ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.02.2022Справа № 910/14933/21
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Сабалдаш О. В., розглянувши у загальному позовному провадженні господарську справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення 1 309 006,40 грн.
за участю представників:
від позивача:не з'явився
від відповідача:Остапенко С. Л.
До Господарського суду м. Києва із позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут" (далі - ТОВ "Закарпаттяенергозбут", позивач) до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 1 309 006,40 грн.
У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 0195-09021 від 01.07.2019 про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел в частині своєчасної оплати вартості купленої електричної енергії за "зеленим тарифом", у зв'язку з чим відповідачу були нараховані штрафні та фінансові санкції.
У позові ТОВ "Закарпаттяенергозбут" просить стягнути з відповідача пеню у сумі 489 722,62 грн., штраф у сумі 754 287,41 грн., інфляційні втрати у сумі 5 817,84 грн. та 3 % річних у сумі 59 178,53 грн., що разом становить 1 309 006,40 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2021 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче провадження, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк надав суду відзив, у якому проти позову заперечив, вказав про відсутність вини ПрАТ "НЕК "Укренерго" у простроченні зобов'язання, посилаючись на особливий порядок розрахунків за електричну енергію за "зеленим тарифом", передбачений Законом України "Про ринок електричної енергії". Також зазначив, що відповідач власними коштами оплачував позивачу послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел у зв'язку зі збільшенням вартості електричної енергії, в той час, як тарифи на послуги із передачі електричної енергії (у тому числі на послуги ПрАТ "НЕК "Укренерго") були залишені без змін. Крім того, вказав, що відповідач у повному обсязі сплатив кошти позивачу на виконання своїх спеціальних обов'язків оператора системи передачі, що свідчить про його добросовісність при виконанні господарських зобов'язань у спірних відносинах, та про неправильний розрахунок позивача щодо пені, інфляційної складової боргу та 3 % річних.
Окремо представник відповідача подав заяву про застосування строку позовної давності до заявлених позовних вимог та заяву про зменшення нарахованих позивачем штрафних санкцій з матеріальними втратами.
У судове засідання, призначене на 10.02.2022, представник позивача не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. У минулому судовому засіданні, під час розгляду справи по суті, представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві, підтримав свої клопотання про застосування строку позовної давності та зменшення розміру штрафних санкцій.
Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті позову, заслухавши пояснення їх представників у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Установлено, що 01.07.2019 між ТОВ "Закарпаттяенергозбут" (постачальник) та ПрАТ "НЕК "Укренерго" (замовник) був укладений договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0195-09021 (далі - договір).
Відповідно до умов цього договору постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії в обсязі та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1).
Вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 (далі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг (п. 2.1 договору).
Постачальник послуг має право отримувати своєчасну та повному обсязі оплату вартості послуги, а замовник - у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги, розрахованої постачальником послуг та затвердженої регулятором (п. 3.2 договору).
Цей договір набирає чинності з 01.07.2019 та діє до 31.12.2021 (п. 7.1 в редакції додаткової угоди № 3 від 30.12.2020).
Відповідно до ст. 275 ГК України особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Виходячи з положень вказаного закону, а також постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, регулятор) № 429 від 14.06.2018, постачальником універсальних послуг та учасником ринку електричної енергії, який проводить господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу є - ТОВ "Закарпаттяенергозбут". У свою чергу, ПрАТ "НЕК "Укренерго" є оператором системи передачі та здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаної енергетичної системи України.
Відповідно до п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Згідно з п. 23 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі виконує покладені на нього спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема, загальносуспільний інтерес зі збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інших спеціальних обов'язків (ч. 8 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Частиною 6 ст. 63 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачальник універсальних послуг одночасно з виконанням обов'язку щодо купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у приватних домогосподарств, величина встановленої потужності генеруючих установок яких не перевищує 50 кВт, надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується регулятором.
Отже, згідно з положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" на відповідача, який є оператором системи передачі об'єднаної енергетичної системи України, та позивача, який виконує функції постачальника універсальних послуг, вказаним Законом покладено спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема, спеціальні обов'язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 затверджено Порядок купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом (Порядок № 641 від 26.04.2019), який поширюється, зокрема, на виробників електричної енергії за "зеленим" тарифом, постачальників електричної енергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг (далі - ПУП, постачальник), оператора системи передачі (далі - ОСП, оператор) (пункт 1.2 глави 1 Порядку).
Відповідно до п. 12.4 глави 12 вказаного Порядку протягом 3 робочих днів після затвердження регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої постачальником у розрахунковому місяці, оператор здійснює 100 % оплату постачальнику вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі.
А розділом 13 Порядку передбачено порядок здійснення розрахунку вартості та оплати послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що надається постачальником універсальних послуг. Так, згідно з п. 13.2 Порядку протягом перших семи робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, постачальник направляє оператору акт приймання-передачі та відповідний розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником. Оператор, протягом трьох робочих днів з дати отримання повертає акт приймання- передачі постачальника, підписаний зі своєї сторони.
Відповідно до п. 13.3 Порядку протягом двох робочих днів після отримання від оператора підписаного акта приймання-передачі постачальник надає регулятору розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії та копію акта приймання-передачі для затвердження.
Згідно з п. 13.4 Порядку оператор здійснює 100 % оплату постачальнику вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальником у розрахунковому місяці.
Відповідно до п. 13.5 Порядку у разі надходження оновлених даних від учасників ринку після проведення розрахунків обсягів врегулювання сторони корегують акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Після підписання оператором акта корегування постачальник надає регулятору корегований розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта корегування для затвердження.
Судом встановлено, що на виконання умов укладеного договору та п. 13.3 Порядку № 641 від 26.04.2019, у період з серпня 2019 по березень 2020, а також у листопаді 2020 та червні 2021, сторонами були складені та підписані акти приймання - передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел на загальну суму 128 577 363,03 грн., а саме: за серпень 2019 - на суму 11 464 775,60 грн., за вересень 2019 - на суму 10 078 212,14 грн., за жовтень 2019 - на суму 7 886 611,94 грн., за листопад 2019 - суму 2 908 922,47 грн., за грудень 2019 - на суму 2 006 488,15 грн., за січень 2020 - на суму 2 969 941,22 грн., за лютий 2020 - на суму 6 065 796,43 грн., за березень 2020 - на суму 13 673 892,96 грн., за листопад 2020 - на суму 7 832 914,46 грн., за червень 2021 - на суму 63 689 807,66 грн.
Також встановлено, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у відповідний період був затверджений розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданих постачальниками універсальних послуг, а саме: за серпень 2019 - постановою НКРЕП № 2248 від 24.10.2019 у сумі 11 464 775,60 грн.; за вересень 2019 - постановою НКРЕП № 2249 від 24.10.2019 у сумі 10 078 212,14 грн. та постановою НКРЕП № 1436 від 22.07.2020 у сумі 10 080 071,70 грн.; за жовтень 2019 - постановою НКРЕП № 2484 від 26.11.2019 у сумі 7 866 611,94 грн. та постановою НКРЕП № 1436 від 22.07.2020 у сумі 7 868 280,84 грн.; за листопад 2019 - постановою НКРЕП № 3158 від 24.12.2019 у сумі 2 908 922,47 грн. та постановою НКРЕП № 1436 від 22.07.2020 у сумі 2 912 804,64 грн.; за грудень 2019 - постановою НКРЕП № 259 від 28.01.2020 у сумі 2 006 488,15 грн. та постановою НКРЕП № 1436 від 22.07.2020 у сумі 2 006 833,96 грн.; за січень 2020 - постановою НКРЕП № 485 від 25.02.2020 у сумі 2 474 951,02 та постановою НКРЕП № 1436 від 22.07.2020 у сумі 2 970 689,12 грн.; за лютий 2020 - постановою НКРЕП № 727 від 25.03.2020 у сумі 6 065 796,43 грн. та постановою НКРЕП № 1436 від 22.07.2020 у сумі 6 066 171,28 грн.; за березень 2020 - постановою НКРЕП № 864 від 22.04.2020 у сумі 13 673 892,96 грн.; за листопад 2020 - постановою НКРЕП № 2683 від 23.12.2020 у сумі 7 832 914,46 грн.; за червень 2021 - постановою НКРЕП № 1177 від 23.07.2021 у сумі 63 689 807,66 грн.
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що у січні та липні 2020, на виконання договору та п. 13.2, 13.3, 13.5 Порядку № 641 від 26.04.2019, сторони підписали акти корегування приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел на загальну суму 54 838 150,76 грн., а саме: за серпень 2019 - на суму 11 465 890,36 грн. (наданий у січні 2020) та на суму 11 467 408,86 (наданий у липні 2020); за вересень 2019 - на суму 10 080 071,70 грн. (наданий у липні 2020); за жовтень 2019 - на суму 7 868 280,84 грн. (наданий у липні 2020); за листопад 2019 - на суму 2 912 804,64 грн. (наданий у липні 2020); за грудень 2019 - на суму 2 006 833,96 грн. (наданий у липні 2020); за січень 2020 - на суму 2 970 689,12 грн. (наданий у липні 2020); за лютий 2020 - на суму 6 066 171,28 грн. (наданий у липні 2020). Інші підписані сторонами акти наданих послуг (за березень 2020, листопад 2020 та червень 2021), сторонами не корегувались та зазначені в них суми послуг залишені без змін.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідач вартість послуг позивача із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за актами приймання-передачі та актами корегування наданих послуг сплатив із порушенням строку, визначеного законом та договором, про що свідчать наявні у справі копії банківських виписок та чого не заперечував представник ПрАТ "НЕК "Укренерго" у судовому засіданні.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ "Закарпаттяенергозбут" вказує, що відповідач допустив прострочення грошового зобов'язання зі сплати вартості наданих послуг з серпня 2019 по березень 2020, листопад 2020, червень 2021, а тому позивач нарахував ПрАТ "НЕК "Укренерго" пеню в сумі 489 722,62 грн., штраф у сумі 754 287,41 грн., інфляційні втрати в сумі 5 817,84 грн. та 3 % річних в сумі 59 178,53 грн.
Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
У пункті 4.3 договору сторони погодили, що у разі порушення замовником зобов'язань щодо строків оплати наданих послуг, визначених у Порядку, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. Додатково стягується штраф у розмірі 7 % від зазначеної вартості послуг за прострочення понад 30 днів.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, зважаючи на наведені положення чинного законодавства та умови договору, нарахування пені та штрафу за порушення зобов'язання було здійснено позивачем правомірно.
Здійснивши власний перерахунок заявлених штрафних санкцій, суд встановив, що з відповідача підлягають стягненню пеня у сумі 489 722,62 грн. та штраф у сумі 754 287,41 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.
Стосовно тверджень ПрАТ "НЕК "Укренерго" про відсутність його вини у порушенні грошового зобов'язання з огляду на особливий порядок розрахунків між сторонами, суд зазначає, що дійсно такий порядок визначений Законом України "Про ринок електричної енергії" та постановою НКРЕКП № 641 від 26.04.2019 і він врахований судом під час розгляду даної справи, проте, виконання сторонами договірних зобов'язань ніяким чином не обумовлене дотриманням такого порядку розрахунків та не є підставою для звільнення учасника спірних відносин від господарської (цивільної) відповідальності.
Доводи відповідача про неправильний розрахунок пені за надані у листопаді 2020 послуги, який необхідно здійснювати за менший період, виходячи з того, що платіж у сумі 3 932 914,46 грн. за вказаний місяць ПрАТ "НЕК "Укренерго" був проведений 04.01.2021, а не 06.01.2021 - як зазначав позивач, на підтвердження чого надав платіжне доручення № 1292 від 04.01.2021, суд також до уваги не приймає, враховуючи наступне.
Так, відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 року (далі - Інструкція), платіжне доручення - це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.
Згідно з п. 3.1 Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Відповідно до п. 2.14. Інструкції банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня".
Разом з тим, платіжне доручення № 1292 від 04.01.2021, що було подане відповідачем разом із відзивом на позовну заяву на підтвердження здійснення платежу в сумі 3 932 914,46 грн., не містить необхідних реквізитів та відмітки банківської установи про зарахування цього платежу на рахунок позивача саме 04.01.2021. Також у вказаному платіжному дорученні відсутні підписи відповідальних осіб (відповідальної особи), які (яка) уповноважені (уповноважена) розпоряджатися рахунком, відсутні підписи керівника (його заступника) і головного бухгалтера (його заступника) банку або підписи уповноважених осіб та відповідального виконавця банку, відсутній відбиток печатки банківської установи з відміткою дати надходження та дати виконання платіжного доручення.
Натомість, з наявної у матеріалах справи копії банківської виписки, наданої позивачем, вбачається, що платіж на суму 3 932 914,46 грн. був здійснений відповідачем 06.01.2021, тобто прострочення відбулось протягом 7 днів, звідси - доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.
Також, не погоджуючись із нарахуваннями штрафних санкцій, ПрАТ "НЕК "Укренерго" заявило клопотання про застосування строку спеціальної позовної давності до позовних вимог, розглянувши яке суд дійшов висновку про його безпідставність.
Так, відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Статтею 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦК України спеціальна позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Частиною 5 ст. 261 ЦК України, якою врегульовано порядок визначення початку перебігу строку позовної давності, встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" перебіг строку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
У даному випадку за порушення зобов'язання зі сплати послуг, наданих у серпні 2019 - березні 2020, листопаді 2020 та червні 2021, зважаючи на конкретно визначені строки виконання цих зобов'язань (протягом трьох робочих днів з дати затвердження регулятором розміру вартості послуги) за кожен місяць, у якому відбулось прострочення зобов'язання, позивач нарахував ПрАТ "НЕК "Укренерго" пеню за відповідними актами наданих послуг (в залежності від кількості днів прострочення), починаючи з 30.10.2019 по 30.07.2021 (загалом).
Отже, строк позовної давності зі стягнення такої пені спливає у період з 30.10.2020 (за першою датою періоду нарахування) по 30.07.2022 (за останньою датою періоду нарахування пені). А з даним позовом ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулось до суду 10.09.2021.
Водночас, судом враховано, що строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, зокрема, щодо строку позовної давності зі стягнення пені, були продовжені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" на строк дії карантину.
Так, 11.03.2020, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2, була прийнята постанова Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 (з подальшими змінами), якою з 12.03.2020 на усій території України встановлено карантин, який діє і на час розгляду даної справи. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів № 641 від 22.07.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-2019), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" в країні продовжено карантин з 01.08.2020 по 19.12.2020, постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 1236 від 09.12.2020 - карантин продовжено до 31.12.2021, який на даний час триває.
Отже, зважаючи на те, що право на стягнення пені у позивача закінчується у період з 30.10.2020 (за першою датою періоду нарахування) по 30.07.2022 (за останньою датою нарахування пені), при цьому з даним позовом ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулось до суду 10.09.2021, проте, в силу закону з 12.03.2020 строк позовної давності є продовженим, то суд приходить до висновку, що пеня, нарахована за період з 30.10.2019 по 30.07.2021, була заявлена позивачем у межах строку позовної давності, а тому підлягає задоволенню.
Так само, враховуючи указані положення закону та встановлені у справі обставини, суд вважає, що позивачем не пропущено строк позовної давності для стягнення штрафу у сумі 754 287,41 грн., нарахованого у жовтні та листопаді 2019.
Таким чином перевіривши доводи відповідача про сплив строку позовної давності, суд дійшов висновку, що його заява про застосування строку давності задоволенню не підлягає.
Крім того, представник відповідача подав заяву про зменшення штрафних санкцій на 75 % від заявленої в позові суми, посилаючись на завищений розмір неустойки, наявність обставин, що обтяжують фінансове становище ПрАТ "НЕК "Укренерго", особливий порядок розрахунків відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", невеликим періодом прострочення зобов'язання, вжиття усіх можливих заходів для повної оплати послуг позивача.
Розглянувши вказану заяву, проти якої заперечив позивач, суд врахував наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За приписами ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, котрі заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначний період прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони, зокрема вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків тощо. При цьому наявність обставин, що мають істотне значення, при застосуванні вказаних правових норм, вирішується на підставі оцінки судом усіх матеріалів справи.
У даному випадку суд прийняв до уваги, що між сторонами склались специфічні відносини у сфері провадження діяльності з купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, які регулюються спеціальними нормами чинного законодавства - Законом України "Про ринок електричної енергії" та постанови НКРЕКП № 429 від 14.06.2018. У спірних відносинах відповідач, як оператор системи передачі, виконує покладені на нього спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, зокрема, загальносуспільний інтерес зі збільшення частки виробництва енергії з альтернативних джерел, підвищення ефективності комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, інші спеціальні обов'язки.
При цьому відповідно до ч. 7 ст. 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" умови виконання спеціальних обов'язків оператора мають забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат учасника ринку на виконання таких обов'язків.
У той же час, господарська діяльність відповідача, визначена ст. 62 Закону України "Про ринок електричної енергії", не встановлює інших джерел доходів для розрахунків за електричну енергію за "зеленим" тарифом, ніж ті, що визначаються спеціальним законодавством та іншими регуляторними актами. Відповідно до процедури, визначеної вказаним Законом та Порядком купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, ПрАТ "НЕК "Укренерго" не є користувачем коштів, що сплачуються учасниками балансуючого ринку за надані ним послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, та у разі збільшення НКРЕКП щорічного тарифу, ПрАТ "НЕК "Укренерго" оплачує такі спеціальні послуги із власних доходів.
Також суд враховує, що ПрАТ "НЕК "Укренерго" виконало свої зобов'язання за договором у повному обсязі (хоча і з простроченням строку), що підтверджується наявними у справі доказами. При цьому, прострочення зобов'язання з боку оператора системи передачі тривало незначний період - в основному 1-10 днів, а поведінка відповідача свідчила про намагання ПрАТ "НЕК "Укренерго" належним чином виконати свій обов'язок за договором.
Крім того, суд вважає, що заявлені до стягнення розміри пені та штрафу є надмірно великими, враховуючи відсутність основної заборгованості, незначні періоди прострочення та відсутність збитків, завданих іншим учасникам господарських відносин, зокрема позивачу.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013 наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку може спотворити її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання, неустойка може перетворитись на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що основне зобов'язання відповідачем було виконане у повному обсязі, заявлений позивачем до стягнення розмір штрафних санкцій є занадто великим, вина відповідача у порушенні зобов'язання була обумовлена особливим порядком відносин та розрахунків між сторонами, визначеними договором та законом; а наслідки прострочення є незначними та не спричинили позивачу збитків (матеріали позову відповідних доказів не містять), суд вважає за можливе скористатись своїм правом, передбаченим ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, на зменшення неустойки, нарахованої позивачем, та встановити пеню та штраф в розмірі 50 % від заявленої суми, внаслідок чого штрафні санкції, що підлягають стягненню з відповідача, складуть: пеня - 244 861,31 грн. (489 722,62/2) та штраф - 377 143,71 грн. (754 287,41/ї2), що разом складає 622 005,02 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Стосовно стягнення з ПрАТ "НЕК "Укренерго" інфляційних втрат у сумі 5 817,84 грн. та 3 % річних у сумі 59 178,53 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.
Здійснивши перерахунок суми заявлених матеріальних втрат, суд встановив, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 5 817,84 грн. та 3 % річних у сумі 59 178,53 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем.
Розмір указаних матеріальних втрат відповідач також просив зменшити на підставі ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України, про що зазначав у своєму клопотанні, наведеному вище.
Проте, суд враховує, що за змістом ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України передбачено зменшення розміру лише штрафних санкцій, тобто неустойки, яка є мірою відповідальності і забезпечення належного виконання зобов'язання.
