вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
про забезпечення позову до відкриття справи
"28" лютого 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/138/22
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригуза П.Д., розглянувши матеріали справи
за заявою: ОСОБА_1 м. Мукачево та ОСОБА_2 м Мукачево в інтересах неповнолітноьї ОСОБА_3 м. Мукачево
до відповідача: Мукачівської міської ради м. Мукачево
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивачів Громадської організації Національно-культурного товариства німців м. Мукачево "Паланок" м. Мукачево
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивачів Центр культури та відпочинку "Паланок" м. Мукачево
про визнання незаконними та скасування рішення Мукачівської міської ради прийняте на 15 сесії 8-го скликання від 30.09.2021 року за № 528 "Про реорганізацію Центру культури та відпочинку "Паланок" шляхом приєднання до комунального закладу "Палац культури і мистецтв" Мукачівської міської ради"
без виклику сторін
Позивачі звернулися із цією заявою, обгрунтовуючи її таким.
Заявник 1 у своїх інтересах та Заявник 2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 мають намір звернутися до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Мукачівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення цієї ради, прийняте на 15 сесії 8-го скликання від 30.09.2021 №528 «Про реорганізацію Центру культури та відпочинку «Паланок» шляхом приєднання до комунального закладу «Палац культури і мистецтв» Мукачівської міської ради» (надалі - Оскаржуване рішення), оскільки вважають, що таке рішення прийнято з порушенням нормативно встановленого порядку (без погодження Міністерства культури та інформаційної політики), без урахування соціально - економічних, національних, культурно-освітніх, духовних і мовних потреб населення, яке компактно проживає за місцезнаходженням Центру культури та відпочинку «Паланок» в мікрорайоні Підгород - Паланок та наближених селах Мукачівської ОТГ.
Обгрунтувания необхідності забезпечення позову.
Частиною 2 ст. 23 Закону України «Про культуру» та Порядком формування базової мережі закладів культури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 р. № 984 до базової мережі закладів у сфері культури місцевого рівня віднесено комунальні заклади культури (бібліотеки, музеї, галереї, заповідники, виставкові зали, театри, філармонії, концертні організації, мистецькі колективи, кінотеатри, кіновідеопрокатні підприємства, об'єднання, палаци і будинки культури, інші клубні заклади, студії, центри народної творчості, центри народної культури, центри культурних послуг, парки культури та відпочинку тощо), заклади освіти сфери культури (мистецькі школи, мистецькі ліцеї, фахові мистецькі коледжі, заклади вищої мистецької освіти).
Частиною 2 ст. 22 Закону України «Про культуру» передбачено, що базова мережа закладів культури формується органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Існуючі заклади культури та заклади освіти сфери культури автоматично включаються до базової мережі.
Виключення закладів культури з базової мережі можливе лише за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.
Пунктом 13 Порядку формування базової мережі закладів культури, затвердженої постановою Кабінети Міністрів України від 24 жовтня 2012 р. № 984 передбачено, що виключення закладів культури з базової мережі здійснюється за погодженням з Мінкультури згідно з переліком закладів культури, поданим місцевою держадміністрацією та затвердженим органом місцевого самоврядування або поданим центральним органом виконавчої влади, із зазначенням причин та обгрунтуванням необхідності такого виключення.
Відповідно до пункту 1.1. Розділу 1 Статуту Центру культури та відпочинку «Паланок» ЦКВ «Паланок» є закладом культури - комунальним закладом Мукачівської міської ради.
Оскаржуваним рішенням Мукачівська міська рада вирішила припинити ЦКВ «Паланок» в результаті реорганізації шляхом приєднання до комунального закладу «Палац культури і мистецтв Мукачівської міської ради».
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день подання цієї заяви про забезпечення позову ЦКВ «Паланок» перебуває в стані припинення з 03.12.2021 р., строк пред'явлення вимог кредиторів сплив 03.02.2022 р.
На сайті Мукачівської міської ради за посиланням https://mukachevorada. gov.ua/npas/pro-sklikannva-chergovoyi-sesiyi-mukachivskoyi-miskoyi-radi-8-gosklikannya-14 опубліковано розпорядження Мукачівського міського голови «Про скликання чергової сесії Мукачівської міської ради 8-го скликання» від 14 лютого 2022 р. № 49, згідно якого чергова сесія буде проведена 24.02.2022 р. з включенням до порядку денного питання про затвердження передавального акту Центру культури та відпочинку «Паланок», що припиняєтъся в результаті реорганізації шляхом приєднання.
Інформація про включення до порядку денного чергової сесії Мукачівської міської ради 8-го скликання, як має відбутися 24.02.2022 р., питання про затвердження передавального акту Центру культури та відпочинку «Паланок» розміщена також на сторінці відділу культури та молодіжної політики управління освіти, культури, молоді та спорту Мукачівської міської ради.
