Справа № 727/12320/21
Провадження № 2/727/189/22
28 лютого 2022 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
Головуючого-судді: Літвінової О.Г.
За участю секретаря судового засідання: Вальків А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Посилалася на те, що 11 квітня 2008 року між ними було зареєстровано шлюб. В них народилося двоє дітей: донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Приблизно з середини 2019 року відповідач почав нехтувати своїми батьківським правами та обов'язками, систематично почав виїжджати на тимчасову роботу як на території України, та і за межі України, розпочав приховувати свої реальні та фактичні доходи, уникати на декілька неділь спілкування як з нею так і з двома неповнолітніми дітьми, систематично не надав будь-яку матеріальну допомогу, почав проживати окремо від сім'ї.
16 вересня 2021 року відповідач почав поводитись негативно, переїхав проживати за невідомою їй адресою, перестав надавати матеріальну допомогу сім'ї, не піклувався за процес забезпечення харчування та виховання двох неповнолітніх дітей, відмовився повідомляти місце роботи.
ЇЇ рівень матеріального стану не є достатнім для того, щоб належним чином та в належний спосіб утримувати, забезпечувати відповідним харчуванням їхніх спільних неповнолітніх дітей. В період з 20.07.2020 до березня 2021 року вона перебувала на обліку в Чернівецькій міській філії Чернівецького обласного Центру зайнятості.
Тому просить стягнути з з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, паспорт НОМЕР_1 виданий 07 вересня 2001року Другим відділом Чернівецького міського відділу України УМВС в Чернівецькій області, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації - АДРЕСА_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 3 500 (три тисячі п'ятсот) гривен але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щомісячно в розмірі 3 500 (три тисячі п'ятсот) гривен але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Відповідачем відзиву на позов подано не було.
Позивач у судове засідання не з'явилась, від її представника надійшла заява в якій позов підтримав, та просив розглянути справу без їхньої участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.
Згідно положень ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 11.04.2008 року між сторонами було зареєстровано шлюб що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.14).
Від шлюбу у сторін є двоє дітей: донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.15-17).
Відповідач ОСОБА_2 записаний як батько в свідоцтвах про народження дітей, запис про батьківство не оспорював.
Таким чином, між сторонами виникли сімейні правовідносини, які детально врегульовані Сімейним кодексом України.
Зокрема, за змістом ст.7 Кодексу сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Частинами першою та другою статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу).
Згідно з частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
У відповідності до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Положеннями ст.181 Кодексу визначено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
З урахуванням наведеного суд вважає, що в даному випадку аліменти повинні бути визначені у частці від доходу батька.
Згідно ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовились про інше.
Відповідно до ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення.
Як було встановлено судом, неповнолітні діти проживають разом із матір'ю. Вказана обставина відповідачем будь-якими доказами спростована не була.
Доказів працевлаштування відповідача та одержання ним доходів суду надано не було.
Відповідно частиною другою статті 182 СК України в редакції від 08.07.2017 року встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку платника аліментів.
Статтею 2 Конвенції Організація Об'єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 року, яка була підписана Україною 21 лютого 1990 р, та ратифікована Постановою Верховної Гади Української РСР від 27 лютого 1991 року № 7К9-Х1І «Про ратифікацію Конвенції про права дитини» передбачено, що держави-учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь-якої дискримінації, вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації або покарання на підставі статусу, діяльності, висловлюваних поглядів чи переконань дитини.
У статті 3 Конвенції Організація Об'єднаних Націй визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини, а держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя.
Положеннями ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до принципу № 4 Декларації прав дитини - дитині мають належати права: на здорове зростання і розвиток, на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Аналогічні положення закріплені частиною першою ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», згідно якої батьки мають право та зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний, моральний розвиток.
Суд також враховує ту обставину, що відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, обов'язок по утриманню дитини є рівною мірою як для батька так і для матері і, відповідно до цієї норми, на позивачці також лежить обов'язок по утриманню дитини.
З огляду на зазначене, а також враховуючи принципи захисту та піклування про дітей, відсутність у відповідача на утриманні інших осіб, обов'язок позивачки по утриманню дитини, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнувши із відповідача аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривен але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щомісячно в розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривен але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Керуючись ст.ст. 180-183,184,191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 10, 18, 133, 259, 263-265, 273, 430 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), місце реєстрації - АДРЕСА_1 , місце проживання - АДРЕСА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП - НОМЕР_3 ), проживаючої в АДРЕСА_2 , на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривен, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 21.12.2021 року і до повноліття дитини та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щомісячно в розмірі 2 500 (дві тисячі п'ятсот) гривен але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 21.12.2021 року і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя О.Г.Літвінова