22 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 160/3677/21
адміністративне провадження № К/990/6684/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2021 у справі №160/3677/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-1147-52/04-63/У від 09.11.2020 у сумі 17312,02грн про сплату ОСОБА_1 боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 позовні вимоги задоволено.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.12.2021, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 у справі №160/3677/21.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге 16.02.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Третім апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з'ясовано наступні обставини.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 19.05.2021 (прийнятим у порядку письмового провадження) позовні вимоги задовольнив. Повний текст рішення суду складений 19.05.2021.
Означену копію рішення суду першої інстанції отримано представником апелянта 17.06.2021.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 19.07.2021 звернулось до Третього апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.08.2021 подану відповідачем апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України - ненадання доказів, що підтверджують сплату судового збору. Цією ж ухвалою апелянту визначено строк, впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.
За клопотанням апелянта, строк для усунення недоліків поданої відповідачем апеляційної скарги ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.09.2021 продовжувався.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.10.2021 відмовив у задоволенні клопотання контролюючого органу про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув відповідачу, у зв'язку з невиконанням останнім вимог ухвали від 04.08.2021, які стали підставою для залишення такої апеляційної скарги без руху.
Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге 03.11.2021, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, до суду апеляційної інстанції було подано апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 у справі №160/3677/21.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач вказав, що вперше контролюючий орган звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі в межах встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження, однак через несплату судового збору, що на той час, було зумовлено відсутністю коштів для проведення такої сплати, ухвалою суду від 06.10.2021, вперше подану ним апеляційну скаргу було повернуто заявнику. Контролюючий орган наголосив, що первісна апеляційна скарга подана ним у строк встановлений процесуальним законом для апеляційного оскарження судового рішення, а тому її повернення судом заявнику не повинно позбавляти особу права на повторне звернення до суду апеляційної інстанції в межах наданого суб'єкту владних повноважень річного строку. Відповідач вказав, що повторна апеляційна скарга подана відразу після отримання ним документа про сплату судового збору.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021 подану відповідачем апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв'язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними. Цією ж ухвалою суд визначив скаржнику строк впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
При цьому, мотивуючи свою ухвалу суд апеляційної інстанції зазначив, що поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Виходячи з принципу належного урядування, державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
Таким чином, як вказав суд, неспроможність відповідача належним чином організувати фінансування витрат на оплату судового збору не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження. При цьому, обставини, на які посилався відповідач у своєму клопотанні, на думку суду, є суб'єктивними та пов'язані з неналежною організацією роботи суб'єкта владних повноважень.
Також суд апеляційної інстанції звернув увагу, що Державна податкова служба та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини, повзанні з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
При цьому, суд звернув увагу, що частиною другою статті 298 КАС України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Положення частини восьмої статті 169 КАС України встановлюють, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Таким чином, аналіз зазначених правових свідчить про можливість повторного подання апеляційної скарги лише в межах строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Як вказав суд, на момент повторної подачі апеляційної скарги спірне рішення набрало законної сили, у зв'язку з чим заявник апеляційної скарги має навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).
Таким чином, встановивши факт повторного подання відповідачем апеляційної скарги поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Третій апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та у спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, на адресу суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку апеляційного оскарження з доводами, що, на думку апелянта, свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.12.2021, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 17.11.2021 визначив відповідачу достатній строк щодо реалізації права та надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до нього доказів на підтвердження вказаних у клопотанні обставин. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.
Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Третій апеляційний адміністративний суд зазначив, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Наведені відповідачем у клопотанні обставини, на думку суду, не можуть вказувати на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки стосуються виключно внутрішньої організації роботи податкового органу та не можуть впливати на виконання ним процесуального обов'язку щодо вчасного звернення з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.
Так, при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Врахувавши те, що встановлений строк апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 закінчився, для обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження скаржнику необхідно було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку встановленого КАС України. Натомість, як вказав суд, таких доказів апелянтом до суду надано не було.
Крім того, суд також наголосив, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, блокуванням рахунків останніх, тощо, на переконання суду апеляційної інстанції, не є поважними підставами при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Таким чином, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за відсутності у контролюючого органу інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані неповажними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.
Отже, Третій апеляційний адміністративний суд, визнавши за результатом оцінки доводів викладених у клопотанні про поновлення строку, надісланого на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, наведені відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 у справі №160/3677/21.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2021 у справі №160/3677/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова