ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 лютого 2022 року м. Київ № 640/3236/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до третя особа: про Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Головне управління Держпраці у Київській області визнання протиправною та скасування постанови
за участю:
від позивача - Кондратенко Т.М. ;
від відповідача - не з'явився;
від третьої особи - не з'явився
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К.П. від 17.12.2021 у виконавчому провадженні № 67926891 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 240000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставами для скасування оскаржуваного рішення є наступні обставини:
- відповідач виніс постанову про відкриття виконавчого провадження з стягнення суми коштів, що є неузгодженою та не підлягає примусовому стягненню;
- відповідач направив постанову про відкриття виконавчого провадження із значним порушенням строку, визначеного Законом України "Про виконавче провадження";
- відповідач не направив на адресу позивача копії постанов про накладення арешту, на оголошення в розшук, які винесені щодо майна позивача;
- відповідач виніс постанову про оголошення розшуку майна позивача до повідомлення його про початок примусового виконання рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/3236/22 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судове засідання на 10.02.2022.
Зважаючи на перебування головуючого судді Катющенка В.П. на лікарняному, 10.02.2022 адміністративну справу № 640/3236/22 знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 21.02.2022.
17.02.2022 до суду від представника відповідача Савчука К.П. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що на державного виконавця покладено обов'язок щодо відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача про примусове виконання рішення за відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачеві, при цьому положеннями чинного законодавства не покладено на державного виконавця обов'язку щодо перевірки правомірності видачі такого виконавчого документа. Оскільки постанова Головного управління Держпраці у Київській області оформлена відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", оскаржувана постанова є правомірною та скасуванню не підлягає.
21.02.2022 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої остання зазначає, що відповідачем не спростовано у відзиві доводи позивача.
Представник позивача у судовому засіданні 21.02.2022 позовні вимоги підтримала та подала заяву про продовження розгляду справи у письмовому провадженні.
Відповідач та третя особа явку представників у судове засідання 21.02.2022 не забезпечили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на неявку представників відповідача та третьої особи та зважаючи на заяву представника позивача, у судовому засіданні 21.02.2022 судом ухвалено про продовження розгляду справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Постановою головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука К.С. від 17.12.2021 відкрито виконавче провадження № 67926891 з примусового виконання постанови Головного управління Держпраці у Київській області від 23.09.2021 № КВ2605/37/АВ/ТД/ФС - 126 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 240000,00 грн.
Вважаючи, що у відповідача не було правових підстав для відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
За визначенням статті 1 Закону України від 02.06.2016 N 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон N 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
За змістом пунктів 9-11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 N 509, штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб'єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.
Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.
Не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються:
у судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами другою, п'ятою і шостою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення");
у судовому порядку територіальними органами Держпраці (щодо штрафів, передбачених частинами третьою, четвертою і сьомою статті 53 зазначеного Закону);
органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).
Так, постановою Головного управління Держпраці у Київській області від 23.09.2021 № КВ2605/37/АВ/ТД/ФС - 126 до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф, передбачений статтею 265 Кодексу законів про працю України, відповідно, остання є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом N 1404-VIII.
За змістом частини першої статті 4 Закону N 1404-VIII у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Встановленою нормою визначено обов'язкові реквізити виконавчого документа, серед яких є дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, 16.12.2021 до відділу надійшла заява Головного управління Держпраці у Київській області про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Головного управління Держпраці у Київській області від 23.09.2021 № КВ2605/37/АВ/ТД/ФС - 126.
До вказаної заяви Головне управління Держпраці у Київській області додало постанову від 23.09.2021 № КВ2605/37/АВ/ТД/ФС - 126, у якій зазначено, що остання 04.10.2021 набрала законної сили та строк пред'явлення до виконання до 23.12.2021 (включно).
Аналізуючи зміст постанови від 23.09.2021 № КВ2605/37/АВ/ТД/ФС - 126, суд констатує, що остання відповідає вимогам частини першої статті 4 Закону N 1404-VIII, позаяк містить усі обов'язкові реквізити.
За змістом пункту 6 частини четвертої вказаної статті Закону N 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
У свою чергу, частиною п'ятою статті 25 Закону N 1404-VIII передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Встановлені обставини свідчать про те, що при прийнятті виконавчого документа до виконання державним виконавцем дотримано вимоги Закону N 1404-VIII, встановлено відповідність виконавчого документа вимогам частини першої статті 4 Закону N 1404-VIII та правомірно прийнято оскаржувану постанову.
Суд звертає увагу, що Порядком N 509 встановлено місячний строк для сплати штрафу, і саме відсутність підтвердження сплати зумовлює право територіального органу Держпраці на звернення постанови до примусового виконання.
Так, матеріалами справи підтверджено, що у листопаді 2021 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 23.09.2021 № КВ2605/37/АВ/ТД/ФС - 126.
Ухвалою суду від 11.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі № 640/31944/21 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Поряд з цим, встановлені обставини не спростовують того, що Порядком N 509 не передбачено зупинення строку пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, як і не передбачено зупинення строку набрання законної сили постановою у випадку оскарження останньої в судовому порядку.
Також, суд враховує, що зупинення дії та виконання постанов територіальних органів Держпраці у разі оскарження останніх у судовому порядку не передбачено і статтею 34 Закону N 1404-VIII.
При цьому, частиною четвертою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
В контексті викладених обставин, єдиним способом захисту порушеного права позивача до вирішення адміністративної справи № 640/31944/21, є звернення до суду з заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Київській області від 23.09.2021 № КВ2605/37/АВ/ТД/ФС - 126.
При цьому, суд не приймає до уваги твердження позивача, що порушення відповідачем строку направлення постанови про відкриття провадження є самостійною підставою для скасування такої постанови, з огляду на наступне.
Так, з відмітки на копії конверту вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2021 ВП № 67926891 була направлена на адресу позивача 29.12.2021.
Частиною першою статті 28 Закону N 1404-VIII передбачено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
З аналізу наведених норм вбачається, що боржник має бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, а державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправленням, але й встановити факт отримання ним копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду.
Водночас факт порушення державним виконавцем порядку надсилання сторонам виконавчого провадження копій процесуальних документів сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує скасування саме постанови про відкриття виконавчого провадження, проте не направлення виконавцем в установленому законом порядку постанови про відкриття виконавчого провадження може бути підставою для визнання неправомірними таких дій (бездіяльності) державного виконавця.
Суд наголошує, що предметом розгляду даної адміністративної справи не є дії (бездіяльність) державного виконавця, а також враховуючи, що позивач обізнаний про початок виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що вказані обставини не можуть бути підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
За наведених обставин, а також зважаючи на те, що виконавчий документ є чинним, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2021 ВП № 67926891.
Крім того, частиною п'ятою статті 13 Закону N 1404-VIII встановлено, що за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом. Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи позивача, що відповідач не направив на адресу позивача копії постанов про накладення арешту, на оголошення в розшук, які винесені щодо майна позивача; постанова про оголошення розшуку майна позивача прийнята до повідомлення його про початок примусового виконання рішення, з огляду на те, що вказані постанови не є предметом розгляду даної справи і жодним чином не спростовують правомірність оскаржуваної постанови.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.П. Катющенко