Справа № 513/1142/19
Провадження № 1-в/513/6/22
Саратський районний суд Одеської області
28 лютого 2022 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 , засудженого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Сарата Одеської області подання в.о. начальника Білгород-Дністровського районного сектору № 1 Філії Державної установи "Центр пробації" в Одеській області ОСОБА_5 про скасування звільнення від покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Сарата Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, з неповною середньою освітою, військовозобов'язаного,
засудженого вироком Татарбунарського районного суду Одеської області від 26 січня 2021 року за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, на підставі ст.75 КК України звільнений від покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців,
в.о. начальника Білгород-Дністровського районного сектору № 1 Філії Державної установи "Центр пробації" в Одеській області ОСОБА_5 звернувся до суду з поданням про скасування звільнення від покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_4 для відбування призначеного покарання.
Подання обґрунтував тим, що засуджений ОСОБА_4 на шлях виправлення не став, не виконує покладений на нього судом обов'язок періодично з'являтися на реєстрацію до органу пробації. Засуджений ОСОБА_4 12.10.2021 року, 09.11.2021 року, 23.11.2021 року, 14.12.2021 року не з'явився для реєстрації до Білгород-Дністровського районного сектору № 1 Філії Державної установи "Центр пробації" в Одеській області без поважних причин та в період іспитового строку скоює адміністративні правопорушення.
Представник Білгород-Дністровського районного сектору № 1 філії Державної установи "Центр пробації" в Одеській області належним чином повідомлений про розгляд справи до суду не з'явився, не повідомив суд про причини неявки, не надав заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення подання, посилаючись на його недостатню обґрунтованість.
Засуджений ОСОБА_4 у суді просив відмовити у задоволенні подання, пояснив, що не з'являвся на реєстрацію, оскільки хворів, до адміністративної відповідальності не притягувався.
Заслухавши прокурора, засудженого, дослідивши надані матеріали, суд приходить до наступних висновків.
За положеннями частин 1, 2 ст.78 КК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Згідно з пунктом 8 ч.1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Частиною 1 ст. 539 КПК України визначено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно з пунктом 3 частини 2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 5, 8, 9, 13-3 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Вироком Татарбунарського районного суду Одеської області від 26 січня 2021 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців. Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1, пункту 2 частини 3 ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_4 під час іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом пробації.
ОСОБА_4 з 11 березня 2021 року перебував на обліку в Біляївському міськрайонному секторі з питань пробації. З 07 червня 2021 року перебуває на обліку в Саратському районному секторі з питань пробації.
Постановою в.о. начальника Саратського районного сектору від 27.07.2021 року засудженому ОСОБА_4 призначено днем явки на реєстрацію 2, 4 вівторок кожного місяця.
Як вбачається з листка реєстрації, засуджений ОСОБА_4 не з'явився на реєстрацію 12 жовтня 2021 року, 09 листопада 2021 року та 23 листопада 2021 року, в інші дні він з'являвся для реєстрації регулярно.
Засуджений ОСОБА_4 у суді пояснив, що не з'явився на реєстрацію з поважних причин, оскільки хворів, мав високу температуру, але до лікаря не звертався, оскільки не мав грошей на ліки.
Посилання у поданні на те, що неявка засудженого на реєстрацію два рази без поважних причин свідчить про небажання останнього стати на шлях виправлення та ухилення його від виконання обов'язків, покладених судом, суд вважає безпідставними.
Вимоги на перевірку судимості та інформація з бази "Армор" підтверджують, що в період іспитового строку ОСОБА_4 не вчинив нового кримінального правопорушення.
За положеннями частин 1, 2, 3 ст. 166 КВК України, якщо засуджений не виконує обов'язки, встановлені цим Кодексом, Законом України "Про пробацію", а також покладені на нього судом, або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Відповідно до роз'яснень, наданих у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст.76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
Таким чином, скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є можливим лише за наявності умислу засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також обставин, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Проте, матеріалами провадження не доведено факт умисного ухилення ОСОБА_4 від відбування покарання, та систематичність вчинення адміністративних правопорушень.
Суд встановив, що постановою Саратського районного суду Одеської області від 24 листопада 2021 року провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП щодо ОСОБА_4 було закрито у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строку, передбаченого ч.2 ст. 38 КУпАП.
Постанову по справі про адміністративні правопорушення, яка винесена поліцейським відділення поліції № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області серії ВАБ № 579542 від 27.06.2021 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП суд не приймає в якості належного доказу. При цьому суд виходить з того, що за положеннями ст.221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.
Отже, суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 систематично вчиняв адміністративні правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що подання уповноваженого органу з питань пробації про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направленням засудженого ОСОБА_4 для відбування призначеного покарання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 537, 539, 369-372, 395 КПК України, суд
у задоволенні подання в.о. начальника Білгород-Дністровського районного сектору № 1 філії Державної установи "Центр пробації" в Одеській області про скасування звільнення від покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання засудженого ОСОБА_4 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області протягом семи днів з дня оголошення ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1