"17" лютого 2022 р. Справа № 943/904/21
Провадження № 2/596/54/2022
Гусятинський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Цвинтарної Т.М.
при секретарі судового засідання Рудніцькій О.П.
за участю: представника позивача - адвоката Коченаш Ю.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в селищі Гусятин за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом до ОСОБА_2 і просить розірвати шлюб між ним та відповідачем, який зареєстрований 03 квітня 2019 року в Зе Форест Сьют Зе Олд Вікарідж Гров Роуд, 106, Волтемстоу в окрузі Волтем-Форест в Лондонському районі Волтем-Форест.
30 листопада 2021 року відповідач ОСОБА_2 надіслала до суду відзив на позов, згідно якого позовних вимог не визнала, просила відмовити в задоволенні позовних вимог, а також, просила зупинити розгляд справи і призначити їхньому подружжю строк для примирення - шість місяців.
В обґрунтування клопотання про надання строку для примирення та зупинення розгляду справи відповідачем зазначено, що обставини, які зазначені позивачем у позовній заяві, не відповідають дійсності, жодних обставин, які б свідчили про те, що існування їх з позивачем шлюбу суперечить інтересам позивача, матеріали позовної заяви не містять.
09 грудня 2021 року представник позивача - адвокат Коченаш Ю.К. подала до суду письмові пояснення, згідно яких просить позов задовольнити та відмовити у клопотанні відповідача щодо надання строку на примирення у повному обсязі, оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу або надання строку на примирення у шість місяців, буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам.
Позивач ОСОБА_1 15 лютого 2022 року надіслав до суду заяву, згідно якої просив не брати до уваги клопотання відповідачки про надання строку для примирення, оскільки вважає, що подане нею клопотання не підтверджено жодними доказами та подано з метою затягування процесу розлучення. Також у своїй заяві зазначив, що вже близько двох років вони з відповідачкою не проживають та шлюбні відносини не підтримують. Відповідачка умисно намагається процес розлучення задля своїх інтересів, оскільки таким чином виготовляє документи на проживання в ОСОБА_3 . Протягом часу розгляду справи судом, відповідач не вчиняла жодних дій для примирення. Вважає, що примирення між ними неможливе, оскільки у нього друга сім'я, він має іншу жінку та має намір зареєструвати із нею шлюб.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак, 15.02.2022 року надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просив позов задовольнити. Також просив не надавати строк на примирення.
Представник позивача - адвокат Коченаш Ю.К. в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання відповідачки про відкладення розгляду справи, надання строку на примирення та зупинення розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, однак, надіслала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки перебуває на самоізоляції, в задоволенні якого судом протокольною ухвалою відмовлено.
Згідно ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що примирення між сторонами можливе, тому клопотання слід задовольнити частково та надати сторонам строк для примирення.
Згідно ч.7 ст. 240 ЦПК України, у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Отже, наявність наміру для примирення лише в одного з подружжя без згоди на це іншого подружжя не є правовою підставою для надання строку для примирення. При цьому надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком, що узгоджується з позицією, висловленою в постанові Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 442/6319/16-ц.
Примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.
Зазначений вище правовий висновок висловлений в постанові Верховного Суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц.
Провадження в справі відкрито 03 вересня 2021 року, однак, станом на дату постановлення вказаної ухвали примирення між сторонами не відбулось. Доводи відповідача щодо вчинення таких дій не підтвердженні належними, достатніми та допустимими доказами. Неповнолітніх дітей подружжя не має.
Визначаючи строк, який необхідно надати сторонам для примирення, суд вважає, що для прийняття мір для примирення буде достатнім надання сторонам двох місяців.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 111 СК України, ст. ст. 240, 251, 253 ЦПК України, суд, -
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу зупинити до закінчення строку для примирення, визначеного судом на два місяці.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повна ухвала складена 28 лютого 2022 року.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області Т.М. Цвинтарна