Справа № 453/1083/21
№ провадження 2/453/66/22
іменем України
24 лютого 2022 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Курницької В.Я.,
за участі секретаря судового засідання - Трембач М.М.,
розглянувши в залі суду у місті Сколе Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» - звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що ОСОБА_3 23.09.2011 року звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву № б/н від 23.09.2011 року.
Позичальник у вказаній анкеті-заяві підтвердила свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Пам'яткою клієнта, «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у його заяві.
Заявою позичальника підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанку», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Таким чином, АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Однак, позичальник не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, у зв'язку із чим станом на 27.01.2019 року (дата смерті позичальника) його заборгованість складала 16 113,59 грн., з яких: 973, 87 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 0, 00 грн. заборгованість за поточним тілом кредиту; 973, 87 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 649, 56 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0, 00 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 14 490, 16 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. нарахована комісія.
Враховуючи наведене, а також те, що відповідачі, які постійно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини, у строк з 27.01.2019 року по 27.07.2019 року не подали заяв про відмову від спадщини, просить позов задоволити, стягнувши з відповідачів на користь Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» 16 113,59 грн. заборгованості за кредитним договором № б/н від 23.09.2011 року.
Провадження у справі відкрито ухвалою судді від 14.09.2021 року, призначено до судового розгляду на 18.11.2021 року. Розгляд справи відкладався на 10.01.2022 року та на 24.02.2022 року з підстав, викладених в ухвалах Сколівського районного суду Львівської області від 18.11.2021 року та від 10.01.2022 року.
Відповідачі відзивів на позов із викладенням своїх заперечень, відповідно до норм ЦПК України, до суду не подавали.
ОСОБА_1 08.12.2021 року подала суду клопотання про долучення додаткових доказів.
Частиною 1 статті 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ч. 5 ст. 279 ЦПК України).
Вказана вимога ЦПК України роз'яснена судом учасникам справи в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Сторони у справі не подавали клопотань про розгляд зазначеної справи з повідомленням сторін, а суд не вбачав підстав для розгляду справи з повідомленням сторін з власної ініціативи.
Представник позивача в судове засідання не прибув, разом з позовом подав до суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутності.
Відповідачі в судові засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялися судом.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Перевіривши зібрані докази, постановляючи заочне рішення, суд в задоволенні позовних вимог відмовляє з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 23.09.2011 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір у вигляді анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
До кредитного договору позивач додав: 1) Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна»; 2) витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/. При цьому, позивач стверджує, що вони є невід'ємними частинами спірного договору.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заборгованість позичальника станом на 27.01.2019 року (дата смерті позичальника) склала 16 113,59 грн., з яких: 973, 87 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 0, 00 грн. заборгованість за поточним тілом кредиту; 973, 87 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 649, 56 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0, 00 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 14 490, 16 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. нарахована комісія.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Звертаючись з позовом до спадкоємців позичальника - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , позивач посилається на те, що відповідачі постійно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини, у строк з 27.01.2019 року по 27.07.2019 року не подали заяв про відмову від копії відповіді Сколівської державної нотаріальної контори від 01.09.2020 року № 457/01-16, спадкоємці ОСОБА_3 не звертались.
В матеріалах справи міститься також оригінал довідки Сколівської міської ради Львівської області від 25.11.2021 року № 329, підписаної старостою с. Крушельниця, згідно з якою ОСОБА_2 на час смерті брата, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживав спільно з ним за однією адресою, а проживав по АДРЕСА_1 .
З оригіналу наданої відповідачкою довідки Сколівської міської ради Львівської області від 16.11.2021 року № 1191, підписаної старостою смт. Верхнє Синьовидне, на час смерті брата, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 не проживала спільно по одній адресі та не вела спільно господарство.
Таким чином, як вбачається з долучених відповідачем - ОСОБА_1 - доказів, беручи до уваги норми ч. 2 ст. 1281 ЦК України, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки у позивача відсутнє право пред'явлення позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які спадщину після смерті брата, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не прийняли ні в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, ні в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України.
Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 89, 95, 141, 247, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-д, код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14360570;
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 .
Головуючий суддя В.Я. Курницька