23 лютого 2022 року м. Рівне №460/11602/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доДепартаменту соціальної політики Рівненської міської ради
про зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - відповідач) про зобов'язання нарахувати та виплатити грошову допомогу до 5 травня, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 5-ми мінімальних пенсій за віком, з урахування раніше виплаченої суми.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має статус учасника бойових дій, що дає йому право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій. Повідомив, що звернувся до відповідача із заявою про виплату йому щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, однак у відповідь на вказане звернення відповідач листом проінформував, що розмір виплаченої у 2021 році позивачу допомоги до 5 травня становив 1491 грн. Вважає, що він як учасник бойових дій набув право на отримання разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 05 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". За таких обставин стверджує, що бездіяльність відповідача щодо недоплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у належному розмірі є такою, що порушує його права на гарантований соціальний захист, а тому просив позов задовольнити повністю.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вимоги позивача є безпідставними і необґрунтованими. Зазначив, що Управління соцзахисту не наділене повноваженнями щодо здійснення перерахунку розміру щорічної разової допомоги до 5 травня у 2021 році, а оскільки постанова КМУ №325 від 08.04.2021 є чинною, то відповідач вважає, що діяв на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що визначені чинним законодавством. На підставі викладеного, просив відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 25.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 23.02.2022 у задоволенні клопотання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради про заміну неналежного відповідача у справі №460/11602/21, - відмовлено. Замінено відповідача у справі Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради (код ЄДРПОУ 03195441) його правонаступником - Департаментом соціальної політики Рівненської міської ради (вул. Соборна, 12, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 03195441).
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяви по суті і матеріали, з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
12.08.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, якою просив нарахувати та виплатити йому як учаснику бойових дій грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
У відповідь на вказане звернення позивача, листом № М-3722 від 16.08.2021 відповідач повідомив, що розмір, виплаченої у 2021 році позивачу одноразової грошової допомоги до 5 травня, становив - 1491 грн. і в Управління відсутні повноваження щодо здійснення перерахунку розміру цієї допомоги.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо недоплати щорічної разової грошової допомоги, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд керується та виходить з такого.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини та визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них, є Закон України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII).
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України від 25.12.1998 №367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Статтею 17 Закону №3551-XII визначено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Підпунктом б підпункту 1 пункту 20 Розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України від 28.12.2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (набув чинності 01.01.2008) частину п'яту статті 12 Закону №3551-XII викладено у новій редакції, за змістом якої разова грошова допомога учасникам бойових дій до 5 травня виплачується щорічно у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 у справі №1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Законом України від 28.12.2014 №79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набув чинності 01.01.2015) Розділ І "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з ч.1 ст.17-1 Закону №3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
З метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України кожного бюджетного року приймалися відповідні постанови.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" затверджений Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (далі - Порядок №325).
Додатком до Порядку №325 "Розміри виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" установлено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 гривня; II групи - 3906 гривень; III групи - 3391 гривня; учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 4421 гривня; членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 966 гривень; учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 612 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №1-247/2018 (3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України у цьому рішенні вказав, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Встановлення пунктом 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
За змістом резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, окреме положення пункту 26 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, з 27.02.2020 норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
У даному випадку застосуванню підлягають саме положення статті 12 Закону №3551-XII в редакції Закону №367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", частиною п'ятою якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України від 15.12.2020 № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 року - 1769,00 гривень.
Отже, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2021 році становить 8845,00 грн. (1769,00 грн. х 5).
Тому, виплата позивачу разової грошової допомоги лише у розмірі 1491,00 грн. не відповідає ст.12 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів Закону №3551-ХІІ.
Вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у рішенні від 29.09.2020 (№440/2722/20), яке 13.01.2021 залишене без змін Великою Палатою Верховного Суду, що в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України, суд застосовує до спірних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги обґрунтованими, а порушене право позивача підлягає відновленню шляхом визнання протиправними дії Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та зобов'язання Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік.
Стосовно доводів відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду з цим позовом, то суд відхиляє їх як безпідставні, з огляду на таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Враховуючи наведене, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30.09.2021. Вказаний правовий висновок також наведений у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17.
Як свідчать матеріали справи, позивач 07.06.2021 звернувся з позовом до суду про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинення дій щодо відмови у здійсненні виплати грошової допомоги, отже в межах шестимісячного строку, встановленого ст. 122 КАС України. За таких обставин, доводи відповідача щодо пропуску строку звернення до суду, спростовуються наявними в справі матеріалами.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для правильного вирішення спору по суті, не впливають на встановлені в ході розгляду справи обставини і не спростовують викладених висновків суду.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Підстави для застосування судом положень ст.139 КАС України відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення інших судових витрат учасниками справи суду не надано.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Департамент соціальної політики Рівненської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 23 лютого 2022 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач - Департамент соціальної політики Рівненської міської ради (вул. Соборна, 12,м. Рівне,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 03195441)
Суддя Д.П. Зозуля