23 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 380/1170/21 пров. № А/857/21593/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Хобор Р.Б. та Кузьмича С.М.,
з участю секретаря судового засідання - Герман О.В.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - Янчак П.О.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській обл. на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2021р. в адміністративній справі за позовом Благодійного фонду Шпиталь імені Митрополита Андрея Шептицького Курії Львівської архиєпархії Української греко-католицької церкви до Головного управління Держпраці у Львівській обл. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (суддя суду І інстанції: Кедик М.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 15 год. 45 хв. 03.11.2021р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 11.11.2021р.),-
28.01.2021р. за допомогою системи «Електронний суд» Благодійний фонд Шпиталь імені Митрополита Андрея Шептицького Курії Львівської архиєпархії Української греко-католицької церкви (надалі - позивач, БФ Шпиталь ім.Митрополита А.Шептицького) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській обл. (надалі - відповідач, ГУ Держпраці у Львівській обл.) № ЛВ26676/459/АА/ФС від 13.01.2021р. про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення; судові витрати покласти на відповідача (Т.1, а.с.1-10).
Згідно ухвали суду від 29.01.2021р. розгляд справи проведено в порядку загального позовного провадження із викликом учасників справи (Т.1, а.с.48 і на звороті).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.11.2021р. заявлений позов задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову ГУ Держпраці у Львівській обл. № ЛВ26676/459/АА/ФС від 13.01.2021р. про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення; стягнуто з відповідача на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 2270 грн. (Т.2, а.с.33-37).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ Держпраці у Львівській обл., який у поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у цілому призвело до помилкового вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (Т.2, а.с.40-51).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в апелянтом було отримано необхідне погодження Державної служби України з питань праці для проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування у БФ Шпиталь ім.Митрополита А.Шептицького, що вказує на наявність законних та обґрунтованих підстав для проведення заходу державного контролю.
13.11.2020р. з метою проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування головним державним інспектором праці здійснено вихід за місцем провадження господарської діяльності БФ Шпиталь ім.Митрополита А.Шептицького: м.Львів, вул.Озаркевича, 4.
Разом з тим, керівником позивача вчинені перешкоди для проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю, що унеможливило проведення інспекційного відвідування.
Так, під час проведення інспекційного відвідування директором Логіним A.M. не надано головному державному інспектору копій документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування, в частині оформлення трудових відносин, тривалості робочого часу, часу відпочинку та оплати праці за період з 01.01.2019р. по 19.11.2020р.
При цьому, директором об'єкта відвідування подано заяву вих. № 168 від 13.11.2020р. (вх. № 01-09/22690 від 13.11.2020р.), згідно якої єдиною підставою для відмови в здійсненні заходу є ненадання копій заяв (звернень) фізичної особи, які стали підставою для проведення даного заходу, а тому позивачем протиправно вчинено перешкоди відповідачу для проведення позапланового заходу державного контролю, в частині ненадання документів необхідних для проведення інспекційного відвідування, чим порушено вимоги ст.259 КЗпП України та унеможливлено проведення інспекційного відвідування.
У розглядуваній справі головним державним інспектором було складено Акт інспекційного відвідування № ЛB26676/459/AB від 19.11.2020р., яким зафіксовано порушення вимог ст.259 КЗпП України.
Отже, із змісту Акту є зрозумілим, в чому саме полягали перешкоди з боку директора БФ Шпиталь ім.Митрополита А.Шептицького для проведення заходу державного контролю. Також вказаний Акт є належною підставою для накладення штрафу, передбаченого абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України.
Позивачем БФ Шпиталь ім.Митрополита А.Шептицького скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення, яке також відповідає усталеній практиці суду касаційної інстанції по наведеній категорії справ (Т.2, а.с.72-79).
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як встановлено під час судового розгляду, наказом ГУ Держпраці у Львівській обл. № 1468-п від 12.11.2020р. призначено проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування з 12.11.2020р. по 20.11.2020р. на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці трудової дисципліни у БФ Шпиталь ім.Митрополита А.Шептицького (Т.1, а.с.94).
В якості підстави для видачі вказаного наказу зазначено звернення ОСОБА_1 № В-1372 від 19.10.2020р. та № В-1444 від 30.10.2020р., погодження Державної служби України з питань праці вих. № 7849/2.1/3.1-20 від 09.11.2020р. (Т.1, а.с.91), доповідна записка начальника управління-начальника відділу з питань додержання законодавства про працю А.Материцького № 7100/2 від 10.11.2020р.
Відповідачем ГУ Держпраці у Львівській обл. видано 12.11.2020р. направлення № 1455 для проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування у БФ Шпиталь ім.Митрополита А.Шептицького (Т.1, а.с.95).
За результатами інспекційного відвідування позивача складено Акт № ЛВ26676/459/АВ від 19.11.2020р. інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю (Т.1, а.с.96-118).
У ході інспекційного відвідування встановлено порушення позивачем вимог ст.259 КЗпП України, яке полягає у вчиненні директором БФ Шпиталь ім.Митрополита А.Шептицького ОСОБА_2 перешкод відповідачу ГУ Держпраці у Львівській обл. у проведенні державного контролю за додержанням законодавства про працю.
Під час проведення інспекційного відвідування директор Логін А.М. не надав головному державному інспектору копії документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування, в частині оформлення трудових відносин, тривалості робочого часу, часу відпочинку та оплати праці за період з 01.01.2019р. по 19.11.2020р.
Таким чином, керівник позивача вчинив перешкоди ГУ Держпраці у Львівській обл. для проведення державного контролю за додержанням законодавства про працю в частині ненадання документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування, чим порушив вимоги ст.259 КЗпП України.
До вказаного Акту інспекційного відвідування долучено заяву керівника позивача № 168 від 13.11.2020р., в якій останній просить надати для ознайомлення заяви фізичної особи № В-1372 від 19.10.2020р. та № В-1444 від 30.10.2020р. з метою встановлення питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення позапланового заходу, або уточнити предмет здійснення заходу згідно наданого направлення (Т.1. а.с.92-93).
13.01.2021р. перший заступник начальника ГУ Держпраці у Львівській обл. на підставі Акту № ЛВ26676/459/АВ від 19.11.2020р. інспекційного відвідування прийняв постанову № ЛВ26676/459/АВ/ФС про накладення штрафу на БФ Шпиталь ім.Митрополита А.Шептицького у розмірі 15000 грн. за порушення вимог ст.259 КЗпП України (Т.1, а.с.11-12).
Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, має наслідком складання акта про неможливість проведення інспекційного відвідування.
Оскільки позивачем не надано на вимогу інспектора праці документів, необхідних для проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування, відповідач повинен був скласти акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, чого останнім не було зроблено.
Водночас, письмова вимога про надання документів інспектором не виносилась та не надсилалась, через що позивач був позбавлений можливості надати інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, та відповідні підтверджуючі документи.
Ненадання документів на вимогу інспектора, яка не була вручена позивачу, неможливо ототожнювати із діями або бездіяльністю по створенню перешкод у діяльності інспектора праці під час інспекційного відвідування.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що на час інспекційного відвідування позивач БФ Шпиталь ім.Митрополита А.Шептицького не мав можливості здійснити належний допуск посадових осіб відповідача для проведення контрольного заходу, що свідчить про безпідставність посилань відповідача на свідоме створення позивачем перешкод у його проведенні.
З огляду на викладене, постанова ГУ Держпраці у Львівській обл. про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛВ26676/459/АА/ФС від 13.01.2021р. є протиправною.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірних та обґрунтованих висновків про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову, з огляду на наступне.
Розглядуваний спір стосується правомірності рішення відповідача щодо накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, підставою для якого слугували дії позивача, що кваліфіковані суб'єктом владних повноважень як створення перешкод у проведенні перевірки з питань додержання законодавства про працю.
Згідно з ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному КМ України.
Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затв. постановою КМ України № 96 від 11.02.2015р., Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМ України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
За приписами пп.9 п.4 цього Положення Держпраця відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль, зокрема, за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.
Відповідно до п.1 Положення про ГУ Держпраці у Львівській обл., затв. наказом Держпраці № 84 від 03.08.2018р., управління є територіальним органом Держпраці, що їй підпорядковується.
Згідно з пп.1 п.3 вказаного Положення завданням управління є, зокрема, реалізація державної політики у сфері охорони праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до пп.5 п.4 наведеного Положення управління на виконання покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами та фізичними особами, які використовують найману працю.
Згідно з ч.1 ст.265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України).
Згідно з п.2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затв. постановою КМ України № 509 від 17.07.2013р., штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).
