Справа № 727/792/22
Провадження № 1-кп/727/173/22
02 березня 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю захисника ОСОБА_4
за участю обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці угоду про визнання винуватості по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №ЄРДР №12022260000000063 укладену між прокурором Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м. Чернівці, громадянином України, українцем, працюючим на посаді підсобного робітника ТОВ «БРАШМІ», проживаючим за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимим,-
по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст. 307КК України, -
До Шевченківського районного суду м. Чернівці надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12022260000000063 від 27.01.2022 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст. 307КК України. Разом з обвинувальним актом надійшла угода про визнання винуватості укладена 28 січня 2022 року між прокурором відділу Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі статті 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022260000000063 від 27 січня 2022 року, з одного боку та підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 , з іншого боку, у присутності захисника ОСОБА_4 . В угоді зазначено, що вона укладена на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.
Відповідно до угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_5 дійшли згоди щодо: формулювання обвинувачення, кваліфікації дій обвинуваченого за ч.ч.2,3 ст. 307 КК України, в тому числі за вчинення злочину у складі організованої злочинної групи у складі трьох осіб з визначенням їх функцій та повноважень. А також в угоді зазначено покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідків невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_5 , у присутності захисника ОСОБА_4 підтвердили факт укладення угоди про визнання винуватості від 28.01.2022 року, просять затвердити укладену між ними угоду та призначити обвинуваченому ОСОБА_5 погоджене покарання: за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі; за ч. 3 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого більш суворим призначити остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Суд, ознайомившись з обвинувальним актом, угодою від 28 січня 2022 року та документами, що характеризують особи обвинуваченого, зважає на наступне.
У запропонованій до затвердження суду угоді про визнання винуватості від 28 січня 2022 року зазначено, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини; незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів та психотропних речовин, за кваліфікуючими ознаками: вчиненому повторно, організованою групою, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини в особливо великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини, тобто в угоді про визнання винуватості від 28.01.2022 року чітко викладені обставини пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення, з зазначенням обставин і ролі організатора групи ОСОБА_6 ; функцій, які вона виконувала, а також функцій, як учасника організованої групи виконавця злочинів ОСОБА_7 та як активного учасника організованої групи - виконавця протиправних злочинних діянь ОСОБА_5 . Отже, із змісту вказаної угоди про визнання винуватості від 28.01.2022 укладеної з обвинуваченим ОСОБА_5 вбачається, що крім винуватості останнього, встановлюється винуватість також ОСОБА_6 в створенні організованої групи для вчинення суспільно-небезпечних діянь з реалізації наркотичних та психотропних речовин, відповідальність за що передбачена ч.2, ч. 3 ст. 307 КК України, а також участь в цій організованій групі і ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст.11 Загальної декларації прав людини кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. В національному законодавстві презумпцію невинуватості як один з основоположних конституційних принципів судочинства відображено в ч. 1 ст. 62 Конституції України, ч. 1 ст. 17 КПК України. Згідно з цими правовими нормами особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Згідно п. "б" ч. 18 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 "Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод", за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має право прийняти рішення щодо відмови у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7ст. 474 КПК та призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо до суду надійшов обвинувальний акт…. Відповідно до вимог ч. 7 ст. 474 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам КПК України та закону і відмовляє в затвердженні угоди, якщо: 1) умови угоди суперечать вимогам КПК України та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; 2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства; 3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; 4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; 5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка згідно з положеннями ст. 17 ЗУ “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ”, застосовується судами при розгляді справ, як джерело права, ця презумпція вважається порушеною, якщо судове рішення відображає думку про винуватість особи у вчиненні злочину до того, як її вину буде доведено відповідно до закону. При цьому навіть за відсутності офіційних висновків достатньо деякого припущення, що суд розглядає особу як винувату («Мінеллі проти Швейцарії» (Minelli v. Switzerland), п. 37; «Нераттіні проти Греції» (Nerattini v. Greece), п. 23; «Діду проти Румунії» (Didu v. Romania), п. 41). Попереднє висловлення судом такої думки неминуче порушує презумпцію невинуватості («Нестак проти Словаччини» (Nestak v. Slovakia), п. 88; «Гарицкі проти Польщі» (Garycki v. Poland), п. 66).
Наведена обставина засвідчена у Рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.2008 року в справі "Хужин та інші проти Росії", де Європейський суд з прав людини "нагадує, що положення § 2 статті 6 Конвенції спрямоване на те, щоби убезпечити обвинувачену особу від порушень її права на справедливий процес упередженими твердженнями, що тісно пов'язані з розглядом її справи в суді. Презумпція невинуватості, закріплена в § 2 статті 6, є одним із елементів справедливого судового розгляду, про який зазначається у § 1 статті 6 Конвенції (AllenetdeRibemontv. France, § 35). Цей принцип забороняє формування передчасної позиції суду, в якій би відображалася думка про те, що особа, обвинувачена у вчиненні злочину, є винуватою ще до того, коли її вина буда доведена відповідно до закону (Minelliv. Switzerland).
Суд чітко дотримується тієї позиції, що презумпція невинуватості порушується у випадку, коли судове рішення або твердження посадової особи стосовно обвинуваченого відображає думку про те, що вона є винуватою, тоді як її вина не була попередньо доведена відповідно до закону. Так, зазначаючи в угоді, що ОСОБА_6 створила організовану групу в якій вчиняла кримінальні правопорушення, передбачені ч.ч.2 та ч. 3 ст. 307 КК України, а також те, що ОСОБА_7 , як учасник вказаної вище організованої групи вчиняв кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 307 КК України, із зазначенням функцій дій кожного в складі організованої групи - є констатацією винуватості цих осіб. Водночас, обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , не є предметом судового розгляду в межах кримінального провадження №12022260000000063 щодо ОСОБА_5 і факти можливої злочинної діяльності вказаних в угоді осіб, крім обвинуваченого, не встановлено жодним обвинувальним вироком суду, який би набрав законної сили. Така преюдиція щодо винуватості ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суперечить вимогам закону, а саме передбаченим у ст. 7 КПК України, загальним засадам кримінального провадження, зокрема верховенству права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Судом встановлено, що в угоді містяться повні дані - прізвища, ім'я по батькові осіб, прізвища інших співучасників зазначеного в угоді кримінального правопорушення, тобто встановлено, що умови угоди про визнання винуватості від 28.01.2022 року фактично містять преюдицію щодо винуватості інших осіб, прізвища яких зазначені, як співучасників, організаторів, виконавців злочину, що суперечить визначеним загальним засадам кримінального провадження, зокрема верховенству права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини. Разом з тим, як констатовано вище, відповідно до положень ч. 7 ст. 474 КПК України, суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, зокрема, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
З мотивів наведених вище, суд дійшов висновку, що надана на затвердження угода про визнання винуватості від 28 січня 2022 року у кримінальному провадженні №12022260000000063 від 27.01.2022 порушує права та інтереси осіб, які не є учасниками цього кримінального провадження ( ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ) встановлюючи їх вину у вчиненні злочину інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_5 , у зв'язку з чим не відповідає загальним засадам кримінального провадження, що визначені у ст. 7 КПК України, зокрема принципу верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Відповідно до абзацу 2 ч. 7 ст. 474 КПК України, в разі відмови в затвердженні угоди досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.
Беручи до уваги, що угода про визнання винуватості надійшла до суду з обвинувальним актом, суд вважає за можливе відновити процесуальні дії та продовжити підготовче судове провадження у загальному порядку.
Керуючись ст.ст. 314-317, 469, 471, 474 КПК України, суд,-
Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості укладеної 28 січня 2022 року між прокурором відділу Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі статті 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022260000000063 від 27 січня 2022 року, з одного боку та підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 , з іншого боку, у присутності захисника ОСОБА_4 та продовжити підготовче судове засідання у кримінальному провадженні у загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя