ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 лютого 2022 року м. Київ № 640/16881/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Лисун А.А., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Никончука В.В., у відсутність представників відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в підготовчому провадженні питання про витребування доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Державної фіскальної служби України, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 17.05.2021 № 758-0, про звільнення підполковника податкової міліції - ОСОБА_1 ;
зобов'язати Державну фіскальну службу України поновити ОСОБА_1 на посаді;
зобов'язати Державну фіскальну службу України виплатити ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу, починаючи з 18.05.2021 по день ухвалення судом рішення, виходячи з середнього заробітку;
допустити постанову суду до негайного виконання в частині стягнення середньої заробітної плати за один місяць.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження. Витребувано у відповідача, зокрема, довідку про середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 за останні два місяці перед звільненням, обраховану відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
28.08.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву з долученими на виконання вимог ухвали суду частково документами. Так, надано інформаційну (довідку) для суду у якій вказано, що розмір місячного грошового забезпечення позивача станом на день звільнення зі служби склав 11516,50 грн, розмір одноденного грошового забезпечення (згідно кількості робочих днів у травні) - 639,81 грн. Тобто, розрахунок вказаних показників здійснено за один місяць перед звільненням позивача.
В той же час, судом вказано на необхідність проведення розрахунку за останні два місці перед звільненням відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
Окрім того, позивачем до відповіді на відзив долучено довідку відповідача від 25.06.2021 у якій середньомісячну заробітну плату позивача визначено у розмірі 11360 грн, що різниться від вказаних вище показників.
Таким чином, судом визнано необхідним витребувати у відповідача додаткових доказів.
Належним чином засвідчена копія ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.01.2022 надіслана на адресу відповідача, однак ним не отримана.
При цьому, як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України Державна фіскальна служба України перебуває в процесі припинення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» (далі - Постанова № 1200) утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу України шляхом поділу.
Установлено, що Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Державна податкова служба України та Державна митна служба України є правонаступниками прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби України у відповідних сферах діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 «Про затвердження Положення про Державну податкову службу України та Державну митну службу України», зі змінами, затверджено, зокрема, Положення про Державну податкову службу України, відповідно до якого ДПС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску.
Відповідно до пункту 1 розділу 3 Положення про Державну податкову службу України основними завданнями ДПС є реалізація державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотримання порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова № 537) утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби України за переліком згідно з додатком 1.
Реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби України за переліком згідно з додатком 2.
Установлено, що територіальні органи Державної фіскальної служби України, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної податкової служби України.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р «Питання Державної податкової служби» ДПС розпочато виконання функцій та повноважень з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 846 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», яка набула чинності 27.09.2019 (далі - Постанова № 846), були внесені зміни до:
пункту 2 Постанови № 1200, який доповнено абзацом такого змісту: «підрозділи податкової міліції у складі Державної фіскальної служби України продовжують здійснювати повноваження та виконувати функції з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну та охоронну функції до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»;
пункту 3 Постанови № 537, а саме: після слів «Державної податкової служби» доповнено словами «та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов'язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»;
пункту 4 постанови № 537, а саме: пункт 4 доповнено таким змістом: « 4. Визначити територіальні органи Державної податкової служби України правонаступниками майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної фіскальної служби України, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності».
Згідно з частиною другою пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 «Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади» орган виконавчої влади, щодо якого набрав чинності акт Кабінету Міністрів України про його припинення, продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції з формування і реалізації державної політики у визначеній Кабінетом Міністрів України сфері до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади його повноважень та виконання функцій.
Завдання, структура, повноваження, права податкової міліції визначені розділом XVIII2Податкового Кодексу України (далі - Кодекс).
Так, відповідно до зазначеного розділу податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції (пункт 348.1 статті 348 Кодексу).
Згідно з пунктом 351.1 статті 351 Кодексу посадовим особам податкової міліції для виконання покладених на них обов'язків надаються права, передбачені підпунктами 20.1.2 (у частині отримання належним чином засвідчених копій документів), 20.1.4 (у частині проведення перевірок у встановленому Кодексом порядку), 20.1.8 і 20.1.20 пункту 20.1 статті 20 Кодексу, а також статтями 32 - 34, пунктом 3, пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 35, статтями 36 - 37, пунктом 2 частини першої, частинами другою і третьою статті 38, статтями 42 - 46 Закону України «Про Національну поліцію».
На податкову міліцію поширюються вимоги, встановлені статтями 6-12 Закону України «Про Національну поліцію».
Також відповідно до підпункту 350.1.12 пункту 350.1 статті 350 Кодексу податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, встановлює місцезнаходження платників податків, проводить опитування їх засновників та посадових осіб.