Водночас, за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, оскільки інфляційні нарахування на суму боргу та 3 % річних не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу позивача, тому за висновком суду правових підстав для їх зменшення немає.
З урахуванням викладеного позов ТОВ "Закарпаттяенергозбут" підлягає частковому задоволенню, враховуючи зменшення судом розміру пені та штрафу.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, заявлених позивачем у вигляді судового збору на суму 19 635,10 грн. та витрат на правничу допомогу на суму 60 000,00 грн., суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу та витрат, пов'язаних із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, у строк, визначений законом, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 60 000,00 грн. заявник надав наступні докази: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, видане адвокату Чекан В. В. (серія № ЗР № 21/1156 від 25.05.2017); копію ордеру серія АО № 1037663 від 26.08.2021, видане адвокату Чекан В. В. на надання правничої допомоги ТОВ "Закарпаттяенергозбут"; копію витягу з договору про надання правової допомоги від 25.04.2019, укладеного ТОВ "Закарпаттяенергозбут" з "ПАО "Правовий Альянс"; копію додатку № 5 до договору про надання правової допомоги (щодо розміру гонорару та порядку його оплати), за яким вартість послуг за представництво та супровід справи в суді першої інстанції складає 60 000,00 грн. (п. 3); копію звіту із детальним переліком наданих послуг та кількістю витраченого часу; копію рахунку № 4 від 26.08.2021 на суму 60 000,00 грн.; копію платіжного доручення № 22595 від 13.09.2021 на суму 60 000,00 грн.
Дослідивши зазначені докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
У той же час, при визначенні суми відшкодування таких витрат суд виходить з критерію їх реальності (встановлення їх дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У даному випадку суд враховує категорію справи, яка розглядалась у порядку загального позовного провадження; справа має середній ступінь складності з огляду на ціну, підстави позову, характер спірних правовідносин, кількість наданих сторонами пояснень та доказів, в тому числі представником позивача; обсяг виконаної адвокатом роботи під час підготовки позову, формування та викладення адвокатом позиції на кожен подальший довід ПрАТ "НЕК "Укренерго".
Водночас, суд приймає до уваги, що кількість витраченого часу для деяких робіт, вказаних позивачем, є завищеною, а значна кількість судових засідань була проведена без участі адвоката за його клопотаннями про розгляд справи у відсутність представника позивача та без прибуття до Господарського суду міста Києва. Також суд зважає на ту обставину, що під час розгляду даної справи судом не проводились додаткові процесуальні дії, судова практика у спірних відносинах є досить сталою, при цьому відповідач подав обґрунтоване клопотання про зменшення судових витрат, сплачених на послуги адвоката, відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України.
Отже, виходячи з принципу співмірності та розумності розміру винагороди за адвокатські послуги, враховуючи заяву відповідача про зменшення витрат, понесених у зв'язку з розглядом даної справи, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат ТОВ "Закарпаттяенергозбут" на правничу допомогу з 60 000,00 грн. до 30 000,00 грн. та покласти їх разом із судовим збором у сумі 19 635,10 грн. на відповідача, незважаючи на зменшення розміру штрафних санкцій, згідно зі ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-237 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 1 309 006,40 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, ідентифікаційний код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпаттяенергозбут" (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Жупанатська, 18, ідентифікаційний код 41999833) пеню у сумі 244 861 (двісті сорок чотири тисячі вісімсот шістдесят одна) грн. 31 коп., штраф у сумі 377 143 (триста сімдесят сім тисяч сто сорок три) грн. 71 коп., інфляційні втрати у сумі 5 817 (п'ять тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 84 коп., 3 % річних у сумі 59 178 (п'ятдесят дев'ять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 53 коп., судовий збір у сумі 19 635 (дев'ятнадцять тисяч шістсот тридцять п'ять) грн. 10 коп. та витрати на правничу допомогу у сумі 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп.
У решті вимог - відмовити.
Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 10 лютого 2022 року.
Повний текст рішення складений 22 лютого 2022 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.