ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.02.2022 Справа № 910/19353/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Сабалдаш О. В., розглянувши господарську справу у порядку спрощеного позовного провадження
за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"
про стягнення 85 883,63 грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі - ПрАТ "СК "Арсенал Страхування", позивач) до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (далі - ТДВ "СК "Альфа-Гарант", відповідач) про стягнення страхового відшкодування у сумі 85 883,63 грн. в порядку суброгації.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок ДТП, яка сталась 13.07.2021 на автодорозі М-14-Одеса-Мелітополь-Новоазовськ у Запорізькій області, застрахований у позивача транспортний засіб був пошкоджений, у зв'язку з чим позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування на суму 108 000,00 грн. Посилаючись на ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" вказує, що йому перейшло право вимоги до відповідача на відшкодовану потерпілому матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача, визнаного винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яку ТДВ "СК "Альфа-Гарант" не сплатило.
У позові ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" просить стягнути з відповідача страхове відшкодування у сумі 85 883,63 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2021 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) учасників спору, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
У строк, встановлений законом, відповідач надав суду відзив на позов, у якому проти заявлених вимог заперечив, вказав про передчасність вимог ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" до страховика винної у ДТП особи, оскільки строк, визначений, ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах якого відповідач повинен прийняти рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у такій виплаті не настав.
Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, через канцелярію суду подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності. У своїх клопотаннях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, а представник відповідача - проти позовних вимог заперечив, вважав їх передчасними з підстав, зазначених у відзиві.
Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенні з урахуванням наступного.
Судом встановлено, що відповідно до генерального договору добровільного страхування транспортного засобу № 1362/19-Т/ДГО/НС/Ц2 від 01.10.2019, укладеного ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" з ТОВ «ОТП Лізинг», були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом "Тойота", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
13.07.2021 на автодорозі М-14-Одеса-Мелітополь-Новоазовськ у Запорізькій області сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача автомобіля "Тойота", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , що належить ТОВ «ОТП Лізинг», та автомобіля "Ліфан", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16.08.2021 у справі № 310/6264/21 за вказаним фактом водія ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.
Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу № 89936 від 19.08.2021, наданого позивачем, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки "Тойота", реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу склала 88 483,63 грн. А згідно із рахунком СТО № АМ-2021-001628 від 13.07.2021 вартість відновлювального ремонту становить 108 000,00 грн.
На підставі зазначеного рахунку СТО, страхового акту № 006.01538521-2 від 26.09.2021 та розрахунку суми страхового відшкодування до цього страхового акту від 12.09.2021, позивач відшкодував страхувальнику (потерпілій особі) матеріальний збиток у сумі 108 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 55123128 від 27.09.2021.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.
Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність винної особи, якій належить автомобіль "Ліфан", реєстраційний номер НОМЕР_2 , була застрахована у ТДВ "СК "Альфа-Гарант" згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/007490596.
Отже, відповідач є особою, відповідальною за спричинену у дорожньо-транспортній пригоді шкоду, та згідно з положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" він відповідає за вимогами позивача (ПрАТ "СК "Арсенал Страхування"), як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі, в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.
Згідно з п. 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 22, ст. 1166 та ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір реальних збитків не може бути меншим реальної вартості робіт виконаних або таких, які особа, яка зазнала збитків, мусить виконати з метою відновлення пошкодженої речі, що відповідає загальному правилу відшкодування збитків в повному обсязі.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06.07.2018 по справі № 924/675/17, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, але виходячи з вартості відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей, ПДВ та з вирахуванням франшизи.
Зокрема, відповідно до статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Таким чином, положеннями статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу, розраховуються у порядку, встановленому законодавством, з урахуванням зносу. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах по справі № 910/6094/17 від 02.05.2018, по справі № 910/5001/17 від 12.03.2018, по справі № 910/20199/17 від 01.06.2018, по справі № 910/22886/16 від 01.02.2018, по справі № 910/171/17 від 02.10.2018.
Отже, виходячи з указаної норми, застосування коефіцієнту зносу на складові частини (деталі) пошкодженого автомобіля є обов'язковим.
Розмір (коефіцієнт) зносу розраховується за порядком, передбаченим Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 р.
У даному випадку, згідно зі звітом про оцінку транспортного засобу № 89936 від 19.08.2021, наданим позивачем, коефіцієнт зносу деталей пошкодженого автомобіля марки "Тойота", реєстраційний номер НОМЕР_1 , склав 0,4436, а тому вартість матеріального збитку, завданого потерпілій особі, становить 88 483,63 грн.
