ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
21 лютого 2022 року м. Київ № 640/5067/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 42552598)
про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_2 з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування посвідки на тимчасове проживання від 8.09.202 р. № НОМЕР_2 щодо ОСОБА_1 .
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом.
Рішення, що приймаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, щодо визнання іноземця або особи без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також рішення про втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту, про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку та в установлені цим Законом строки до суду.
Аналіз вказаних положень, структури норми, у т.ч. у взаємозв'язку з положеннями ч.ч. 1 та 2 ст. 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" дають підстави для висновку, що Законом встановлено п'ятиденний строк для звернення до суду.
Позивач оскаржує рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 08.09.2020 року №80111500013649, однак, позивач не вказує з якого часу йому стало відомо про прийняте рішення.
Крім того, позивач зазначає, що у відповідь на адвокатський запит була отримана 14.01.2022 року, проте доказів отримання такої відповіді, позивач суду не надав.
Із позовною заявою позивач звернувся 10.02.2022 (відповідно до кутової печатки Окружного адміністративного суду міста Києва), таким чином суд вважає, що позивачем було пропущено строк для звернення до суду.
Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Положеннями статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Аналогічні положення визначені Національним стандартом України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163:2020, що затверджений наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації сертифікацій» від 01.07.2020 № 144.
Так, пункт 5.26 даного стандарту визначає, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Як видно з доданих до позовної заяви документів, останні не засвідчені належним чином у визначеному законодавством порядку.
Окрім цього, пунктом 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
З аналізу позовних вимоги судом встановлено, що позивачем невірно вказана дата оскаржуваного рішення, відтак позивачу необхідно уточнити позовні вимоги.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження, викладених у заяві обставин;
- уточненої позовної вимоги, з урахуванням вимог, викладених у ухвалі;
- оригіналів або належним чином засвідчених копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху .
2.Встановити позивачу строк у десять днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху до для усунення недоліків позовної заяви.
3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, і не підлягає оскарженню згідно ст. 294 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська