Справа № 672/1131/21
Головуючий у 1-й інстанції: Шинкоренко С.В.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
24 лютого 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Гонтарука В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 15 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , до Хмельницької митниці про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
18.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до Городоцького районного суду Хмельницької області із адміністративним позовом до Хмельницької митниці про скасування постанови №0003/40000/21 від 03.08.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.469 МК України в сумі 34000 грн.
Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 15.11.2021 позов задоволено частково, ухвалено:
- скасувати постанову Хмельницької митниці в справі про порушення митних правил за ч.4 ст.469 МК України №0003/40000/21 від 03.08.2021, а провадження у справі про правопорушення митних правил - закрити.
- у задоволенні решти вимог відмовити.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 15.11.2021 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ч.4 ст.469 МК України забороняє передачу транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні. Тобто, передбачений такою нормою виняток поширюється на випадки передачі права керування транспортним засобом, у той час у даній справі позивач продав транспортний засіб, який тимчасово ввезено на митну територію України. Отже, факт юридичного відчуження вказаного транспортного засобу, яким є його продаж, тягне за собою відповідальність за ч.4 ст.469 МК України.
Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.
Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, що 29.06.2021 на митному посту «Хмельницький» Подільської митниці Держмитслужби за митною декларацією типу ІМ 40 АА№UA401160/2021/019820, громадянкою ОСОБА_2 на підставі Закону України від 15 квітня 2021 року № 1403-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» оформлений транспортний засіб марки BMW модель Х5, VIN: НОМЕР_1 .
У графі 8 (Одержувач/Імпортер) та графі 9 (Особа, відповідальна за фінансове врегулювання) зазначено: ОСОБА_2 , НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 виданий 17.01.2004 Городоцьким РВ УМВС України в Хмельницькій області, адреса Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Дубівська, 5. Преференція (гр. 36) код 310: транспортні засоби особистого користування (у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію), що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п'яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно з УКТ ЗЕД та станом на 31.12.2020 перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту. У графі 47 (нарахування платежів) ЕМД декларантом зазначено вид, основу нарахування, ставки та суми платежів) відповідності до Законів України від 15.04.2021 №1402-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов'язкових платежів, об'єктом оподаткування якими є транспортні засоби» та від 15.04.2021 №1403-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України».
Під час перевірки документів, поданих до митного оформлення, встановлено, що відповідно до інформації АСМО «Інспектор» модуля «Перетин кордону транспортним засобом» транспортний засіб особистого користування марки BMW модель Х5, VIN: НОМЕР_1 , р/н НОМЕР_4 , був ввезений на митну територію України о 10 год. 43 хв. 03.05.2020 громадянином ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з метою особистого користування у митному режимі «тимчасове ввезення» терміном до одного року смугою руху «зелений коридор» в пункті пропуску "Могилів-Подільський-Отач" митного поста "Дністер" Подільської митниці Держмитслужби.
Відповідно до угоди про продаж автомобіля №б/н від 21.11.2020 вищевказаний транспортний засіб було продано громадянином ОСОБА_1 за 3 тис. євро громадянці України ОСОБА_2 .
Враховуючи наведене, 22.07.2021 головним державним інспектором оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Хмельницької митниці Тригубою В.В. складено протокол про порушення митних правил №0003/40000/21 стосовно ОСОБА_1 , у якому зафіксовані вказані обставини порушення ОСОБА_1 вимог ч.4 ст.469 МК України.
Постановою Хмельницької митниці №0003/40000/21 від 03.08.2021 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч.4 ст.469 МК України в сумі 34 000 грн.
Позивач не погодився із вказаною постановою, а тому звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку відсутні для застосування до позивача адміністративного стягнення за ч.4 ст.469 МК України, адже у спірна ситуація є передбаченим вказаною нормою винятком, оскільки позивач знаходився у вказаному транспортному засобі під час його митного оформлення ОСОБА_2 та не передавав їй право володіння, користування або розпорядження таким транспортним засобом.
Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Згідно ч.4 ст.469 МК України передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У матеріалах справи відсутні докази того, що при оформленні ОСОБА_2 транспортного засобу марки BMW модель Х5, VIN: НОМЕР_1 , у такому транспортному засобі був присутній позивач.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що з огляду на диспозицію ч.4 ст.469 МК України, передбачена такою нормою настає у разі передачі права володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту.
Під час продажу транспортного засобу відбувається передача права володіння, користування або розпорядження можлива шляхом.
Винятком щодо притягнення до відповідальності за ч.4 ст.469 МК України є присутність у транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту.
Тобто, даний виняток стосується лише передачі права користування особою, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту.
Разом з цим, за наслідками продажу транспортного засобу до покупця переходить не тільки право користування транспортним засобом, а й права володіння та розпорядження таким транспортним засобом.
До того ж, факт продажу транспортного засобу зумовлює отримання продавцем доходу, що згідно ч.4 ст.469 МК України є також підставою для притягнення до відповідальності на підставі такої норми.
Оскільки відповідно до угоди про продаж автомобіля №б/н від 21.11.2020 ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 за 3 тис. євро тимчасово ввезений на митну територію України ОСОБА_1 транспортний засіб марки BMW модель Х5, VIN: НОМЕР_1 який ОСОБА_1 , такі дії позивача обґрунтовано кваліфіковані відповідачем за ч.4 ст.469 МК України, що свідчить про правомірність спірної постанови Хмельницької митниці №0003/40000/21 від 03.08.2021.
У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За приписами ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись вказаними положеннями статті 139 КАС України, виходить з того, що судове рішення ухвалено на користь суб'єкта владних повноважень, яким не понесено витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, у зв'язку із чим судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Хмельницької митниці задовольнити.
Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 15 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Гонтарук В. М.