вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у видачі судового наказу
24.02.2022м. Дніпро№ 904/542/22
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" м. Київ
до боржника: Фізичної особи-підприємця Кисельової Вікторії Володимирівни м. Дніпро
про видачу судового наказу
ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" м. Київ звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кисельової Вікторії Володимирівни м. Дніпро заборгованості у загальному розмірі 8881грн.77коп. за договором №072008-КС-001 від 07.12.2019 про надання кредиту.
Судом перевірено зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. За результатами такої перевірки встановлено, що заява про видачу судового наказу підсудна Господарському суду Дніпропетровської області.
Згідно з частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
За загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. Водночас, підставою для відмови у видачі наказу є, зокрема, встановлення судом обставин, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги. Такі підстави для відмови у видачі судового наказу свідчать про наявність у суду обов'язку здійснити певний аналіз обґрунтованості вимог заявника на предмет наявності/порушення його права.
Наявність спору про право, вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором).
З аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів (у даному випадку, договору на відпуск теплової енергії для потреб опалення при наявності приладів обліку), інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків.
Обґрунтовуючи вимоги заявник посилається на порушення боржником зобов'язань за договором №078414-КС-001 від 07.12.2019 про надання кредиту на умовах, визначених офертою.
Розглянувши заяву ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» про видачу судового наказу, господарський суд дійшов наступного висновку.
Господарський суд зазначає, що заявником додано до заяви Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту в редакції 3.0.
Відповідно до п.4.1, 4.2 правил договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферту) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір із позичальником вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору та підписали цей договір.
Згідно з п.4.24 правил для перевірки відповідності Заявника умовам, які містяться у цих правилах, та отримання оферти (пропозиції) укласти договір (взяти на себе права та обов'язки, передбачені кредитним договором та правилами) заявник заповнює заявку на сайті кредитодавця, вказуючи всі дані, визначені в заявці як обов'язкові. Заявник зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які відмічені у заявці, що необхідні для прийняття кредитодавцем рішення про можливість надання кредиту (направлення оферти). Крім того, кредитодавець направляє на електронну адресу замовника або розміщує на сайті при реєстрації заявника запит щодо надання (завантаження/направлення) скан-копії всіх заповнених сторінок паспорту, а також його особистого фото обличчя з відкритим на першій сторінці паспортом, розміщеним біля нього. У разі використання електронної автентифікації заявника за допомогою його даних в банку, де він обслуговується (BANKID), заявник зобов'язаний перевірити актуальність, повноту та точність таких даних та несе відповідальність за їх дійсність/достовірність.
Відповідно до п.4.37 правил після отримання заявником від кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання кредиту в особистому кабінеті заявника відображається оферта, яка є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» та, відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про електрону комерцію», включає умови, викладені у цих правилах, які є невід'ємною частиною договору, що пропонується до укладення заявнику, після отримання заявником оферти (безпосередньо до використання заявником електронного підпису) заявнику надсилається одноразовий ідентифікатор.
За п.4.38 правил заявник надає кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття оферти (акцепт) щодо укладення договору в електронній формі (в рамках ITC кредитодавця) в особистому кабінеті заявника/позичальника шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надсилається (відповідний ідентифікатор) кредитодавцем в смс-повідомленні на номер телефону та/або електронну адресу, вказаний заявником/позичальником, в заявці, що вважається підписанням договору відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію.
Господарський суд зазначає, що на підтвердження укладання договору заявником надано оферту (пропозицію) про укладання договору про надання кредиту шляхом приймання (акцепту) умов, викладених в оферті (пропозиції). В наданій оферті наявні реквізити кредитодавця, проте реквізити позичальника не зазначені. Також заявником надана заявка про акцептування оферти, яка не містить електронного підпису чи одноразового ідентифікатора позичальника.
Заявником надано односторонню довідку вих. № 072008-КС-001 від 26.11.2021 про укладання договору, в якій визначено одноразовий ідентифікатор, дата відправлення позивачльнику, номер телефону, дата та час введення позичальником одноразового ідентифікатора, дата та час перерахування коштів. Проте, заявником не надано доказів на підтвердження інформації, зазначеної в наданій довідці.
З наданих заявником доказів також вбачається, що грошові кошти були перераховані на картковий рахунок ТОВ „Елаєнс" на виконання договору про надання послуг з переказу № 41084239_14/12/17. Проте, ненадання заявником суду вказаного договору, а також відсутність в оферті на укладення кредитного договору будь-яких відомостей, які можуть підтвердити, що кредитні кошти були/будуть перераховані на користь позичальника особою, яка не виступає стороною за кредитним договором, має наслідком неможливість встановлення судом взаємозв'язку між вказаними обставинами.
На підтвердження перерахування коштів заявником надано довідку від 06.01.2022, в якій зазначено здійснення платежу з наступними реквізитами:
- номер в системі FONDY: 181863048;
- номер операції: p2p_navi_oadq4yxsgak707udj0afhz6y0hbyb6yp;
- дата проведення платежу: 07.12.2019;
- призначення платежу: Перерахування коштів згідно до кредитного договору №072008-КС-001 від 07.12.2019 без ПДВ;
- сума платежу: 10000.00;
- валюта платежу: UAH;
- платіжний метод: карта MASTERCARD;
- статус платежу: підтверджено;
- номер карти: НОМЕР_1 ;
- банк картки отримувача: PRIVATBANK.
Господарський суд зазначає, що з наданих заявником документів не вбачається за можливе встановити, чи були перераховані грошові кошти на належні Фізичній особі-підприємцю Кисельовій Вікторії Володимирівні банківські рахунки, оскільки ця інформація не вбачається з жодних наданих заявником документів.
Як вбачається з матеріалів даної заяви, заявником подано електронний доказ (Договір) в письмовій формі (роздруківка на паперових носіях).
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу (ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України).
Суд звертає увагу заявника, що роздруківка електронного доказу не може вважатись електронним документом (копією електронного документа) в розумінні положень ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", тобто не може вважатися доказом, бо не містить електронного підпису, який є обов'язковим реквізитом електронного документа, оскільки у такому разі неможливо ідентифікувати відправника повідомлення і зміст такого документа не захищений від внесення правок і викривлення.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб'єктами електронного документообігу. Саме накладання електронного підпису завершує створення електронного документа.
Таким чином, без накладеного електронного цифрового підпису електронний документ не може вважатися створеним і тому не може розглядатися судом як доказ.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №922/788/19, від 19.01.2022 у справі №202/2965/19.
Паперова копія не посвідчена в установленому порядку. До заяви не додано доказів нанесення електронного цифрового підпису (у т.ч. роздруківка ЕЦП на паперовому носії Договору, де вказано відповідний штрих-код та/або QR-код, із зазначенням ПІБ підписувача, №, дату нанесення, номер сертифіката підпису).
Таким чином, заявником не надано доказів укладення між ним та боржником електронного договору про надання кредиту.
Також, суд звертає увагу, що довідка про укладання договору за підписом керівника заявника не є належним доказом на підтвердження укладання електронного договору боржником.
Відповідно до ч.1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За п.п.3,4 ч.3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додається, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Суд звертає увагу заявника на положення ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України , відповідно до яких наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Враховуючи відсутність доказів укладення між заявником та боржником письмового (в тому числі електронного) договору безспірність вимог заявника є сумнівною.
З огляду на ненадання ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» доказів, які підтверджують, що між заявником та боржником виникли саме господарські відносини, оскільки наявність у фізичної особи статусу суб'єкта господарювання не означає, що усі правовідносини за її участю є господарськими, що кредитні кошти були перераховані саме на рахунок Фізичної особи-підприємця Кисельової Вікторії Володимирівни, а не будь-якої іншої особи, відсутність у кредитному договорі відомостей про перерахування кредитних коштів на користь Фізичної особи-підприємця Кисельової Вікторії Володимирівни особою, яка не виступає стороною за договором, господарський суд доходить висновку, що з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги за кредитним договором №072008-КС-001 від 07.12.2019, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Позиція господарського суду із даного питання відповідає висновкам, які наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019р. по справі №753/16525/16-ц.
Приймаючи до уваги вищевикладене, господарський суд доходить висновку щодо відмови у задоволенні поданої ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заяви про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кисельової Вікторії Володимирівни заборгованості у розмірі 8881грн.77коп. за кредитним договором №072008-КС-001 від 07.12.2019.
Відповідно до ч.2 ст.152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України ).
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст.ст. 148, 152, 153, 154, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Товариству з обмежено відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з боржника Фізичної особи-підприємця Кисельової Вікторії Володимирівни заборгованості у розмірі 8881грн.77коп. за кредитним договором №072008-КС-001 від 07.12.2019 про надання кредиту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.Г. Новікова