Справа № 932/9414/21
Провадження № 3/932/4998/21
22 лютого 2022 року суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Татарчук Л.О., розглянувши матеріали, які надійшли з ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, -
Відповідно до протоколу серії ВАБ №484034 від 14.10.2021 року, 12 жовтня 2021 року близько о 18.00 год. ОСОБА_1 знаходячись за адресою: м.Дніпро, вул.Михайла Драгоманова, вчинила сварку зі своїм чоловіком ОСОБА_2 , в ході якої висловлювалась в його бік нецензурною лайкою, чим могла завдати шкоди психічному здоров'ю потерпілого та вчинила своїм діями психологічне домашнє насильство.
В суді ОСОБА_1 провину у скоєнні вищезазначеного правопорушення не визнала та пояснила, що від шлюбу із ОСОБА_2 має трьох неповнолітніх дітей.
До 14.10.2020 року вона мешкала на своїй половині будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Десь на початку квітня 2020 року ОСОБА_2 повідомив, що залишає родину. Але до 14.10.2021 року вона проживала з дітьми за адресою: АДРЕСА_1 .
12.10.2021 року між нею та ОСОБА_2 не було сварки. 14.10.2021 року їй зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що її викликають до поліції. Прибувши до райвідділку, їй повідомили, що вона, 12.10.2021 року начебто погрожувала вбити чоловіка ОСОБА_2 , ображала його батьків в присутності дітей. Однак, жодних сварок 12.10.2021 року не було.
Вказала, що з жовтня 2020 року між нею та ОСОБА_2 періодично виникають сварки, під час яких вона та ОСОБА_2 висловлюються одне на одного нецензурно, його батьки також приймають участь в сварках.
Колишній чоловік ОСОБА_2 неодноразово намагався вигнати її з помешкання, підіймав на неї руку, наполягав на тому, щоб вона залишила дітей, погрожував тим, що запроторить її до психіатричної лікарні. Батьки її колишнього чоловіка, також ображали її, робили усе, щоб вона покинула помешкання, погрожуючи тим, що заберуть дітей.
Наразі в органах опіки розглядається питання про визначення місця проживання дітей.
Просила закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Адвокат-захисник Ілющенко А.А. вказала, що у протоколі та матеріалах відсутні докази щодо завдання шкоди психологічному здоров'ю ОСОБА_2 , а свідок ОСОБА_3 є батьком заявника, який також має неприязні стосунки з ОСОБА_1 і бажав вижити її з будинку. Даних про те, що наслідки, які передбачені в диспозиції ст.173-2 КУпАП настали, чи могли настати - немає.
З висновку дитячого психолога вбачається, що на консультування діти жваво, активно, без страху спілкувалися з мамою та бабусею, дівчинки обіймали маму, звертались до неї з проханням допомоги в різних справах. Діти були дуже спокійні, довіряли мамі. Не проявляли страху та напруженості. Не спостерігалась така поведінка дітей, яку проявляють діти до дорослих, які скоюють до них насильницькі дії.
А тому, просила суд закрити провадження по справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Опитаний у суді потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що в 2015 року він з ОСОБА_1 розлучилися. А в 2019 році ОСОБА_1 пішла від нього та забрала дітей. ОСОБА_1 не займається вихованням дітей, лише влаштовує сварки, напередодні подій 12.10.2021 року побила доньку ОСОБА_4 . За медичною допомогою вони не звертались. Він попередив її, що це було востаннє. Але, 12.10.2021 року ОСОБА_1 , в присутності їх дітей та його батька, висловила фразу «щоб вони всі померли», супроводжуючи це нецензурними висловлюваннями. Внаслідок образ з боку ОСОБА_1 , він був вимушений покинути місце мешкання, а батьки залишилися. 14.10.2021 року дана ситуація повторилася, ОСОБА_1 стала «розпускати» руки. Кричала нецензурною лайкою, діти плакали. Такі дії ОСОБА_1 травмують дітей. В цей день він викликав поліцію.
