смт Новомиколаївка
Іменем України
15 лютого 2022 рокуСправа № 322/1163/21
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Губанова Р.О., секретар судового засідання Блажко О.П., за участю позивачок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області про визнання власності на земельні ділянки,
встановив:
до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вказаний цивільний позов у якому позивачки просили:
- визнати за ОСОБА_4 право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,7548 га, кадастровий номер 2323686600:01:025:0013, розташовану на території Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області;
- визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право спільної сумісної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,7548 га, кадастровий номер 2323686600:01:025:0014, розташовану на території Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області;
- припинити право спільної часткової власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 9,5096 га, кадастровий номер 2323686600:01:025:0012;
В обґрунтування позовних вимог зазначили наступне.
Позивачкам, на праві спільної часткової власності в порядку спадкування належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 9,5096 га кадастровий номер: 2323686600:01:025:0012, розташована на території бувшої Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області: ОСОБА_4 - 1/2 частина, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 1/6 кожній.
В червні 2016 року позивачки замовили Технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Відповідно до вказаної технічної документації належна їм на праві спільної часткової власності земельна ділянка була поділена в натурі на дві рівнозначних площею 4,7548 га кожна та присвоєно окремі кадастрові номера: 2323686600:01:025:0013 - ОСОБА_4 та 2323686600:01:025:0014 - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Позивачки одразу не вжили заходів щодо реєстрації права власності на новоутворені земельні ділянки, через юридичну неграмотність. Про те, що вони не закінчили процес оформлення права власності, дізналися лише у 2021 році, коли стало питання оформлення права оренди на належні їм земельні ділянки.
02.11.2021 ОСОБА_4 , а 03.11.2021 року - ОСОБА_1 з метою оформлення права власності на зазначені ділянки звернулися до державного реєстратора прав на нерухоме майно Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області, однак 13 та 15 грудня 2021 року реєстратор надав їм рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №62222787 та №62287402.
Позивачки не можуть зареєструвати своє право власності на новоутворені в результаті поділу земельні ділянки, для чого їм потрібно ухвалення судового рішення, яким буде визнано за ними право власності на новоутворені земельні ділянки.
Ухвалою судді Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 21.01.2022 відкрито провадження у вказаній цивільній справі; встановлено відповідачу строк на подачу відзиву; призначено підготовче засідання.
Відповідачем відзив на позовну заяву не подано.
Ухвалою суду від 08.02.2022 закрито підготовче провадження і призначити справу до судового розгляду по суті.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Позивачки в судовому засіданні просили задовольнити позов, оскільки їм потрібно якимось чином зареєструвати право власності на новостворені земельні ділянки.
Водночас останні зазначили, що фактично спору із відповідачем у них не має, подача позову обумовлена неможливістю іншим чином зареєструвати право власності.
Пунктом 2 частини 1 ст.255 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відсутній предмет спору провадження у справі підлягає закриттю.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Під предметом спору розуміється об'єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті, незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову.
До такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 23 грудня 2020 року у справі №522/8782/16-ц.
З огляду резолютивну частину позовної заяви формально предметом позову у цій справі виступає визнання права власності на земельні ділянки.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Натомість із мотивувальної частини позовної заяви і пояснень позивачок в судовому засіданні випливає, що фактично предметом позову виступає відмова у реєстрації права власності на новоутворені в результаті поділу земельні ділянки. Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені у позасудовому порядку визначеному ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», або в порядку адміністративного судочинства.
Водночас форма у якій викладені позовні вимоги (визнання права приватної власності на земельну ділянку; визнавання права спільної сумісної власності на земельну ділянку; скасування державної реєстрації на земельну ділянку, яка фактично перестала існувати через її поділ) унеможливлює розгляд цієї справи в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній предмет спору, внаслідок чого провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Також суд вважає за необхідним роз'яснити позивачкам положення п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», згідно з якими сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Керуючись ст.ст.255, 258 - 261, 268, 353, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області про визнання власності на земельні ділянки.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повне судове рішення складене 21 лютого 2022 року.
Суддя Р.О. Губанов