21 лютого 2022 року м. ЧернівціСправа № 904/4541/21
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Байталюка В. Д., за участю секретаря судового засідання Шехтер Є. С., розглянувши матеріали справи
за позовом виконувача обов'язків керівника Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Сокирянської міської ради
до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Шепетівський цукор»
про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою у розмірі 285693,32 грн
Представники сторін:
від позивача - Сираєва Н. С.;
від відповідача - не з'явився;
за участю прокурора Балицької Р. С.
1. Короткий зміст позовних вимог
Виконувач обов'язків керівника Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Сокирянської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Шепетівський цукор» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти орендної плати за період з 17.05.2019 по 05.02.2020 у розмірі 285693,32 грн.
2. Короткий зміст ухвал суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2021 позовну заяву передано судді Байталюку В. Д.
Ухвалою суду від 22.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 13.12.2021.
29.11.2021 на електронну поштову скриньку Господарського суду Чернівецької області від представника позивача надійшла письмова заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 30.11.2021 задоволено заяву представника Сокирянської міської ради про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 13.12.2021 відкладено підготовче засідання на 12.01.2022.
У судовому засіданні, 12.01.2022, оголошено протокольну ухвалу якою продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 03.02.2022 із занесенням до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 03.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.02.2022.
21.02.2022 представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився та про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи поштовим зв'язком та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/. Відзив на позов не надав.
У судовому засіданні, 21.02.2022, прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.
3. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Дністровською окружною прокуратурою опрацьовано лист Сокирянської міської ради № 03/10-3114 від 30.12.2020 за фактом порушення вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, комунальної форми власності з цільовим призначенням для промисловості за кадастровим номером 7324010100:01:003:0194 загальною площею 2,0261 га зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Шепетівський цукор».
Встановлено, що на земельній ділянці за кадастровим номером 7324010100:01:003:0194, загальною площею 2,0261 га, розташованої по вулиці О. Кобилянської, 9 в місті Сокиряни, Чернівецької області знаходяться об'єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі які з 17.05.2019 по 06.02.2020 належали на праві власності відповідачу.
Вказані об'єкти нерухомого майна товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Шепетівський цукор» набуло у власність на підставі договору купівлі-продажу № 345 від 17.05.2019, укладеного з попереднім власником майна ПВКФ «ПОДІЛЛЯ-АГРОПРОДУКТ».
На підставі рішення 41 сесії VІІ скликання № 511/41-18 від 31.05.2018 Сокирянської міської ради Чернівецької області договір оренди землі від 01.06.2009, який був укладений з первинним власником нежитлових будівель по вул. О. Кобилянської, 9, в м. Сокиряни, Чернівецької області припинено у зв'язку з ліквідацією юридичної особи - ВАТ «Сокирянський завод пиво-безалкогольних напоїв».
Про припинення дії вказаного договору оренди землі 20.06.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено відповідний запис.
Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «Шепетівський цукор» здійснювало використання земельної ділянки комунальної форми власності без правовстановлюючих документів на таке користування, оскільки відповідний договір оренди землі з Сокирянською міською радою не укладався як з вказаним товариством, так і з попереднім власником нежитлових будівель.
Факт використання земельної ділянки без відповідного правовстановлюючого документа підтверджується актом комісійного обстеження земельної ділянки, комунальної власності за кадастровим номером 7324010100:01:003:0194, розташованої по вул. О. Кобилянської, 9, в м. Сокиряни, Чернівецької області від 02.10.2019.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Шепетівський цукор» не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки за кадастровим номером 7324010100:01:003:0194, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України). При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.
Відповідно до «Положення про оренду земельних ділянок у Сокирянській міській об'єднаній територіальній громаді та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки», затвердженого рішенням Сокирянської міської ради № 83/04-16 від 03.03.2016 (зі змінами і доповненнями від 07.12.2017), особа зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування для експлуатації та обслуговування будівель і споруд, - заявник, звертається до Сокирянської міської ради на ім'я міського голови із заявою (клопотанням) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зазначенням місця розташування (адреси), цільового призначення та орієнтовного розміру (площі) земельної ділянки, а також бажаного терміну експлуатації об'єкта.
У подальшому передача вказаної земельної ділянки здійснюється на підставі рішення Сокирянської міської ради про надання земельної ділянки у користування (оренду або постійне користування) або про передачу у власність. Рішення Сокирянської міської ради про надання земельної ділянки у користування (оренду) є підставою для укладення договору оренди землі.
Однак, відповідач жодних дій для встановлення законного землекористування не здійснив, більше того, проігнорував повідомлення Сокирянської міської ради про необхідність прибуття до органу місцевого самоврядування для укладення відповідного договору оренди земельної ділянки, розташованої по вул. О. Кобилянської, 9, в м. Сокиряни, Чернівецької області.
Як зазначалося вище договір оренди вказаної земельної ділянки між Сокирянською міською радою та відповідачем не укладався, що підтверджується інформацією наданою Сокирянською міською радою, а також відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Шепетівський цукор» з моменту внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права приватної власності на об'єкти нерухомого майна, розташованих за адресою: вул. О. Кобилянської, 9, в місті Сокиряни до 06.02.2020 не оформляло правовстановлюючі документи на земельну ділянку, загальною площею 2,0261 га, кадастровий номер 7324010100:01:003:0194 на якій знаходяться нежитлові будівлі, які належали на праві власності відповідачу у зв'язку із чим місцевий бюджет Сокирянської міської ради не отримував значну суму коштів у вигляді орендної плати за використання даної земельної ділянки.
У зв'язку з чим, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Шепетівський цукор» зберегло у себе майно (кошти), у вигляді орендної плати за користування вищевказаною земельною ділянкою, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно з частиною першою ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа, зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ст. 1214 ЦК України відповідач міг дізнатися про володіння майном без достатньо правової підстави, з моменту набуття права власності на об'єкти нерухомості, що розташовані на земельній ділянці, за кадастровим номером 7324010100:01:003:0194, а саме з 17.05.2019 по 05.02.2020.
Набуваючи право власності на нежитлові будівлі, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Шепетівський цукор» було зобов'язане передбачити наслідки у виді виникнення обов'язків, в тому числі, щодо внесення плати за землю комунальної форми власності.
Отже, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Шепетівський цукор» (набувач) не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, збільшив вартість власного майна, а Сокирянською міською радою втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто, має місце факт безпідставного збереження а саме орендної плати відповідачем за рахунок Сокирянської міської ради.
Рішенням Сокирянської міської ради № 411/12-17 від 07.12.2017 встановлено ставку орендної плати за користування земельними ділянками для промисловості у розмірі 3 % від нормативно грошової оцінки.
Відповідно до технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, за кадастровим номером 7324010100:01:003:0194, розташованої в межах міста Сокиряни, нормативно грошова оцінка вказаної земельної ділянки у 2019-2020 роках становила 13201662,38 грн.
Нежитлові будівлі, які розташовані на земельній ділянці комунальної форми власності, за адресою: вул. О. Кобилянської, 9, м. Сокиряни, перебували у власності товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Шепетівський цукор» з 17.05.2019 по 05.02.2020.
Враховуючи вищевикладене, Сокирянською міською радою проведено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Шепетівський цукор» земельною ділянкою, загальною площею 2,0261 га, за кадастровим номером 7324010100:01:003:0194, розташованої за адресою: вул. О. Кобилянської, 9, м. Сокиряни, Чернівецької області у вигляді орендної плати за землю за період з 17.05.2019 по 31.12.2019 в сумі 246998,80 грн та за період з 01.01.2020 по 05.02.2020 в сумі 38694,52 грн. Отже, загальний розмір недотриманих коштів за період з 17.05.2019 по 05.02.2020 які підлягають сплаті складає 285693,32 грн.
До моменту оформлення власниками об'єктів нерухомості права власності земельних ділянок на яких ці об'єкти розташовані, відносини з фактичного користування земельними ділянками без укладених договорів їх оренди та недоотримання їхнім власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньо правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 Цивільного Кодексу України.
4. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.
Заслухавши прокурора та представника позивача, дослідивши наведені в позовній заяві доводи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
За змістом статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.
Судом встановлено, що відповідач в період з 17.05.2019 по 05.02.2020 використовував спірну земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав.
Таким чином, Сокирянська міська рада, як власник спірної земельної ділянки, мала обґрунтовані сподівання на отримання орендної плати за використання спірної земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок відсутності між сторонами відносин щодо її використання в порядку, встановленому законом.
Разом з тим главою 83 Цивільного кодексу України врегульовано відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Отже, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Зі змісту глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України та положень статті 1212 Цивільного кодексу України випливає, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18).
Для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212 - 1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований необхідно, насамперед, з'ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов'язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18.
Крім того, даної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 09.02.2021 у справі № 922/3617/19.
Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі № 910/11764/17, від 20.11.2018 у справі № 908/4582/15, від 04.11.2020 у справі №904/1283/19.
Визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель вимогами чинного законодавства не передбачено, а отже позивач при здійсненні розрахунку суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки правомірно використав інформацію саме з витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Верховний Суд у постановах від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18 неодноразово зазначав, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Отже, з урахуванням положень статті 79-1 Земельного кодексу України та статей 20, 23 Закону України «Про оцінку земель» суд зазначає про правильність визначення позивачем суми безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати на підставі належних і допустимих доказів: витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.07.2019 № 1114, а також суд погоджується з методом визначення позивачем розміру позовних вимог, оскільки він ґрунтується на приписах чинного законодавства.
Згідно розрахунку наданого позивачем і перевіреного судом розмір безпідставно збережених коштів товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Шепетівський цукор» за період з 15.05.2019 по 05.02.2020 складає 285693,32 грн. Таким чином суд прийшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).
5. Висновки за наслідками розгляду справи.
Дослідивши фактичні обставини справи, господарський суд встановив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Шепетівський цукор», як фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею за період з 17.05.2019 по 05.02.2020, а звідси - зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
6. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи обґрунтованість позову, судовий збір в розмірі 4285,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь Чернівецької обласної прокуратури.
Керуючись статтями 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов виконувача обов'язків керівника Дністровської окружної прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Сокирянської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Шепетівський цукор» про стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою у розмірі 285693,32 грн задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Шепетівський цукор» (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Гагаріна, 43, ідентифікаційний код 36681090) на користь Сокирянської міської ради (60200, Чернівецька область, Дністровський район, м. Сокиряни, вул. Шевченка, 3, ідентифікаційний код 04062156) безпідставно збережені кошти орендної плати за період з 17.05.2019 по 05.02.2020 у розмірі 285693,32 грн.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Шепетівський цукор» (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Гагаріна, 43, ідентифікаційний код 36681090) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58001, м. Чернівці, вул. М. Кордуби, 21А, ідентифікаційний код 02910120) судовий збір в сумі 4285,40 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01.03.2022.
Суддя Володимир БАЙТАЛЮК
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/