Указаний звіт був виконаний суб'єктом оціночної діляності Цурпаленко Є. В., який має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності Фонду державного майна України № 815/20 зі строком дії з 11.09.2020 по 11.09.2023 та свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 6467 від 07.05.2008.
Таким чином, суд вважає доведеною позивачем належним чином та належними доказами суму матеріального збитку з урахуванням коефіціенту зносу в сумі 88 483,63 грн.
При цьому суд зважає на положення статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за якими страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно з Полісом страхування цивільно-правової відповідальності винної особи № АР/007490596 ліміт відповідальності страховика перед страхувальником становить 130 000,00 грн., а франшиза - 2 600,00 грн., відтак, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті позивачу з урахуванням франшизи становить 85 883,63 грн. (88 483,63 грн. - 2 600,00 грн.).
Щодо тверджень відповідача про передчасність вимог ПрАТ "СК "Арсенал Страхування", зважаючи на те, що строк, визначений ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для прийняття рішення про виплату або про відмову у виплаті страхового відшкодування, на час отримання ним позову (01.12.2021) ще не настав, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до п. 36.1, 36.2 ст. 36 вказаного Закону страховик приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
Проте, Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не визначає обов'язку особи, яка заявляє вимогу до суду про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика винної особи, та не пов'язує дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.
Тому, оскільки норми вказаного Закону не передбачають обов'язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування. Особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду. У будь-якому разі строк звернення обмежується щодо стягнення майнової шкоди лише річним строком. Інших обмежень щодо порядку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не містять (вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.12.2019 р. по справі № 465/4287/15).
Як свідчать матеріали справи, 24.11.2021 позивач, як особа, яка здійснила відшкодування потерпілому збитку, завданого внаслідок ДТП, звернувся до суду з позовом до ТДВ "СК "Альфа-Гарант" (страховика винної особи) про стягнення страхового відшкодування у сумі 85 883,63 грн. грн, тобто із дотриманням річного строку, передбаченого положеннями статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
При цьому, визначений у п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк для прийняття рішення про сплату страховиком винної особи страхового відшкодування або відмови у такій виплаті, не позбавляє страховика прийняти відповідне рішення раніше зазначеного у Законі строку (90 днів) з дня отримання заяви на виплату відшкодування. Тому доводи відповідача про передчасність вимог позивача є безпідставними та не мають значення для правильного вирішення спору.
Отже, суд вважає, що позовні вимоги ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" підлягають задоволенню у розмірі, заявленому позивачем.
Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати у вигляді судового збору покладаються на відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, заявлених позивачем у вигляді судового збору в сумі 2 270,00 грн. та витрат на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн., суд врахував наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ст. 126 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
У даному випадку на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн. позивач надав: копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 462 від 02.02.2004, виданого адвокату Данилову А. Г.; ордеру на представництво інтересів позивача в суді адвокатом Даниловим А. Г. (серія ЗП № 70277 від 28.09.2021); копії договору про надання правової допомоги № 280921 від 28.09.2021, укладеного між адвокатом Даниловим А. Г. та ПрАТ "СК "Арсенал Страхування"; копію акту здачі-прийняття послуг від 13.12.2021 на суму 7 000,00 грн.; копію рахунку від 13.12.2021 на суму 7 000,00 грн., а також платіжного доручення № 73026030 від 15.12.2021 на вказану суму.
Дослідивши надані позивачем докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу та такими, що відповідають критерію розумності та адекватності, враховуючи категорію та ступінь складності справи, обсяг виконаних адвокатом робіт та відсутність заперечень відповідачів щодо їх розміру. За таких обставин суд вважає, що вимога про стягнення судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Указані витрати та витрати зі сплати позивачем судового збору у сумі 2 270,00 грн., покладаються на відповідача згідно зі ст. 129 ГПК України. Також на відповідача покладаються понесені ним витрати на правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн., у зв'язку із задоволенням позову ПрАТ "СК "Арсенал Страхування".
На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення страхового відшкодування у сумі 85 883,63 грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, ідентифікаційний код 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, ідентифікаційний код 33908322) страхове відшкодування у сумі 85 883 (вісімдесят п'ять тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 63 коп., витрати на правничу допомогу у сумі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп., судовий збір в сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені в нарадчій кімнаті в судовому засіданні 15 лютого 2022 року.
Повний текст рішення складений 22 лютого 2022 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.