Справа № 464/6701/21
пр.№ 1-кп/464/201/22
28.02.2022 Сихівського районний суд міста Львова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові обвинувальні акти у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021142410000442 від 11.11.2021 та №12021141410000075 від 30.08.2021, про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, громадянина України, українця, не одруженого, непрацюючого, із неповною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, востаннє:
22.05.2017 Галицьким районним судом міста Львова за ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі терміном на 4 роки 10 місяців, покарання відбув, судимість не погашена,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ст.198 КК України,
з участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , 10.11.2021 близько 17.10 год., перебуваючи в приміщенні магазину «Близенько», що за адресою: м.Львів, вул.Стрийська,61, що належить ПП «Мережа-Сервіс Львів», маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, повторно, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу з торгівельних прилавків таємно викрав майно ПП «Мережа-Сервіс Львів», а саме: ікру лососеву «Дальриба північна червона» у кількості 1 шт., вагою 80 гр., вартістю 71,46 грн., ікру «Парамушур лососева зерниста червона» у кількості 1 шт., вагою 100 гр., вартістю 145 грн., філе куряче «Бащинський Апетитне варено-копчене вагове», вагою 0,410 кг., вартістю 60,15 грн., після чого з викраденим вийшов з приміщення магазину не здійснивши оплати за вказаний товар, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_3 заподіяв матеріальну шкоду ПП «Мережа-Сервіс Львів» на загальну суму 276,61 грн.
Крім цього, ОСОБА_3 , 24.08.2021, близько 19:30 год., маючи умисел на заздалегідь необіцяний збут майна, одержаного завідомо кримінально протиправним шляхом, без умислу легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , отримав від ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Huawei P Smart» моделі FIG-LX, синього кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартістю 4 744 грн., із чохлом чорного кольору, вартістю 150 грн., та сім-карткою мобільного оператора «Київстар», вартістю 50 грн., який належить потерпілій ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що вказане майно здобуто внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, поклав його у праву кишеню своїх штанів. В подальшому усвідомлюючи неможливість самостійного збуту даного майна до ломбарду, через відсутність документів, які посвідчують його особу, з метою реалізації свого злочинного наміру, повідомив ОСОБА_7 про наявність у нього вищевказаного мобільного телефону, зазначаючи, що дане майно належить його матері та він вправі ним розпоряджатися, запропонував останньому допомогти йому збути дане майно у ломбард, на що такий надав свою згоду. Після чого, 24.08.2021 близько 14.45 год. ОСОБА_3 разом із ОСОБА_7 , прийшли до відділення №3 ПТ «Ломбард «Перший» ТОВ «Мікрофінанс» і компанія, що по вул.Стрийська,57 у м.Львові, де останній допоміг ОСОБА_3 за допомогою свого паспорту реалізувати мобільний телефон марки «Huawei P Smart» моделі FIG-LX, синього кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 та отримати за нього грошові кошти у сумі 1000 грн., які в повному обсязі передав ОСОБА_3 , а той розпорядився ним на свій розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_3 заподіяв матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_6 на загальну суму 4 944 грн.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим у пред'явленому обвинуваченні, підтвердив викладені в обвинувальних актах обставини. Вчиняв дані кримінальні правопорушення у зв'язку із скрутним матеріальним становищем. У вчиненому щиро розкаявся та просить суд суворо не карати. Додатково зазначив, що проживає з бабою похилого віку, у зв'язку із запровадження воєнного стану на території України, бажає захищати країну. Цивільний позов визнав.
За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів в добровільності їх позицій, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу.
Оцінивши показання обвинуваченого, які він надав вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із правилами ст. ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обвинувальному акту, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.185 та ст. 198 КК України.
Його дії органом досудового розслідування, вірно кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України, оскільки такий повторно вчинив таємне викрадання чужого майна (крадіжку).
Окрім цього, його дії органом досудового розслідування, вірно кваліфіковано за ст.198 КК України, оскільки такий збув майно, завідомо одержаного кримінально протиправним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) майна, одержаного кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України, злочини, передбачені ч.2 ст.185, ст.198 КК України, є не тяжким злочином.
Обвинувачений ОСОБА_3 не працевлаштований, неодружений, раніше судимий, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає його щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
Відповідно до досудової доповіді провідного інспектора Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_8 від 15.01.2022, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства обвинуваченого ОСОБА_3 є високий. На думку органу пробації, виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства.
За положенням ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи вищенаведене та конкретні обставини справи, за яких вчинено діяння, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, ОСОБА_3 слід визначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185, ст.198 КК України у виді позбавлення волі, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для її виправлення, попередження нових злочинів.
Згідно із ч.1 ст.70 КК України при сукупності злочинів, суд призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Таким чином, остаточне покарання обвинуваченому слід обрати на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, враховуючи характер та співвідношення тяжкості злочинних діянь, їх наслідки, ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів, - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Між тим, суд, приймаючи до уваги наведене, наявність обставин, що пом'якшують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_3 ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк, який буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів із покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
На переконання суду, вищевказане покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, викладеним у ст. 65 КК України, та є необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових злочинів.
Цивільний позов ПП «Мережа-Сервіс Львів» слід задовольнити, з огляду на таке.
Відповідно до ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
Згідно ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичній особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Вирішуючи заявлений цивільний позов, суд приходить до висновку, що такий слід задовольнити, а саме, слід стягнути з ОСОБА_3 на користь ПП «Мережа- Сервіс Львів» 276,61 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не обирався.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України,суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ст. 198 КК України, та призначити покарання:
- за ч. 2 ст. 185 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;
- за ст. 198 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов ПП «Мережа- Сервіс Львів» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ПП «Мережа-Сервіс Львів» відшкодування матеріальної шкоди в сумі 276,61 грн.
Речові докази: компакт-диски DVD-R на яких знаходяться відеозаписи - залишити при матеріалах справи;
мобільний телефон марки «Huawei P Smart» моделі FIG-LX, синього кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 - залишити потерпілій ОСОБА_6 ;
куртку матерчату чорного кольору, без капюшона, обладнану двома боковими кишенями, замком на передній частині; спортивні штани матерчаті, темного кольору, обладнані двома боковими кишенями, на лівій нагавці штанів наявний надпис білого кольору «FILA» - повернути обвинуваченому ОСОБА_3 .
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя ОСОБА_1