ОГС «Криворіжгаз» з 01 листопада 2016 року поновити для побутових споживачів природного газу АТ «ОГС «Криворіжгаз» режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників; визнати право на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок АТ «ОГС «Криворіжгаз» за побутовими споживачами природного газу; визнати, що АТ «ОГС «Криворіжгаз» відповідно до статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного облік природного газу», зобов'язано було за свій рахунок в строк до 01 січня 2023 року здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників побутовим споживачам природного газу.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 червня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано незаконними дії АТ «ОГС «Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку АДРЕСА_1 .
Визнано право на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок АТ «ОГС «Криворіжгаз» за побутовими споживачами природного газу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 .
Визнано, що АТ «ОГС «Криворіжгаз» відповідно до статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного облік природного газу», зобов'язано було за свій рахунок в строк до 01 січня 2023 року здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників побутовим споживачам природного газу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 .
Стягнуто з АТ «ОГС «Криворіжгаз» на користь держави судовий збір в розмірі 80716 гривень 80 копійок.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ «ОГС «Криворіжгаз» просить скасувати рішення суду в частині визнання незаконними дії АТ «ОГС «Криворіжгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу в будинку АДРЕСА_1 ; визнання право на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок АТ «ОГС «Криворіжгаз» за побутовими споживачами природного газу та визнання, що АТ «ОГС «Криворіжгаз» відповідно до статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного облік природного газу», зобов'язано було за свій рахунок в строк до 01 січня 2023 року здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників побутовим споживачам природного газу та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги АТ «ОГС «Криворіжгаз» зазначає про те, що загальнобудинковий лічильник газу встановлений на будинок АДРЕСА_1 за кошти АТ «ОГС «Криворіжгаз», на виконання вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Згідно розділу І Плану розвитку на 2016 -2025 роки передбачено встановлення загальнобудинкового вузла обліку за адресою позивачів з урахуванням економічних та технічних чинників, АТ «ОГС «Криворіжгаз» не може відступати від положень, встановлених Планом розвитку гадорозподільної системи АТ «ОГС «Криворіжгаз» на 2016- 2025 роки. Зазначає, що до АТ «ОГС «Криворіжгаз» правомірно встановлено загальнобудинковий вузол обліку газу згідно вимог Законодавства України, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин.
АТ «ОГС «Криворіжгаз» зазначає, що 05 березня 2021 року Верховною Радою України прийнято ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу (щодо перегляду термінів встановлення споживачам лічильників природного газу) від 05.11.2020 року № 4248-1, відповідно до якого у статті 6 внесено такі зміни: в абзаці четвертому підпункту «а» пункту 1 частини першої слова та цифри «1 січня 2021» замінено словами та цифрами « 01 січня 2021»; в абзаці четвертому підпункту «а» пункту 2 частини першої слова та цифри «01 січня 2021» замінено словами та цифрами «01 січня 2023».
Тому, на думку відповідача, оскільки 28 березня 2021 року зазначений вище закон набрав чинності, а прийняття рішення судом першої інстанції про права та обов'язки позивачів на майбутнє є неприпустимим, та таким, що не підлягає задоволенню. Вимоги позивачів захистити права, факту порушення яких, на момент подання позову, судом не встановлено, а також права, щодо яких невідомо чи відбудеться таке порушення у майбутньому, не є належним способом захисту.
Також, відповідач звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було розглянуто клопотання АТ «ОГС «Криворіжгаз» про застосування строків позовної давності, чим грубо порушено норми процесуального права, тому наголошує на спливу строків позовної давності, оскільки позивачам загальнобудинковий лічильник газу встановлений та опломбований 24 березня 2017 року, строк позовної давності закінчився 24 березня 2020 року, тоді як з позовом до суду позивачі звернулись в грудні 2020 року, тобто після закінчення загального строку позовної давності.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Пунктами 10, 11 частини 2 статті 2 ЦПК України визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно ч. 1 ст. 371 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з нормами ст. 17 Конвенції, жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Вищенаведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Виходячи з вищенаведених норм Конвенції та практики Європейського суду, вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін по справі.
28 лютого 2022 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява відповідача Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», в якій відповідач просить прийняти відмову від апеляційної скарги, поданої ним на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 червня 2021 року.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши подану відповідачем заяву, колегія суддів приходить до висновку про її задоволення, оскільки відмова від апеляційної скарги є диспозитивним правом учасника справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обовязків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 4 ст. 364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. За відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження.
Частиною 4 ст. 364 ЦПК України передбачено, що відмовитися від апеляційної скарги особа, яка її подала, має право протягом усього часу розгляду справи, і це питання вирішується апеляційним судом у судовому засіданні.
Прийняття відмови від апеляційної скарги не пов'язується з обов'язком апеляційного суду перевіряти, чи у зв'язку з такою відмовою не порушуються права будь-яких осіб, оскільки право особи на відмову від апеляційної скарги не обмежене. При цьому апеляційний суд, відповідно до п. п. 3, 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, має роз'яснити передбачені ч. 4 ст. 364 ЦПК України наслідки прийняття відмови від апеляційної скарги.
Прийнявши відмову від апеляційної скарги, суд закриває апеляційне провадження за цією скаргою, а за наявності інших апеляційних скарг - продовжує апеляційне провадження за цими скаргами (скаргою).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відмова відповідача від апеляційної скарги, поданої на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 червня 2021 року, не суперечить вимогам закону, а відтак, таку відмову слід прийняти і апеляційне провадження по даній справі - закрити, роз'яснивши сторонам про те, що, відповідно до ч. 5 ст. 364 ЦПК України, повторне оскарження цього рішення особою, що відмовилась від апеляційної скарги, не допускається.
Керуючись ст. 362, 364, 367, 368 ЦПК України, суд, -
Заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» про відмову від апеляційної скарги - задовольнити.
Прийняти відмову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» від апеляційної скарги на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 червня 2021 року.
Апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 червня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про визнання незаконними дій щодо збільшення норми використання природного газу та визнання права споживачів на забезпечення, встановлення індивідуальних газових лічильників в порядку захисту прав споживачів - закрити.
Роз'яснити Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», що відповідно до ч. 5 ст. 364 ЦПК України,повторне оскарження рішення з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 01 березня 2022 року.
Головуючий:
Судді: