465/9538/21
3/465/1084/22
про повернення адміністративних матеріалів
22.02.2022 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь Василь Ярославович, розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП), -
Працівниками ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області скеровано до суду матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, з підстав викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 791208 від 24.11.2021.
Перевіривши матеріали справи, вважаю, що такі слід повернути для належного оформлення з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Стаття 9 Кодексу про адміністративні правопорушення наводить визначення поняття адміністративного правопорушення, а саме: це є «протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».
Відповідно до положень ст. 255 КУпАП, обов'язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб. Однак дані матеріали оформленні неналежним чином, у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складення; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, прізвища, адреси свідків, потерпілих, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тощо. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Також, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі.
Складання протоколу про адміністративне правопорушення має відбуватися з дотримання вимог КУпАП (зокрема ст. 254, 255, 256) та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 № 1496/27941.
Відповідно до п.п. 7.9 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення», затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1376, зазначаються, зокрема: графі «дата. час. місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою складено протокол, з конкретизацією суті порушення.
Суть правопорушення це опис діяння, конкретних обставин, що мали місце.
Статтею 44-3КУпАП що ставиться у вину ОСОБА_1 , передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція цієї статті Кодексу України про адміністративні правопорушеннямає бланкетний характер, тобто для з'ясування суті порушення необхідно з'ясувати, які саме статті, пункти правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами порушено.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби.
У відповідності до ст. 41 Закону України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб», особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.
Відповідно до затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2021 змін, що вносяться до постанов КабінетуМіністрів Українивід 09.12.2020№ 1236 та від 29.06.2021 № 677, що обмеження не застосовуються за умови наявності: документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, міжнародного, внутрішнього COVID-сертифіката України, виданого в Україні відповідно до Порядку № 677 (далі міжнародний, внутрішній сертифікати), або іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою дводозної вакцини (жовті сертифікати), або однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини (зелені сертифікати), які включені Всесвітньою організацією охорони здоров'я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).
Відповідно до п.п.4 п.3-5 Постанови Кабінету Міністрів України№ 1236від 09.12.2020 (зі змінами) «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», на території регіонів, на яких установлений "червоний" рівень епідемічної небезпеки, додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, забороняється: приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного побутового обслуговування населення, крім: приймання відвідувачів суб'єктами господарювання, які торгують товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами гігієни та побутовою хімією, засобами зв'язку, друкованими засобами масової інформації, ветеринарними препаратами, кормами, насінням і садивним матеріалом(квітами, рослинами), добривами, засобами захисту рослин, без обмеження доступу відвідувачів до інших товарів, представлених в асортименті зазначених суб'єктів господарювання;
Тобто, законом передбачена відповідальність саме за приймання відвідувачів.
Суду не було представлено жодного доказу, який би підтвердив той факт, що ОСОБА_1 керівник ТА «Європейський промисловий банк» знаходилась на робочому місці без сертифікату про повну вакцинацію (дві дози) або негативного ПЛР тесту на COVID-19.
На підтвердження вини особи, що притягається до адміністративної відповідальності надано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 791208 від 24.11.2021, рапорт та фотокартки.
Проте матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 є безпосереднім суб'єктом господарювання, що здійснює відповідну діяльність, а тому не може бути суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.44-3 КУпАП.
Також в матеріалах справи відсутні посадові обов'язки ОСОБА_1 та наказ про прийняття її на роботу.
Додані фото не можуть слугувати належним доказом, оскільки взагалі не несе в собі будь-якої інформації стосовно правопорушення, з огляду на те, що фото не містить ані дати, ані часу її створення, ані адреси розташування АТ «Європейського промислового банку», ані будь якого інформаційного навантаження щодо обставин, викладених у протоколі. На фото зображено фасад приміщення на якому міститься вивіска АТ «Європейський промисловий банку», на іншому у приміщенні знаходиться якась особа жіночої статі у захисній індивідуальній масці, наявність інших осіб не спостерігається.
Будь-яких інших доказів суду не надано.
Протокол про адміністративне правопорушення є одним із джерел доказів у справі про адміністративне правопорушення, а тому дотримання правил щодо його складання є обов'язковим.
Як вбачається із матеріалів справи, такі повернуті на доопрацювання відповідно до постанови судді від 31.12.2021.
Відтак, не усунувши недоліки, зазначені в постанові, матеріали формально, лише супровідним листом, скеровані до суду повторно.
Згідно ч. 1 ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП, посадова особа при підготовці до розгляду справи вирішує чи правильно складений протокол про адміністративне правопорушення.
Суд наголошує, що не вправі самостійно змінювати, на шкоду особи фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Зазначені недоліки суддя відносить до суттєвих порушень вимог діючого КУпАП, що не дозволяють здійснити всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи у їх сукупності та прийняти законне і обґрунтоване рішення по справі у відповідності з діючим КУпАП.
Пунктом 39 рішення ЄСПЛ у справі «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 року (Заява № 16347/02) Суд зауважив, що з огляду на загальний характер законодавчого положення а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, провадження у таких справах є кримінальними для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), від 21 лютого 1984 року, пп. 52-54, Series A № 73; «Лауко проти Словаччини» (Lauko v. Slovakia), 2 вересня 1998 року, пп. 56-59, Reports of Judgments and Decisions 1998-VI; ухвала щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» (Rybka v. Ukraine), заява № 10544/03, від 17 листопада 2009 року).
Враховуючи правову позицію ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Верховним Судом України визнано правильну практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст.256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного дооформлення (п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14).
З огляду на викладене та враховуючи ряд інших обставин, що перешкоджають розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, повернути втретє начальнику ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області на доопрацювання.
Щодо вказаних порушень вимог закону, при процесуальному провадженні з розгляду адміністративних правопорушень, суд неодноразово звертав увагу керівництва ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області, однак зазначені факти продовжують мати місце.
На підставі викладеного, керуючись статтями 256, 268, 277, 278, 283, 284 КУпАП,-
Матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, повернути начальнику ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області - на доопрацювання.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя В. Кузь