Штрафи накладаються на підставі:
рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;
акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв'язку з невиконанням вимог припису;
акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;
акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;
акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю затверджений постановою КМ України № 823 від 21.08.2019р.
Відповідно до п.2 цього Порядку заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Згідно з п.п.6, 8, 9, 10 наведеного Порядку під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання об'єктом відвідування законодавства про працю. Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об'єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису.
Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів.
Відповідно до п.п.19-24 вказаного Порядку за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.
Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дня, що настає за днем підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Положеннями п.14 загаданого Порядку визначено, що у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об'єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.
Згідно з п.16 вказаного Порядку за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Із наведеного слідує, що результати проведеного інспекційного відвідування оформлюються актом інспекційного відвідування (пункт 16 наведеного Порядку). В той же час ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, має наслідком складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування (п.14 вказаного Порядку).
Як слідує із змісту правової позиції відповідача, в розглядуваному випадку спірними діями позивача створені перешкоди у проведення інспекційного відвідування, тобто, останнє, на думку позивача, не проведено з вини позивача.
Разом з тим, вказані норми відповідачем не були дотримані під час складення акту інспекційного відвідування, оскільки в цьому випадку відповідач повинен був скласти акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, що прямо передбачено п.14 Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затв. постановою КМ України № 823 від 21.08.2019р.
Стосовно самої кваліфікації дій керівника позивача колегія суддів наголошує на такому.
Під час судового розгляду встановлено, що письмова вимога про надання документів інспектором не виносилась. Водночас, вимога про надання документів щодо оформлення трудових відносин, тривалості робочого часу, часу відпочинку та оплати праці за період з 01.01.2019р. по 19.11.2020р. носить загальний та об'ємний характер.
За таких умов позивач був позбавлений можливості надати інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування та підтверджуючі документи.
При цьому, ненадання документів на вимогу інспектора, яка не була вручена позивачу, не можливо ототожнювати із діями або бездіяльністю по створенню перешкод у діяльності інспектора праці під час інспекційного відвідування.
У свою чергу, керівник позивача звернувся до відповідача із заявою № 168 від 13.11.2020р., в якій просив надати для ознайомлення заяви фізичної особи № В-1372 від 19.10.2020р. та № В-1444 від 30.10.2020р. з метою встановлення питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення позапланового заходу, або уточнити предмет здійснення заходу згідно наданого направлення.
Будь-яких вагомих перешкод у наданні позивачу для ознайомлення заяв фізичної особи № В-1372 від 19.10.2020р. та № В-1444 від 30.10.2020р. (саме за зверненням цієї особи був призначений позаплановий захід) або уточнення (конкретизації) документів, які необхідно надати інспектору праці, колегія суддів не убачає.
Окрім цього, колегія суддів враховує, що за своїм змістом вказану заява не можна розцінювати як недопуск до проведення перевірки, оскільки про такі наміри позивач не заявляв.
Додатково колегія суддів звертає увагу й на ту обставину, що заява № 168 від 13.11.2020р. фактично була залишена без розгляду та належної відповіді зі сторони відповідача.
Оцінюючи в сукупності вищенаведені обставини, колегія суддів не убачає правових підстав для кваліфікації дій позивача як створення перешкод у проведенні інспекційного відвідування, а тому правові підстави для винесення постанови ГУ Держпраці у Львівській обл. № ЛВ26676/459/АА/ФС від 13.01.2021р. про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення є відсутніми.
Наведені обставини в своїй сукупності колегія суддів вважає визначальними при вирішенні наведеного спору, через що відповідь на решта доводів сторін не має принципового значення під час розгляду заявлених позовних вимог.
Таким чином, відповідачем неправомірно на підставі вимог абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України притягнуто позивача до відповідальності за порушення норм законодавства про працю.
В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, згідно яких вимоги позивача задоволені у визначений спосіб.
Таким чином, враховуючи непідтвердження в судовому засіданні обставин, якими відповідач обґрунтував наявність порушень позивачем законодавства про працю, а відтак покладених в основу оскаржуваної постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що заявлені позовні вимоги є підставними та обґрунтованими.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській обл. на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03.11.2021р. в адміністративній справі № 380/1170/21 залишити без задоволення, а вказане рішення суду - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді Р. Б. Хобор
С. М. Кузьмич
Дата складання повного тексту судового рішення: 24.02.2022р.