28.02.2022 Справа № 914/1912/19
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебедик-Південь" про відвід судді Петрашка М.М. у справі № 914/1912/19
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебедик-Південь"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2
про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебедик-Південь" від 15.12.2015р., що оформлені протоколом №2 від 15.12.2015р.
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебедик-Південь" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебедик-Південь" від 15.12.2015р., що оформлені протоколом №2 від 15.12.2015р.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.03.2021р. у справі №914/1912/19 визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебедик-Південь" від 15.12.2015р., що оформлені протоколом № 2 від 15.12.2015р.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.06.2021р. апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2021р. у справі №914/1912/19 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Господарського суду Львівської області від 03.03.2021р. та постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.06.2021р. у справі №914/1912/19 скасовано, а справу № 914/1912/19 направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
В результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №914/1912/19 було передано для розгляду судді Петрашко М.М.
Ухвалою суду від 29.11.2021р. прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Подальший хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
Через систему «Електронний суд» надійшла заява (вх.№ 4961/22 від 23.02.2022р.) представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебедик-Південь" про відвід судді Петрашка М.М. у справі № 914/1912/19.
В обгрунтування поданої заяви, заявник зазначає, що задовольняючи ухвалою суду від 17.02.2022р. клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача про долучення до матеріалів справи копії паспорта громадянина РФ, суддя Петрашко М.М., будучи обізнаним з забороною з боку представника відповідача поширювати та використовувати конфіденційну інформацію про нього, допустив порушення Закону України «Про інформацію», Закону України «Про обробку персональних даних» та Закону України «Про захист персональних даних».
Крім того, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебедик-Південь" зазначив, що постановляючи ухвалу від 17.02.2022р. про задоволення клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача про витребування в ОСОБА_1 заяви про своє бажання зберегти за собою громадянство України, з відміткою компетентного державного органу Російської Федерації про її отримання, суддя Петрашко М.М. вийшов за межі наданих йому Конституцією України, Законом України «Про судоустрій та статус суддів» та Господарським кодексом України повноважень, адже зобов'язав учасника справи надати запитуваний, видуманий заявником документ або паспорт громадянина іншої держави, про який не заявляв жоден учасник справи.
Також, заявник зазначив про посилання суду на норми Федерального конституційного закону Російської Федерації «Про прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим і утворення у складі Російської Федерації нових суб'єктів Республіки Крим і міста федерального значення Севастополя».
Підсумовуючи вищезазначене, заявник стверджує про упередженість і необ'єктивність судді Петрашка М.М.
Проаналізувавши доводи викладені заявником в заяві про відвід судді Петрашка М.М. у справі № 914/1912/19, суд вважає, що вказана заява є необгрунтованою, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частин 2, 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ (аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2022р. у cправі № 916/442/21).
У заяві про відвід судді заявником фактично викладено незгоду з процесуальним діями суду, які мають своє відображення в задоволенні клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача про витребування в ОСОБА_1 заяви про своє бажання зберегти за собою громадянство України, з відміткою компетентного державного органу Російської Федерації про її отримання та про долучення до матеріалів справи копії паспорта громадянина Російської Федерації.
Так, вирішуючи зазначенні клопотання, судом було враховано висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, у даній справі 914/1912/19, викладенні в постанові від 29.09.2021р., про необгрунтованість відмови суду першої інстанції у витребуванні доказу, який би свідчив про відсутність у позивача громадянства Російської Федерації, і, відповідно, виключення можливості перетину лінії розмежування з Автономною Республікою Крим з паспортом громадянина Російської Федерації, оскільки факт масового отримання громадянами України, які постійно проживають на території Автономної республіки Крим, громадянства Російської Федерації є загальновідомим.
За приписами частини 5 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Згідно частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Таким чином, враховуючи висновки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, для повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи з метою справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення даного спору, з метою встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, зокрема задля встановлення факту можливості перетину позивачем лінії розмежування з Автономною Республікою Крим з паспортом громадянина Російської Федерації, і відповідно можливості взяти участь у загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Лебедик-Південь», під час нового розгляду справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача про витребування в ОСОБА_1 заяву про своє бажання зберегти за собою громадянство України, з відміткою компетентного державного органу Російської Федерації про її отримання. Крім того, враховуючи те, що у матеріалах справи міститься копія паспорта громадянина Російської Федерації, виданого ОСОБА_3 , брату позивачки, виходячи з достатньо обгрунтованого припущення, що паспортом громадянина Російської Федерації володіє також позивач, суд дійшов висновку про необхідність долучити до матеріалів справи копію паспорта громадянина РФ, та у випадку ненадання ОСОБА_1 суду заяви про своє бажання зберегти за собою громадянство України, з відміткою компетентного державного органу Російської Федерації про її отримання, суд дійшов висновку про необхідність витребувати в позивача належним чином завірену копію паспорта громадянина Російської Федерації.
Як вбачається з заяви про відвід судді, заявником чітко не наведено, які саме відомості, передбачені статтею 11 Закону України «Про інформацію» та містяться у долученому паспорті громадянина РФ, викладено судом в ухвалі суду від 17.02.2022р., які за твердженням заявника є конфіденційною інформацією.
Тим не менше, всі доводи заявника, зокрема щодо посилання в ухвалі суду на зміст норм законодавства іншої держави, викладенні в заяві про відвід судді Петрашка М.М. є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, ґрунтуються на припущеннях, не містять об'єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об'єктивності або неупередженості судді та могли би бути підставою для відводу у розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Петрашка М.М. в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з доводів заяви про відвід судді не вбачається.
Незгода учасника справи із процесуальними рішеннями судді не свідчить про його упередженість, необ'єктивність чи заінтересованість і не є підставою для відводу відповідно до наведених норм Господарського процесуального кодексу України.
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об'єктивного критерію, окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення Суду у справі "Газета "Україна-Центр" проти України" (заява 16695/04) від 15.07.2010).
В рішенні у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку заявником жодних доказів на підтвердження особистої упередженості судді Петрашка М.М. у вирішенні справи №914/1912/19 не подано.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необгрунтованість поданої заяви про відвід.
Згідно із частинами 1-3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про відвід надійшла до суду раніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, яке має відбутись 10.03.2022р., така заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебедик-Південь" підлягає передачі для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати необгрунтованою заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебедик-Південь" (вх.№4961/22 від 23.02.2022) про відвід судді Петрашка Мирослава Михайловича від розгляду справи № 914/1912/19.
2. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебедик-Південь" (вх.№4961/22 від 23.02.2022) про відвід судді Петрашка Мирослава Михайловича від розгляду справи №914/1912/19 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Петрашко М.М.