Справа № 453/1087/21
№ провадження 2/453/68/22
23 лютого 2022 року м. Сколе
Сколівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Курницької В.Я.;
за участю секретаря судового засідання Трембач М.М.;
без учасників справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 06.08.2021 року звернулась до Сколівського районного суду Львівської області з позовною заявою про розірвання шлюбу, який укладений між нею та відповідачем - ОСОБА_2 , зареєстрований 22.11.2016 року Галицьким районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що в Книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис № 413.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що перебуває у зареєстрованому шлюбі із відповідачем з 22.11.2016 року. Вказує, що через постійні непорозуміння в їхній сім'ї та як наслідок - сварки, відсутність довіри та спільних інтересів, - сторони впродовж останнього часу не проживають разом та не підтримують шлюбних відносин, спільне господарство не ведуть.Зважаючи на це, просить суд задовольнити її позовні вимоги, оскільки вважає, що подальше спільне життя між нею і відповідачем не можливе та суперечитиме інтересам кожного із подружжя. Зазначає, що примирення між ними також не можливе.
Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Курницької В.Я. від 13.09.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі.
Заперечень щодо розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін на адресу суду не надходило.
Відповідач - ОСОБА_2 - відзив на позов із викладенням своїх заперечень, відповідно до норм ЦПК України, до суду не подавав.
Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 17.11.2021 року розгляд справи відкладався на 17.12.2021 року.
У зв'язку із перебуванням судді на лікарняому розгляд справи перенесено на 23.02.2022 року.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся за адресою, зазначеною Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області, а саме: АДРЕСА_1 . Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу повернулось на адресу суду як і сама судова повістка-повідомлення про судове засідання, з долученою Довідкою Укрпошти з відміткою «повертається, адресат відсутній за вказаною адресою». Окрім цього, виклик ОСОБА_2 здійснювався через оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України". Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 23.02.2022 року на електронну пошту суду надіслала заяву за вх. № ЕП-216 про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити. Додатково зазначає, що примирення між нею та відповідачем неможливе за жодних обставин.
Частиною 1 статті 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч. 5 ст. 279 ЦПК України).
Вказана вимога ЦПК України роз'яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно з ч.2. ст. 3 СК України (далі - СК України) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Згідно з ч. 3 статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Статтею 110 СК України визначено право на пред'явлення позову про розірвання шлюбу одним із подружжя, а підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя встановлені ч. 1 ст. 112 вказаного Кодексу.
На підставі наведених вище норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Сторони вступили у шлюб 22.11.2016 року, який був зареєстрований Галицьким районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що зроблено актовий запис № 413, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Позивач наполягає на розірванні шлюбу і своєму небажанні проживати з відповідачем однією сім'єю. Судом встановлено, що позивач має стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин і розірвання шлюбу. Причиною розладу у сім'ї стали різні погляди сторін на сімейне життя, постійні сварки, що призвело до втрати сторонами у справі почуття любові, поваги. Сторони тривалий час фактично не підтримують шлюбних відносин.
Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони впродовж тривалого часу проживають окремо, не підтримують шлюбних відносин та не ведуть спільного господарства. Такі дії викликані частими конфліктами, різними поглядами на шлюб, втратою почуття любові кожного із подружжя. Позивач вважає, що подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки сторони припинили спільне зобов'язання щодо піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, взаємодопомоги, тому наполягає на розірванні шлюбу.
В силу положень ст. 24 СК України примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються.
При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка та дружини і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.
Суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу, оскільки побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, як це зазначено в п. 3 ч. 2 ст. 1 СК України, чого в даному шлюбі, на думку суду, немає.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
На підставі ст. 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивач ОСОБА_1 не заявляла позовних вимог щодо зміни прізвища після розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 ст. 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Суд, відповідно до ст. 112 СК України, з'ясував фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, а також те, що сторони фактично припинили шлюбно-сімейні відносини, що призвело до відчуження один від одного.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб.
Беручи до уваги відсутність згоди позивача на примирення, відсутність прагнення відповідача до збереження сім'ї, судвважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Таким чином, суд встановив, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача і що після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін, а тому шлюб між ними необхідно припинити шляхом його розірвання.
Згідно з вимогами частини першої, пункту 1 частини другої ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по оплаті судового збору у розмірі 908, 00 грн.
Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112, 160 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 280, 284, 289 ЦПК України, суд -
ПозовОСОБА_1 - задоволити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 22.11.2016 року Галицьким районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, актовий запис № 413.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 908 (девятсот вісім) гривень 00 копійок сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Головуючий суддя В.Я. Курницька