Вважає, що з боку ОСОБА_1 він піддається домашньому психологічному насильству. ОСОБА_1 постійно влаштовує скандали з нецензурною лайкою. Фізичного насильства ОСОБА_1 стосовно нього не застосовувала.
Опитаний у суді свідок ОСОБА_3 пояснив, що за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає він з дружиною, сином та онуками. Невістка ОСОБА_1 приходить навідувати дітей, ключі від помешкання в неї є.
12.10.2021 року, перебуваючи на своїй половині будинку за адресою: АДРЕСА_1 , чув крики, нецензурну лайку в іншій частині будинку, де мешкає син ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з дітьми. Зайшовши до кімнати дітей, побачив сина ОСОБА_2 та невістку ОСОБА_1 , яка сварилась, нецензурно висловлювалась, а син намагався її заспокоїти, при цьому з помешкання її не виганяв. В ході цієї сварки ОСОБА_1 не перешкоджала пересуванню в будинку, не заважала спілкуватися телефоном, тілесних ушкоджень не спричиняла, майно не шкодила. Внаслідок цих подій 12.10.2021 року, діти злякались, але в цей день син не викликав поліцію, оскільки вони вже звикли до таких ситуацій.
14.10.2021 року поліцію викликав син ОСОБА_2 , які опитували його. Також, поліцейським надавав пояснення його онук.
Зазначив, що в своїх письмових поясненнях, які є в матеріалах справи, він не вказував поліцейським про дату, коли відбулися ці події 12.10.2021 року, оскільки про це поліцейські його не запитували. Про події 14.10.2021 року він повідомляв поліцейським, але вони цього не записали.
Вказав, що ОСОБА_1 вчиняє психологічне насильство по відношенню до сина, що виражається в постійних її сварках з нецензурною лайкою.
Дослідивши матеріали справи, вислухав пояснення, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження по справі, з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Статтею 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Для встановлення події і складу правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство, яке має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
Проте, під час розгляду справи, з пояснень опитаних у суді осіб, судом не встановлено об'єктивних даних, які б вказували на наявність умисних дій ОСОБА_1 , які б свідчили про її намір заподіяти домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до колишнього чоловіка ОСОБА_2 , обмежити чи порушити його особисті права та свободи.
Крім того, в матеріалах справи відсутні належні та достовірні докази того, що ОСОБА_1 діяла з умислом спричинити ОСОБА_2 емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, а відтак, завдати шкоди його психічному здоров'ю.
Натомість, з пояснень опитаних у суді ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 встановлено, що сварки між колишнім подружжям відбуваються систематично, а дане свідчить про наявність між ними особистих неприязних відносин, що у розумінні положень вищезазначеного Закону, не є психологічним домашнім насильством.
При цьому, сама по собі сварка, непорозуміння, конфлікт між членами сім'ї не утворюють складу правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП.
Окрім цього, наданими до суду письмовими матеріалами не підтверджено, що 12.10.2021 року дійсно мала місце сварка, оскільки даний протокол про адміністративне правопорушення та письмові пояснення осіб датовані 14.10.2021 року.
При цьому, письмові пояснення малолітнього ОСОБА_5 містять дані про обставини 14.10.2021 року, а письмові пояснення ОСОБА_3 взагалі не містять дати подій, на які останній посилався.
Зазначені обставини також свідчать про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Разом з цим, судом не приймаються як доказ письмові пояснення малолітнього ОСОБА_5 , оскільки ці пояснення відібрані в присутності батька ОСОБА_2 , котрий в даному протоколі є потерпілим, тобто особою, яка зацікавлена в результаті справи, що не може свідчити про об'єктивність вказаних пояснень.
З урахуванням наведеного, аналізуючи викладені в протоколі обставини та докази у справі, приходжу до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 283-284 КУпАП, -
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП провадженням закрити, за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська.
Суддя Л.О. Татарчук