ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 лютого 2022 року м. Київ № 640/19360/21
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною відмову у призначенні її пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії за 2017-2019 роки, викладену у листі відповідача від 24.06.2021 №16663-15879/М-02/8-2600/21;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної з 17.11.2020 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії за 2017-2019 роки з 17.11.2020;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2021 відкрито провадження у цій справі та постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.
В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначив, що з 2005 року їй було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" як працівнику освіти. Після досягнення пенсійного віку позивачу за її заявою було призначено пенсію за віком з 17.11.2020 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). У 2020 році позивач звернулась до відповідача за призначенням іншого виду пенсії на підставі іншого закону, а не за переведенням з одного виду пенсії на інший відповідно до статті 45 Закону №1058-IV, на що посилається відповідач. Ураховуючи, що пенсія позивачу згідно із Законом №1058-IV була призначена вперше, отже для її розміру мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше за цим законом, а не формули, які використовуються при переході із одного виду пенсії, призначеної за цим законом, на інший. На думку позивача, відповідач зобов'язаний був призначити її пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, застосувавши показник середньої заробітної плати за 2020 рік (7763,17 грн).
Відповідач надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву відповідача в якому просить залишити таку без задоволення з посиланням на те, що при переведенні позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком було проведено розрахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. При цьому, відповідач посилається на те, що призначення та перерахунок пенсії відноситься до дискреційних повноважень пенсійного органу.
У відзиві на адміністративний позов, позивач з посиланням на практику Верховного Суду вказує на те, що у разі переходу особи з пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, відбувається призначення нової пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачені страхові внески за три попередні роки (2017-2019 роки).
Дослідивши письмові докази, Судом встановлено.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з 01.02.2005 отримувала пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З 17.11.2020 позивача переведено на пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV у розмірі 5426,60 грн.
Позивач 26.05.2021 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок її пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачені страхові внески за три попередні роки (2017-2019 роки) у розмірі 7763,17 грн.
Листом від 24.06.2021 відповідач повідомив позивача про те, що враховуючи те, що позивач перебував на обліку у відповідача та отримував пенсію за вислугу років, згідно заяви від 17.11.2020 її було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. З посиланням на положення частини третьої статті 45 Закону №1058-IV, відповідач вказав, що пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 35 років 8 місяців 11 днів та заробітної плати, визначеної за періоди з 01.01.1994 по 31.12.1998, з 01.07.200 по 30.04.2007. Пенсію обчислено: 5426,30 грн*1,73735*0,35667, всього 3362,65 грн, де 5426,60 грн - середня заробітна плата по Україні з урахуванням коефіцієнта збільшення; 1,73735 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати; 0,35667 - коефіцієнт страхового стажу; 3362,65 грн - основний розмір пенсії. З 01.03.2021 становить 3628 грн, з них 3362 - основний розмір пенсії, 265,35 грн - доплата за понаднормативний стаж.
Також, відповідна вказав на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, затвердженим цією постановою, поводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у Україні1, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,17, а саме 3764,40*1,17=4404,35 грн.
Відповідний автоматизований перерахунок проведено позивачу з 01.03.2019, пенсію обчислено з: 4404,35 грн*1,73735*0,35667 =2990,94 грн, де: 4404,35 - середня заробітна плата по Україні з урахуванням коефіцієнта збільшення, 1,73735 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати; 0,35667 - коефіцієнт страхового стажу, 2690,94 - основний розмір пенсії.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році" (далі - Постанова №251) у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,11, а саме, 4404,35 грн. х 1,11 = 4888,83 грн.
Відповідний автоматизований перерахунок проведено позивачу з 01.05.2020, пенсію обчислено з: 4888,83 грн*1,73735*0,35667 =2990,94 грн, де: 4404,35 - середня заробітна плата по Україні з урахуванням коефіцієнта збільшення, 1,73735 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати; 0,35667 - коефіцієнт страхового стажу,3029,42 - основний розмір пенсії
Не погоджуючись з таким рішенням пенсійного органу позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором; особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач мала право на отримання двох видів пенсій за різними законами - у зв'язку із вислугою років відповідно до статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення" як працівник освіти та за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки досягла пенсійного віку та мала достатній страховий стаж.
Слід зазначити, що переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до вимог Закону №1058-IV проводиться в межах одного закону, яким передбачені лише три види пенсії - за віком, по інвалідності, по втраті годувальника.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Положення даної статті застосовується саме у разі переведення з одного виду пенсії на інший в рамках одного закону.
У даному випадку позивач, отримуючи пенсію за одним законом, звернувся з заявою до відповідача про призначення йому пенсії за іншим законом. Так, позивач просив призначити йому пенсію за віком на підставі статей 26, 27, 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не перевести його на пенсію за віком у межах одного Закону.
Згідно статті 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Отже, вказана норма передбачає врахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Згідно статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Отже, з наведеного вбачається, що частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV регламентований порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Тобто, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Однак, якщо мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.
Так, у постанові від 10.07.2018 (справа №520/6808/17) Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Однак позивач у справі №520/6808/17 звертався до Пенсійного органу із заявою про призначення іншої пенсії за іншим законом.
Так, позивачу у справі №520/6808/17 було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у 2017 року він звернувся вперше.
На підставі викладеного, Верховний Суд у справі №520/6808/17 дійшов висновку про неправомірність застосування відповідачем частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до спірних правовідносин.
Як встановлено судом, позивач до листопада 2020 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення. З 17.11.2020 позивачу призначена пенсія відповідно до Закону №1058-ІV. При цьому, призначення позивачу пенсії відповідно до Закону №1058-ІV в листопаді 2020 року відбулося вперше, тобто відбувся не переведення, а саме призначення відповідної пенсії.
Таким чином, при обчисленні пенсії за віком вперше відповідно до Закону №1058-ІV слід застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Оскільки пенсію відповідно до Закону №1058-ІV позивачу призначено у 2020 році, то показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, має братися за 2017-2019 роки.
Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, налізу положень законодавства України, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати по країні за 2014-2016 роки при призначенні позивачу пенсії за віком та зобов'язання відповідача здійснити позивачу нарахування та виплачувати пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки (7763,17 грн) з 17.11.2020.
Позивачем заявлено вимогу встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
Згідно із частинами першою та другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом наведеної норми, встановлення судового контролю є дискреційним повноваженням суду. В даній категорії спорів суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю на стадії ухвалення рішення.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн. (квитанція від 07.07.2021 №ПН9815).
Оскільки позов задоволено повністю, сторонами не надано інших доказів понесення судових витрат, на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії за 2017-2019 роки, викладену у листі від 24.06.2021 №16663-15879/М-02/8-2600/21.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 17.11.2020 перерахунок та виплату призначеної пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії за 2017-2019 роки, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.А. Донець