смт Новомиколаївка
Іменем України
16 лютого 2022 рокуСправа № 322/69/22
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Губанова Р.О.,
секретар судового засідання Блажко О.П.,
за участю: заявниці ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що мають юридичне значення (постійного проживання),
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаною заявою, в якій просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 у житловому будинку в АДРЕСА_1 з 2015 року і до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В заяві ОСОБА_1 вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_3 . До складу спадкового майна ввійшла земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 6,20 га, яку успадкував за заповітом її брат ОСОБА_2 та житловий будинок АДРЕСА_1 і земельна ділянка, на якій розташований будинок, площею 0,56 га, які мати заповіла заявниці.
Заповіт був складений 8 липня 2006 року.
З 2015 року до моменту смерті матері заявниця проживала з нею в її будинку, де вона зараз проживає і по теперішній час.
Після смерті матері вона не звернула увагу на необхідність звернення до нотаріуса протягом шести місяців із заявою про відкриття спадщини, бо вважала, що вони проживали разом і вона автоматично успадкувала майно, яке заповіла їй мати.
Заявниця вирішила оформити кадастровий номер на земельну ділянку, де розташований будинок. Звернувшись до землевпорядної організації і дізналась, що не може бути замовником землевпорядної документації, оскільки не є власником житлового будинку та землі і не має підтвердження, що є спадкоємцем цього майна.
Вона звернулась до нотаріуса за консультацією з приводу оформлення права власності на будинок і земельну ділянку, але дізналась що для автоматичного спадкування майна потрібна спільна реєстрація місця проживання, а так як вони з матір'ю були зареєстровані за різними адресами, то вона пропустила строк для прийняття спадщини і не може оформити право власності на спадкове майно.
Встановлення факту постійного проживання необхідно їй для оформлення спадщини після смерті дядька.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи заяви з підстав зазначених у ній, просила задовольнити заяву.
Заінтересована особа ОСОБА_2 під час судового засідання пояснив, що спір у них з заявницею відсутній. Підтвердив факт що заявниця є його сестрою, що вона приблизно з 2015 року проживала разом з їх матір'ю ОСОБА_3 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , де доглядала останню до її смерті.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши заявницю і заінтересовану особу, допитавши свідків, дослідивши надані заявницею документи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
За життя ОСОБА_3 склала заповіт, зареєстрований в реєстрі за №1849 від 8 липня 2006 року, яким заповідала житловий будинок АДРЕСА_1 , що належало їй на підставі Свідоцтва № НОМЕР_2 про право приватної власності на житловий будинок і земельну ділянку, на яка розташована території Веселогаївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, розміром 0,56 га для ведення особистого підсобного господарства, що належало їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЗП №000012, №01632 ОСОБА_1 , а належну їй земельну ділянку на підставі Державного акту приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП №044396 розміром 6,20 га розташовану на території Веселогаївської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області та призначеною для ведення особистого селянського господарства заінтересованій особі ОСОБА_2 .
Матеріалами спадкової справи №19 за 2020 рік, підтверджується що ОСОБА_2 прийняв спадщину за заповітом посвідченим приватним нотаріусом Новомиколаївського районного нотаріального округу Запорізької області Моргуновим О.В. 08.11.2006 та зареєстрованого в реєстрі №1849.
Водночас ОСОБА_1 спадщину не прийняла.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що добре знає заявницю та її родину так, як являється її сусідкою (через декілька будинків). Вказала, що ОСОБА_3 весь час проживала в АДРЕСА_1 так, як часто ходила до останньої в гості. Потім ОСОБА_3 почала себе погано почувати та до неї переїхала жити її донька ОСОБА_1 (заявниця) в 2015 році, яка доглядала матір до її смерті.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_5 пояснила, що є сусідкою заявниці. Знає і заінтересовану особу. Добре знала також їх матір - ОСОБА_3 , яка проживала в АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 декілька років проживав з ОСОБА_3 , але було це дуже давно. Після того, коли у ОСОБА_3 , яка була особою похилого віку, погіршився стан здоров'я за нею стала доглядати її донька - ОСОБА_1 . Остання проживала разом із матір'ю до дня її смерті. Натепер заявниця продовжує проживати у згаданому будинку.
Свідок не могла пригадати з якого ОСОБА_1 почала проживати за вказаною адресою, але впевнено зазначили, що остання проживала не менше чотирьох років.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно з ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 дійсно постійно проживала разом з ОСОБА_3 з 2015 року по день смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановлення вказаного факту необхідно заявниці для оформлення спадщини.
Керуючись ст.ст.265, 294, 319 ЦПК України,
вирішив:
заяву ОСОБА_1 , задовольнити.
Встановити, факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з 2015 року і до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Реквізити учасників справи:
- заявниця: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;
- заінтересована особа: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області.
Повне судове рішення складене 28 лютого 2022 року.
Суддя Р.О. Губанов