Заявники звертають увагу суду, що одночасно з прийняттям Оскаржуваного рішення, Мукачівською міською радою прийнято рішення № 560 від 30.09.2021 р. «Про передачу в оперативне управління нерухомого майна комунальної власності Мукачівському історичному музею за адресою м. Мукачево, вул. Графа фон Шенборна, буд.4». Вказане нерухоме майно - будівля, загальною площею 312,9 м2 з 1992 виділено для культурного центру німців, що проживають в мікрорайоні Підгород-Паланок згідно розпорядження Виконавчого комітету Мукачівської міської ради народних депутатів Закарпатської області №118/02-5 від 11.06.1992, та до цього часу перебуває у користуванні Центру культури та відпочинку «Паланок».
Отже, на думку заявників існує ризик незаконного припинення Центру культури та відпочинку «Паланою» та незакоиного позбавлення Центру культури та відпочинку «Паланою» права користування майном та подальшого можливого відчуження цього майна, що, у свою чергу, призведе до порушення права Заявника 1 на працю в Центрі культури та відпочинку «Паланок» у вищезазначеній будівлі та до порушення права неповнолітньої Візінreр Габріелли Георгіївин на навчання у Центрі культури та відпочинку «Паланою» у цій будівлі.
Розглянувши матеріали заяви оцінивши наведені заявниками доводи, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Перелік заходів забезпечення позову наведений у частині 1 ст. 137 ГПК України, однак, такий не є вичерпним. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі “Пантелеєнко проти України” зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі “Дорани проти Ірландії” Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорватії” (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 за №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 за №3-рп/2003 у справі №1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Судом встановлено, що предметом заявленого у даній справі позову є вимога про визнання недійсними рішення ради, заявлена з огляду на переконання позивача у їх невідповідності чинному законодавству оскарженого рішення, а також з огляду на те, що такі порушують права громадян місцевої територіальної громади.
Оцінюючи питання про достатнє обґрунтування заявником для забезпечення позову, судом береться до уваги та обставина, що відомості про припинення юридичної особи до державного реєстру не внесено, у випадку невжиття таких заходів інтереси позивачів та третіх осіб Громадської організації Національно-культурного товариства німців м. Мукачево "Паланок" та Центру культури та відпочинку "Паланок" м. Мукачево можуть бути порушеними, зокрема через втрату правосуб'єктності третьою особою, а у разі задоволення позову - до утруднення виконання судового рішення.
Отже, суд доходить до висновку, що вищезазначені обставини свідчать про обґрунтоване припущення існування загрози утруднення виконання можливого рішення суду в даній справі. При цьому судом враховано, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити у разі задоволення позовних вимог ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду, оскільки, зумовить необхідність з метою відновлення порушених прав, на захист яких подано цей позов, ініціювати процедуру захисту свого права, що потребуватиме значних як фінансових, так і правових витрат, покладання яких на позивача буде неправомірним.
За таких обставин, суд вважає доцільним та підставним збереження спірних правовідносин в існуючому на сьогоднішній день стані, оскільки такі дії будуть вжиті в тому числі на забезпечення збереження балансу інтересів учасників справи. Застосування такого захисту забезпечення, враховуючи предмет спору, є доцільним у вигляді зупинення на час провадження дії рішень суб'єкта владних повноважень, що оскаржуються.
Вказані заходи є адекватними та забезпечать збалансованість інтересів сторін та забезпечать можливість фактичного виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Надавши належну оцінку доводам заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням такої умови (принципу), як співмірність, суд дійшов висновку, що обрані позивачем заходи до забезпечення позову співвідносяться з предметом позову, є обґрунтованими, а отже підлягають до застосування судом шляхом постановлення ухвали.
Отже, заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову слід задовольнити повністю.
Керуючись ст. ст. 136-140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 м. Мукачево та ОСОБА_2 м Мукачево до відповідача: Мукачівської міської ради м. Мукачево Закарпатської області - задовольнити.
2. Зупинити дію рішення Мукачівської міської ради від 30.09.2021 №528 «Про реорганізацію Центру культури та відпочинку «Паланок» шляхом приєднання до комунального закладу «Палац культури і мистецтв» Мукачівської міської ради», прийняте 15-ю сесією 8-го скликання, - та заборонити уповноваженим суб'єктам державної реєстрації вчиняти будь-які дії, спрямовані на його виконання до набрання судовим рішенням у справі законної сили.
3. Ухвала є виконавчим документом.
Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , номер засобу зв'язку - НОМЕР_2 , адреса електронної пошти - НОМЕР_3 @gmаіl.соm
Боржник: Мукачівська міська рада. ЄДРПОУ 38625180, Місцезнаходження юридичної особи: 89600 м. Мукачево, площа Духновича, буд. 2 Закарпатської області, номер засобу зв'язку - 03131-3-44-00, адреса електронної пошти - mvk@mukachevo-rada.gov.ua
4. Строк пред'явлення ухвали до примусового виконання три роки з наступного дня після її прийняття.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: -http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя П.Д. Пригуза