Зі свого боку приписами статей 353, 356 Кодексу визначено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, на цих осіб поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
При цьому пунктом 134 розділу І Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (зі змінами та доповненнями) з дня прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про початок діяльності Бюро економічної безпеки України, але не пізніше шести місяців з дня набрання чинності Законом України «Про Бюро економічної безпеки України» розділ XVIII2 Кодексу має бути виключеним.
25.03.2021 набув чинності Закон України від 28 січня 2021 року № 1150-ІХ «Про Бюро економічної безпеки України» (далі - Закон № 1150).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1150 Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.
Відповідно до покладених завдань Бюро економічної безпеки України виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції.
Відповідно до Закону № 1150 повноваження, пов'язані з забезпеченням запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що належать до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, передані Бюро економічної безпеки України.
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 1150 внесено зміни до ряду законодавчих актів у частині передачі прав, повноважень, обов'язків та функцій оперативних підрозділів доходів і зборів (податкової міліції) Бюро економічної безпеки України.
Також прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 1150 унормований механізм передачі матеріалів кримінального провадження, які на день початку діяльності Бюро економічної безпеки України перебувають в іншому органі досудового розслідування на стадії досудового розслідування, але відповідно до закону підслідні Бюро економічної безпеки України.
Статус працівників Бюро економічної безпеки України, які мають спеціальні звання, прирівняний до правового статусу осіб, що несуть службу в правоохоронних органах України.
Законом № 1150, законами України від 23 грудня 2015 року № 901-VIII «Про Національну поліцію», від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та іншими законами України працівникам Бюро економічної безпеки України, які мають спеціальні звання, надані певні соціальні гарантії, які забезпечуються державою через відповідні правові механізми за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів у напрямах щодо зарахування стажу в правоохоронних органах до страхового стажу; гарантування грошового забезпечення та інших компенсаційних виплат відповідно до законодавства України, безоплатного медичного забезпечення в закладах охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України; пільгового санаторно-курортного лікування, відпочинку; соціальної підтримки осіб у зв'язку із втратою працездатності, інвалідністю, настанням пенсійного віку, доглядом за дитиною, професійними захворюваннями та каліцтвами.
Із зазначених законодавчих змін вбачається, що фактично розподіл адміністративної компетенції (перехід прав і обов'язків) ДФС відбувся не на два, а на три органи виконавчої влади: 1) Державну податкову службу України, 2) Державну митну службу України та 3) Бюро економічної безпеки України.
Постановою № 846 було розподілено сервісну та правоохоронну функції та передбачено виключення у ДПС функцій з реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Відповідно до Закону № 1150 Бюро економічної безпеки України розпочне виконання функцій та повноважень податкової міліції Державної фіскальної служби України, яка припиняється та вибуває із публічних правовідносин.
Отже, податкова міліція ДФС втратить повноваження державного органу, який згідно із законом виконує правоохоронні функції, тому не може здійснювати права та виконувати обов'язки сторони у справі, а отже, і відповідати за зобов'язання, які на нього покладені, у тому числі й судовими рішеннями, оскільки таке повноваження передано для виконання завдань і функцій новоствореному правоохоронному органу, яким є Бюро економічної безпеки України.
Діяльність підрозділів податкової міліції не входить до сфери діяльності, в яких Державна податкова служба України є правонаступником Державної фіскальної служби України.
Постановою № 1200 та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р передбачено компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво ДПС функцій ДФС у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску.
Відносини, що виникають у зв'язку зі вступом, проходженням та припиненням державної служби посадовими особами ДПС, регулюються Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-УІП «Про державну службу» (зі змінами).
Відповідно до пункту 17 статті 3 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-УІП «Про державну службу» (із змінами) дія закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законодавством
З наведеного випливає, що саме Бюро економічної безпеки України є правонаступником ДФС у частині повноважень (компетенції) щодо реалізації державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
За відсутністю компетенційного правонаступництва також пов'язується безпідставність для здійснення процесуального правонаступництва у справах за позовами працівників податкової міліції (поновлення на службі, відшкодування грошового утримання, нарахування та виплата різного виду матеріальних (грошових) допомог, видача довідок для призначення пенсій тощо).
Dідповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 72, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Витребувати у Бюро економічної безпеки України інформацію щодо передачі Державною фіскальною службою України:
- копій матеріалів службового розслідування щодо позивача;
- щодо можливості видачі довідки про середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 за останні два місяці перед звільненням, обраховану відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
Витребувані докази або письмові пояснення щодо неможливості їх подання надіслати до Окружного адміністративного суду міста Києва до 03.03.2022.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 21.02.2022.
Суддя О.М. Чудак