вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
"16" лютого 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/80/21
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.
розглянувши заяву представника фізичної особи - підприємця Горват А.Л. м. Ужгород б/н (надійшло до суду 10.01.2022) про розстрочення виконання рішення суду
у справі №907/80/21
за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», м. Дніпро до фізичної особи - підприємця Горват Андрія Ласловича, м. Ужгород про стягнення суми 240.694,50грн. -
За участю представників: не з'явились
Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 240.694,50грн. заборгованості за кредитним договором №20.64.0000000014 від 28.11.2019, у тому числі 179.997,10грн. основного боргу за договором кредитування, 29897,40грн. заборгованості по сплаті відсотків, 19800,00грн. заборгованості за винагородою, 1000,00грн. штрафу (фіксована складова) та 10.000,00грн. штрафу (змінна складова).
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 12.04.2021 позов задоволено повністю та стягнуто з фізичної особи - підприємця Горват Андрія Ласловича на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" суму 240 694,50 грн.
На виконання вказаного рішення 30.08.2021 видано наказ.
10.01.2022 представником відповідача до суду подано клопотання про розстрочення виконання рішення суду.
За приписами ч. 1, 4 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Ухвалою суду від 17.01.2022 року призначено до розгляду заяву про розстрочення виконання рішення суду на 03.02.2022 року на 10:30 год.
Ухвалою суду від 03.02.2022 року розгляд заяви відкладено на 16 лютого 2022 року.
В судове засідання представник заявника не з'явився, разом з тим, у своїй заяві просив суд розстрочити виконання рішення на 12 місяців, посилаючись на те, що вказана сума наразі є для заявника непомірним тягарем з огляду на його майновий стан, і він не в змозі виплатити таку одразу. В обґрунтування зазначеного представник заявника звертає увагу на те, що згідно з довідкою ДПСУ ГУ ДПС у Закарпатській області від 17.09.2021 року та витягом із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 29.09.2021 № 42659 сума отриманого доходу Горват А.Л. у 3-4 кварталі 2020 року та 1-2 кварталі 2021 року склала 7019 грн. 48 коп.
Представником позивача в засідання суду не з'явився, заяв чи клопотань суду не подавав.
Приписами статті 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Частиною 4 наведеної статті 331 ГПК України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
В силу наведених приписів процесуального законодавства, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто розстрочення виконання судового рішення пов'язано з об'єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 19.03.2018 у справі № 33/229-04, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Сулу України від 13.12.2012 № 18-рп/20121; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. З мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № П-рп/2012'): відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Наведені обставини заявника не засвідчують неможливості або ускладнення виконання рішення суду в даній справі і не є винятковими. Ці обставини лише засвідчують, суми отриманого доходу ОСОБА_1 у 3-4 кварталі 2020 року та 1-2 кварталі 2021 року.
Скрутне фінансове становище боржника, не звільняє його від обов'язку виконання рішення суду, яке є обов'язковим до виконання.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини: “державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як “виняткові обставини” (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Півень проти України” від 29.06.2004); “Європейський суд з прав людини повторює, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції” (рішення Європейського суду з прав людини у справі Савітський проти України, по. 38773/05. від 26.07.20121.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст.129 Конституції України, ст. 326 ГПК України закріплено принцип обов'язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковим на всій території України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Отже, розглянувши заяву представника фізичної особи - підприємця Горват А.Л., дослідивши надані докази, а також, врахувавши можливі негативні наслідки для боржника при виконання рішення у встановлений строк та стягувача при затримці виконання рішення, суд дійшов до висновку, що заявником не доведено наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а тому у даному випадку відсутні передбачені законом підстави для відстрочки виконання судового рішення.
Особа, яка подала заяву про відстрочення виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи в силу приписів ст. 74 ГПК України. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що подана боржником заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.04.2021 року у справі №907/80/21 задоволенню не підлягає.
За таких обставин, керуючись ст.331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
У задоволенні заяви представника фізичної особи - підприємця Горват А.Л. м. Ужгород б/н (надійшло до суду 10.01.2022) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 12.04.2021 у справі №907/80/21 відмовити повністю.
Направити копію ухвали сторонам у справі.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://zk.arbitr.gov.ua.
Згідно ч.1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Ремецькі О.Ф.