16 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 260/440/21 пров. № А/857/22318/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кушнерика М.П.
суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,
за участю секретаря судового засідання Юник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Попович Шандора Олександровича на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року, прийняте суддею Гебеш С.А. в м.Ужгород, о 11 годині 50 хвилині, повний текст складено 23 листопада 2021 року, у справі № 260/440/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004287-0410-0703 від 03.12.2020, яке прийняте Головним управлінням ДПС у Закарпатській області.
Позовні вимоги мотивує тим, що йому нараховано податковий борг за зерновий склад, який знаходиться в АДРЕСА_1 , який має загальну площу 514,0 кв.м. та розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 2120488400:10:000:0041 площею 0,2200 га за цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства". Вказаний зерновий склад належить йому на праві часткової власності в частині 1/3 з 10.11.2008 року на підставі свідоцтва про право від 10.11.2008 року, а інша частина - 2/3 належить ОСОБА_1 з 18.03.2011 року на підставі договору купівлі - продажу № 1104 від 07.03.2011 року та використовується для зберігання зернових культур. Факт належності складу до категорії будівля для зберігання зерна підтверджується довідкою Свободянської сільської ради № 960 від 17.11.2020 року. Належна йому на праві спільної часткової власності нежитлова будівля - зерносклад використовується безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником при вирощуванні зернових культур, то у даному випадку вона є об'єктом оподаткування, відповідно до пп. "ж" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року в позові відмовлено повністю.
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовільнити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає те, що з метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, законодавцем вживається також поняття «виробник сільськогосподарської продукції». Вказує, що згідно зі статтею 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробник сільськогосподарської продукції це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин. Крім того, вказує, що будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначенні для використання, віднесенні до відповідного класу Державного класифікатора 018-2000, використовуються та належать фізичним особам, що займаються сільськогосподарською діяльністю, мають у володінні користуванні чи розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, не є об'єктами оподаткування згідно з пунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Поряд з тим зазначає, що посилання позивача на висновки Верховного Суду, викладенні у постанові від 20.02.2020 року у справі № 820/3706/17 є невірними, оскільки у даній справі позивач є фізична особа-підприємець, основним видом діяльності якої є вирощування зернових культур. Вказує, що позивач не надав жодних доказів про те, що він є сільськогосподарським виробником.
16 лютого 2022 року від адвоката Ш.Попович надійшла заява про розгляд справи у відсутності позивача та його представника.
Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У відповідності до вимог ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі, (казарма склад) площею 510,0 кв.м який розташований за адресою АДРЕСА_1 .
Дана нерухомість належить позивачу на праві часткової власності в частині 1/3 на підставі Свідоцтва про право власності від 10.11.2008 НОМЕР_1 .
Головне управління ДПС у Закарпатській області проведено розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та винесено щодо Позивача податкове повідомлення-рішення від 22.06.2020 № 0075854-5133-0703 про визначення сум податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік на суму 32 173,83грн.
Оскільки визначені зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки позивачем не було сплачене, виник податковий борг (недоїмка). ГУ ДПС у Закарпатській області сформовано податкову вимогу № 88625-51 від 07.09.2020 про сплату боргу (недоїмки) з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та земельний податок на загальну суму 33514,61 грн. (в тому числі по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - 32173,83 грн.)
Підпунктом 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України передбачено, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
27.10.2020 ОСОБА_1 скерував лист до Головного управління ДПС у Закарпатській області для проведення звірки.
Листом від 27.11.20 № 115503/С/07-16-13-04 позивача було повідомлено про те, що податкове повідомлення рішення від 22.06.2020 № 0075854-5133-0703 та податкову вимога від 07.09.2020 за № 86625-51 є відкликаними, виходячи з встановлення дійсної частки власності позивача. Також було повідомлено, що результатами проведеного перерахунку суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, Головним управлінням ДПС у Закарпатській області буде сформовано нове податкове повідомлення рішення за 2019 рік.
Головне управління ДПС у Закарпатській області після проведеного перерахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сформовано щодо позивача податкове повідомлення-рішення від 03.12.2020 № 0004287-0410-0703 про визначення сум податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік на суму 10724,61грн.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
За правилами підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
За змістом підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Так, відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 цього Кодексу не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Разом з тим, відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно - правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Так, згідно зі статтею 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.
Щодо посилання позивача на висновки Верховного Суду від 17.02.2021 по справі № 820/3707/17, то такі колегія суддів не бере до уваги, оскільки у даній справі позивач є фізична особа-підприємець та здійснює господарську діяльність за кодом 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
У даній справі позивач є фізичною особою і жодних доказів про те, що він є сільськогосподарським виробником ним не надано, як суду першої, так і апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність оскаржуваної вимоги та її скасування.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст.308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Попович Шандора Олександровича - залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у справі № 260/440/21, - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя М. П. Кушнерик
судді А. Р. Курилець
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 25.02.22