ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
21 лютого 2022 року справа №640/1636/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Позитив-В» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Позитив-В»)
доГоловного управління Держпраці у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держпраці)
провизнання протиправною та скасування постанови від 07 грудня 2020 року №КВ1263/1721/НД/СПТД/ФС-192 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, у зв'язку із відсутністю у відповідача правових підстав для здійснення позапланового інспекційного відвідування на підставі звернення юридичних осіб, органів державної влади щодо порушення трудового законодавства відповідно до статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Крім того, на думку позивача, складений відповідачем акт за наслідками інспекційного відвідування не відповідає встановленій формі.
Таким чином, позивач вважає, що рішення відповідача за результатами незаконної перевірки не можуть породжувати для позивача правових наслідків.
Ухвалою від 01 лютого 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/1636/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про незгоду із позовними вимогами, у зв'язку із тим, що інспекційне відвідування здійснене у відповідності до вимог законодавства на підставі листа Управління стратегічних розслідувань в Київській області Національної поліції України від 27 жовтня 2020 року №5445/55/109/01-2020.
У додаткових поясненнях позивач зазначив, що у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням у справі №640/17424/19 про визнання нечинним Порядку №823, яким керувався відповідач під час проведення інспекційного відвідування, дії відповідача в межах спірних відносин є протиправними.
Ухвалою від 22 лютого 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив позивачу у задоволенні клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
Наказом ГУ Держпраці від 29 жовтня 2020 року №3360 «Про проведення інспекційного відвідування ТОВ «Позитив-В» призначено інспекційне відвідування ТОВ «Позитив-В» з 30 жовтня 2020 року по 12 листопада 2020 року на підставі, зокрема, статті 259 Кодексу законів про працю України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823, наказу Міністерства соціальної політики від 18 серпня 2017 року №1338, Положення про Головне управління Держпраці у Київській області від 03 серпня 2018 року №84 та на підставі листа Управління стратегічних розслідувань в Київській області Національної поліції України від 27 жовтня 2020 року №5445/55/109/01-2020.
На підставі вказаного наказу ГУ Держпраці оформило направлення на проведення інспекційного відвідування від 29 жовтня 2020 року №1263 та вимогу про надання документів від 02 листопада 2020 року №1263 до 10 год 00 хв 09 листопада 2020 року, які отримані позивачем 05 листопада 2020 року.
Вимогою від 02 листопада 2020 року №1263 від позивача витребувано документи, які необхідно надати у строк до 10:00 год. 09 листопада 2020 року.
12 листопада 2020 року посадові особи відповідача склали акт №КВ 1263/1721/НД про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування, в якому зафіксовано ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, введення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, їх завірених об'єктом відвідування копій або витягів (не надано документи по пунктам 1-10, 16 вимоги про надання документів від 02 листопада 2020 року №1263); відсутністю об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням; відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю (не надані документи, по пунктам 1-10, 16 вимоги про надання документів від 02 листопада 2020 року №1263).
Постановою від 07 грудня 2020 року №КВ1263/1721/НД/СПТД/ФС-192 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення за наслідками розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акта про неможливість проведенні інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 12 листопада 2020 року №КВ 1263/1721/НД/ за порушення ТОВ «Позитив-В» вимог абзацу восьмого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (створення перешкод для проведення перевірки шляхом ненадання документів на вимогу інспектора праці від 02 листопада 2020 року №1263), керуючись статтею 265 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення», частиною третьою статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України на ТОВ «Позитив-В» накладено штраф у розмірі 80 000,00 грн.
Як визначає частина перша статті 265 Кодексу законів про працю України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Вище суд встановив, що на позивача накладено штраф на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України.
Так, відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
У свою чергу в абзаці сьомому частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України визначено такі дії: недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
В другому абзаці частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України зазначено такі питання: фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків.
Правомірність кваліфікації виявленого порушення за абзацом восьмим частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України позивач не заперечує та посилається на відсутність підстав для проведення інспектування та невідповідність акта за наслідками інспекційного відвідування встановленій формі.
Аналізуючи вказані доводи позивача, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на таке.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.
Заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами (частина п'ята статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).
Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є:
подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Отже, в переліку підстав для здійснення позапланових заходів відсутня така підстава як звернення державних органів щодо порушення трудового законодавства, а відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19 жовтня 2018 року у справі №805/3137/17-а, від 09 липня 2020 року у справі №823/647/17 та від 27 жовтня 2020 року у справі №804/3566/17.
Як встановлено вище, підставою для інспекційного відвідування позивача визначено лист Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 27 жовтня 2020 року №5445/55/109/01-2020, в якому викладено прохання виділити спеціалістів Держпраці для інспекційного відвідування щодо неоформлених трудових відносин та спеціалістів з охорони праці для виявлення фактів незаконного видобутку корисних копалин, зокрема, ТОВ «Позитив-В», з метою документування незаконного видобутку корисних копалин на території Київської області.
Однак, такий лист не є законною підставою для проведення позапланового заходу щодо ТОВ «Позитив-В», що свідчить про незаконність дій відповідача, направлених на проведення інспекційного відвідування позивача.
У зв'язку із цим, суд зазначає, що рішення, прийнятті відповідачем за результатами незаконних дій, не можуть породжувати для позивача правових наслідків.
Суд відхиляє посилання відповідача на норми Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823, в частині здійснення інспекційних відвідувань на підставі повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), оскільки норми цього Порядку не узгоджуються із вимогами та розширюють підстави для здійснення інспекційних відвідувань.
Враховуючи викладене, оскільки відсутні законні підстави для здійснення інспекційного відвідування ТОВ «Позитив-В», постанова ГУ Держпраці про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 07 грудня 2020 року №КВ1263/1721/НД/СПТД/ФС-192 є протиправною для підлягає скасуванню.
Разом із тим, суд не погоджується із доводами позивача про невідповідність акта про неможливість проведення інспекційного відвідування / невиїзного інспектування встановленій формі.
Так, наказом Міністерства соціальної політики України від 18 серпня 2017 року №1338 «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів» затверджено форму акта про неможливість проведення інспекційного відвідування / невиїзного інспектування.
Проаналізувавши наявну в матеріалах справи копію акта про неможливість проведення інспекційного відвідування / невиїзного інспектування від 12 листопада 2020 року №КВ 1263/1721/НД, суд встановив, що він відповідає встановленій на момент його складення формі. Доказів на підтвердження зворотного позивач до суду не надав.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що наказ Міністерства соціальної політики України від 18 серпня 2017 року №1338 «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів» виданий на виконання порядку, який втратив чинність, оскільки такий наказ був чинний на момент складання акта про неможливість проведення інспекційного відвідування / невиїзного інспектування.
Також суд відхиляє посилання позивача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/17424/19 про визнання нечинним Порядку №823, яким керувався відповідач під час проведення інспекційного відвідування, як на підставу протиправності дій відповідача, у зв'язку із таким.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року у справі №640/17424/19, яке набрало законної сили 14 вересня 2021 року, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю».
За правилами частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Наведене свідчить, що на момент здійснення відповідачем дій щодо інспекційного відвідування позивача постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823 «Про порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» була чинною.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність оскаржуваної постанови з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Позитив-В» підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Позитив-В» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 07 грудня 2020 року №КВ1263/1721/НД/СПТД/ФС-192.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Позитив-В» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Позитив-В» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 2-А; ідентифікаційний код 38897504);
Головне управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, Вавілових, буд. 10; ідентифікаційний код 39794214).
Суддя В.А. Кузьменко