ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 лютого 2022 року м. Київ № 640/16448/21
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (надалі по тексту також - відповідач), в якому просить скасувати розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо ОСОБА_1 від 09.12.2019 об 12 годині 39 хвилині; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо ОСОБА_1 виплачувати пенсію на підставі розпорядження про призначення пенсії від 09.12.2019 об 12 годині 29 хвилин; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо ОСОБА_1 виплатити з дня подачі заяви про призначення пенсії за віком з 16.08.2019; визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку з 16.08.2019 пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуючи показник середньої заробітної плати по Україні за три календарних роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії, тобто 2016-2018 роки (6188,89 грн); зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарних роки (2016-2018 рр.), що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, починаючи з 16.08.2019, з урахуванням раніше виплачених сум; допустити негайне виконання рішення суду.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач провів перерахунок розміру пенсії та застосував показник заробітної плати за 2014-2016 роки, з яким позивач не погоджується, оскільки за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV вперше звернувся в 2019 році, а тому відповідач зобов'язаний призначити пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме 2016-2018.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог оскільки правових підстав для перерахунку пенсії позивача немає.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач 16.08.2019 звернувся до пенсійного органу із письмовою заявою, якою просив перевести з наукової пенсії на пенсію за віком згідно Закону.
Відповідач перевів позивача на пенсію за віком. Розмір пенсії становив 6133,95 грн.
Листом від 25.03.2020 № 5128-4839/В-02/8-2600/20 відповідач повідомив, що з 16.08.2019 розмір пенсії обчислено відповідно до ст. 27 Закону, але розрахунок заробітної плати не вірно був обчислений, розрахунки пенсії проведено у відповідність до вимог чинного законодавства з урахуванням показника середньої заробітної плати за період 2014-2016 роки.
З витягу щодо розрахунку пенсії позивача від 09.12.2019 убачається, що показник середньої заробітної плати застосовано за 2014-2016 роки.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1058-ІV).
Згідно зі статтею 1 Закону №1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із статтею 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону України № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства слідує, що ч.3 ст.45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV. Однак, у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж ті, що визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відтак, слід дійти висновку щодо неправомірності застосування відповідачем частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV до спірних правовідносин.
Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№ 21-6331а15) зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч.3 ст.45 Закону №1058-IV.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №521/4655/17.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду висловленій зокрема у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а, постанові від 14.02.2018 (справа №465/5246/17), постанові від 23.10.2018 у справі №334/2653/17, постанові від 13.12.2018 у справі №185/860/17, постанові від 06.02.2019 у справі №333/1856/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17, якщо особа отримувала пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-IV.
Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше 16.08.2019, відтак відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 та 2018 роки, однак ним неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки.
При цьому, показник середньої заробітної плати в Україні за 2016-2018 роки складає 6188,89 грн.
Отже, суд дійшов висновку, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України " Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до ч.3 ст.45 Закону.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 року (Справа №876/5312/17), а також у постанові Верховного Суду від 18.01.2019 у справі №562/557/17 (провадження №К/9901/34004/18).
Враховуючи, що відповідач, здійснивши переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, не дотримався вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", такі дії не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку з 16.08.2019 пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуючи показник середньої заробітної плати по Україні за три календарних роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії, тобто 2016-2018 роки (6188,89 грн) та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та здійснити виплату пенсії за віком відповідно до вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарних роки (2016-2018 роки), що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, починаючи з 16.08.2019 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому, вимоги щодо скасування розпорядження від 09.12.2019 о 12:39 та зобов'язання відповідача виплачувати пенсію на підставі розпорядження від 09.12.2019 о 12:29 є необґрунтованими, оскільки є дублюванням попередніх задоволених вимог та, крім цього, зазначені позивачем «розпорядження», які долучені до матеріалів справи, не є рішенням владних повноважень в розумінні КАС України, а є лише черговим розрахунком (перерахунком) пенсії у вигляді витягу з електронно-цифрової бази даних пенсіонера.
Таким чином, в цій частині вимоги не підлягають задоволенню.
Разом з тим, що стосується вимоги позивача про зобов'язання ГУ ПФУ в місті Києві виплатити йому різницю в пенсії за минулий час негайно, то суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті (п. 1 ч. 2 ст. 371 КАС України).
Зазначеною правовою нормою встановлено право суду звернути до негайного виконання рішення, що за своєю суттю є способом виконання такого рішення.
Водночас, виплаті недоотриманої з вини відповідача пенсії позивача передує її перерахунок, розрахунок недоотриманої пенсії, а також сума компенсації, що визначається відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
З огляду на зазначене, суд не убачає підстав для звернення рішення про виплату пенсії до негайного виконання, оскільки не встановлений розмір пенсії та компенсації, що присуджується.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).
Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241 - 246, 255, 293, 296 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку з 16.08.2019 пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуючи показник середньої заробітної плати по Україні за три календарних роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії, тобто 2016-2018 роки (6188,89 грн).
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та здійснити виплату пенсії за віком відповідно до вимог ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарних роки (2016-2018 роки), що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, починаючи з 16.08.2019.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368)
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко