Справа № 456/4671/21
Провадження № 2/456/331/2022
"17" лютого 2022 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Яніва Н. М.
за участю секретаря Сунак Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Стрий справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Дорі Фінанс», треті особи приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любов Володимирівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. 12.06.2021 року за реєстровим №88892 таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заявлених вимог покликався на те, що про існування несплаченої заборгованості по кредитному договору та вчинення виконавчого напису нотаріуса вона дізналась у вересні 2021, коли отримала від приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 66648524 від 31.08.2021. Внаслідок арешту коштів на рахунках боржника відповідно до постанови приватного виконавця від 02.09.2021 вона не може скористатись своїми банківськими картками для користування належними їй грошовими коштами.
Згідно оскаржуваного виконавчого напису сума заборгованості виникла за кредитним договором № 0952152350 від 07.06.2019 укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Інфінанс» правонаступником всіх прав та обов'язків якого на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 1 від 05.02.2021 є ТОВ «Діджи Фінанс», правонаступником усіх прав та обов'язків якого на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 1/1 від 04.06.2021 є ТОВ «Дорі Фінанс».
Вважає, що виконавчий напис нотаріуса від 12.06.2021 вчинено з порушенням Закону України «Про нотаріат», постанови КМУ від 29.06.2019 № 1172 «Про затвердження переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.
Про існування заборгованості по кредитному договору їй не було відомо так як будь яких кредитних договорів з ТОВ «Дорі Фінанс» вона не укладала. Так само позивача не було повідомлено про відступлення вимоги за згаданим кредитним договором відповідачу.
Також вказує, що не отримувала від відповідача вимог про усунення порушень за кредитним договором у зв'язку з чим була позбавлена можливості бути вчасно поінформованою про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги ТОВ «Дорі Фінанс».
У зв'язку з вищенаведеним, вважає, що оскаржуваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки відсутні підстави, що заборгованість перед відповідачем на час вчинення виконавчого напису була безспірною та що така взагалі існувала.
Представник позивача адвокат Горзов О.О. у судове засідання не з'явився, подав заяву згідно якої просив позов задоволити, розгляд справи проводити без його участі та участі позивача, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечив.
Уповноважений представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду рекомендованим листом з повідомленням, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надіслав.
Треті особи приватний нотаріус Києво - Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. та приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. у судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду рекомендованим листом з повідомленням, про причину неявки суд не повідомили, пояснення на позовну заяву не надіслали.
А тому відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає неявку уповноваженого представника відповідача в судове засідання неповажною та за згодою представника позивача, вирішив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність доказів, приходить до висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення з наступних підстав.
12.06.2021 приватним нотаріусом Києво -Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. видано виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі № 88892, згідно якого звернено стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Дорі Фінанс» заборгованість за кредитним договором №0952152350 від 07.06.2019 за період з 04.06.2021 по 09.06.2021 включно суму у розмірі: 1400 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 14945 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам, 1000,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 17345,00 грн.
На підставі вищевказаного виконавчого напису 31.08.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. відкрито виконавче провадження.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, втрат виконавчого провадження, штрафів 19 654, 7 грн.
У матеріалах справи наявна також копія договору про надання позики, у тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0952152350 від 07.06.2019 укладеного між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 на суму 20 000 грн., строком дії на 30 календарних днів.
Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Главою 14 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5(далі - Порядок).
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів).
Зокрема згідно п.2 Переліку для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19).
У цій постанові Верховний Суд зазначив, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Під час розгляду справи відповідач не спростував доводів про те що, приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення виконавчого напису, передбаченої пунктом 2.3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та не надав достатніх та належних доказів відповідно до пункту 3.2 передбаченого Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, а відтак суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріуса, не підлягає виконанню.
Таким чином, на підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що визначена у спірному виконавчому написі сума заборгованості не є безспірною, що не спростовано відповідачем, та в свою чергу є підставою для визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Вказане дає підстави для задоволення позовних вимог та визнання виконавчого напису таким, який не підлягає виконанню.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст. 141 ЦПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому, у зв'язку з задоволенням позову, з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений при подані до суду позову судовий зір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 242, 259, 264-265, 280 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво - Святошиського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, 12.06.2021 року за реєстровим № 88892 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь
товариства з обмеженою відповідальністю «Дорі Фінанс» заборгованості у розмірі 17 345 (сімнадцять тисяч триста сорок п'ять) гривень 00 коп..
Стягнути зтовариства з обмеженою відповідальністю «Дорі Фінанс» у користь ОСОБА_1 908,00 грн. сплаченого судового збору.
Роз'яснити учасникам справи, що заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали від 13.09.2021 у даній цивільній справі, у вигляді зупинення стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі прронропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Суддя: Н. М. Янів