про залишення позовної заяви без руху
24 лютого 2022 року м. РівнеСправа №460/4353/22
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Н.О. Дорошенко, після одержання позовної заяви:
ОСОБА_1
доГоловного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування вимоги,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області, у якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу від 12.03.2020 №Ф-7616-53У про сплату боргу (недоїмки) на суму 147830,41 грн.
Пунктами 1- 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Так, перевіряючи на виконання положень ч.1 ст.171 КАС України даний позов, суддею встановлено, що подана ОСОБА_1 позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160 - 161 КАС України з огляду на таке.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Предметом спору є вимога контролюючого органу про сплату боргу (недоїмки) на суму 147830,41 грн.
Оспорювана вимога податкового органу може породжувати підстави для зміни майнового стану позивача. Зокрема, реалізація такої вимоги може призвести до зменшення або збільшення майна позивача, а тому оспорення такої вимоги спрямоване на захист порушеного права позивача у публічно-правових відносинах з метою збереження належного йому майна на 147830,41 грн (ціна позову).
Відтак, вимога про скасування вказаної вимоги податкового органу є вимогою майнового характеру.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 02.12.2021 №1928-IX встановлено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу для працездатних осіб в розрахунку на місяць станом на 1 січня 2022 року становить 2481,00 грн.
Тобто, зі змісту позовних вимог слідує, що даний позов містить одну вимогу немайнового характеру, за яку позивачу слід сплатити судовий збір в сумі 1478,30 грн (147830,41 х 1%).
Всупереч викладеному, ОСОБА_1 не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору.
Разом з тим, позивачем у позові заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, з урахуванням скрутного майнового стану позивача.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).
Згідно зі статтею 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Так, єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору чи його розстрочення є майновий стан позивача.
При цьому, визначення майнового стану є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану сторони.
Слід зазначити, що доказом на підтвердження обґрунтованості скрутного майнового стану у зв'язку з малозабезпеченістю, може слугувати, зокрема, довідка про річний дохід позивача за попередній календарний рік.
Проте, позивачем не надано суду документів, з яких можливо було б встановити суму всього його доходу, отриманого за попередній календарний рік, чи іншого доказу, який підтверджує його скрутний майновий стан.
Відтак, підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору наразі відсутні.
Крім того, згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Предметом спору є вимога Головного управління ДПС в Рівненській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-7616-53У, яка сформована 12.03.2020.
Водночас, даний позов пред'явлено позивачем до суду 21.02.2022, тобто з пропуском встановленого законом шестимісячного строку звернення.
Позов містить клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, однак жодним чином не обгрунтовує таке клопотання.
Разом з тим, у позові позивач зазначає, що дізнався пpo наявність оспорюваної вимоги у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження №62559904 згідно з постановою від 17.07.2020.
При цьому, не зазначає дати, з якої йому стало відомо про порушення його прав.
Суд зауважує, що відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст.122 КАС України).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку єдиного внеску, визначає та регулює Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI.
Вказаний Закон не регулює строки оскарження в судовому порядку вимог про сплату боргу (недоїмки), а тому до таких правовідносин застосовуються загальні строки звернення до адміністративного суду, визначені КАС України.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.03.2021 у справі №640/9172/20 (№К/9901/2723/21), які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позов слід залишити без руху та запропонувати ОСОБА_1 у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду: 1) документа про сплату судового збору в сумі 992,40 грн за такими реквізитами: Отримувач коштів ГУК у Рiвн.обл/Рівнен.міс.тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012494 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA168999980313191206084017527; Код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу ";101; ________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)", або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; 2) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення такого строку, та належних доказів в обґрунтування поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Н.О. Дорошенко