ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 лютого 2022 року м. Київ № 640/21808/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовом доДержавного підприємства «Санаторій Конча-Заспа» (03048, м. Київ, Столичне шосе, 215) Державної аудиторської служби України (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4)
провизнання протиправним та скасування висновку № UA-2018-10-18-001048-b від 07.12.2018
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне підприємство «Санаторій Конча-Заспа» (далі також - Позивач, Санаторій) з позовною заявою до Державної аудиторської служби України (далі також - Відповідач, ДАС України), в якій просить визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 07.12.2018 про результати моніторингу закупівлі № UA-2018-10-18-001048-b.
Позовні вимоги мотивовано тим, що оскільки Позивач не належить до «замовників» у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», тому не зобов'язаний здійснювати закупівлі із застосуванням процедур, визначених статтею 12 зазначеного закону. Відповідно, Відповідач дійшов безпідставного висновку про порушення Позивачем приписів Закону України «Про публічні закупівлі» та протиправно зобов'язав Позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, то такий висновок є протиправним та підлягає скасуванню в силу своєї протиправності.
Представник Відповідача подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Відповідач, складаючи спірний висновок, діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що свідчить про його правомірність та відсутність підстав для скасування. При цьому зауважив, що Позивач є «замовником» у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки його створено державою для забезпечення її потреб у послугах медичного, діагностичного та лікувального характеру, при цьому така діяльність здійснюється не на комерційній основі та ураховуючи, що у його статутному капіталі державна частка акцій (часток. паїв) перевищує 50 відсотків.
Розглянувши подані сторонами (їх представниками) документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд.
Як вбачається з матеріалів справи, Санаторій створено відповідно до розпорядження в.о. керівника Державного управління справами від 04.09.2003 № 492 шляхом перетворення санаторію «Конча-Заспа» у Державне підприємство «Конча-Заспа».
Відповідно до пунктів 1.2., 2.1. статуту Санаторію, затвердженого розпорядженням в.о. керівника Державного управління справами від 04.09.2003 № 492, Підприємство засноване на державному майні, що закріплене за ним направ повного господарського відання Державним управлінням справами.
Метою діяльності Санаторію є здійснення санаторно-курортної діяльності, господарської, виробничої, науково-дослідної і підприємницької діяльності, спрямованої на одержання прибутку (доходу).
Згідно з даними ЄДРПОУ розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) становить 6486861,11 грн. та належить засновнику Державному управлінню справами.
Санаторієм укладено 16.10.2018 з ТОВ «Київ Центр» договір № 16//10/2018 КЦ на постачання теплової енергії (ДК 021:2015 код CPV 09320000-8 - Пара, гаряча вода та пов'язана продукція) на суму 5 637 000,00 грн. (далі також - Договір), про що 18.10.2018 Позивач розмістив звіт № 5 про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до абзацу 3 частини першої статті 75 Господарського кодексу України.
У свою чергу ДАС України було проведено моніторинг закупівлі Позивача № UA-2018-10-18-001048-b від 18.10.2018 - звіт 5 про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств на предмет дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на стадії укладання та виконання договору про закупівлю, за наслідками якого, Відповідачем сформовано та опубліковано спірний висновок від 07.12.2018 про результати моніторингу закупівлі № UA-2018-10-18-001048-b, яким встановлено, що на порушення вимок частини сьому статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» Позивач уклад договір від 16.10.2018 № 16//10/2018КЦ без проведення процедур, визначених вказаним законом. Вказаним висновком Позивача також зобов'язано здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень законодавства у сфері публічних закупівель.
Незгода Позивача з таким висновком Відповідача, зумовила його звернення до суду з даною позовною заявою.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту також - КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тож, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє, зокрема, оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним, закріпленим процесуальним законом критеріям.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі також - Закон № 922-VIII), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 922-VIІI, замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
До замовників також належать юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб'єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб'єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб'єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 922-VIІI Закон застосовується: до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Частиною сьомою статті 2 Закону № 922-VIІI закріплено, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
У свою чергу, відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України (далі також - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, ДАС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення ДАС України реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, окрім іншого, моніторингу закупівель.
При цьому, відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Згідно з частиною першою, другою, п'ятою, шостою статті 7-1 Закону № 922-VIІI моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема, виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися, окрім іншого, інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель.
Протягом строку проведення моніторингу закупівлі орган державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі, повинен надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель.
За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Таким чином, Відповідач має відповідні повноваження здійснення моніторингу закупівлі та складання за його наслідками висновку.
Водночас, моніторинг закупівель, як вид державного фінансового контролю, можливий лише щодо замовника. Тому відсутність у Позивача цього статусу автоматично буде свідчити про безпідставність моніторингу спірної закупівлі та, відповідно, незаконність висновку за результатами його проведення.
Отже, виходячи з наведених положень у взаємозв'язку з викладеними обставинами справи, ключовим для вирішення спору між сторонами, суд вважає з'ясування питання про те, чи має Позивач у спірних правовідносинах статус замовника в розумінні Закону № 922-VIІI.
Позивач посилається на те, що здійснює свою діяльність на комерційній основі і спірна закупівля проведена саме у зв'язку із такою діяльності, що виключає наявність у нього статусу замовника в розумінні Закону № 922-VIІI.
Проте суд не може погодитись зі вказаними доводами Позивача, виходячи з наступного.
Як вже зазначалося в описовій частині рішення, Санаторій створено відповідно до розпорядження в.о. керівника Державного управління справами від 04.09.2003 № 492 шляхом перетворення санаторію «Конча-Заспа» у Державне підприємство «Конча-Заспа» та засноване на державному майні, що закріплене за ним направ повного господарського відання Державним управлінням справами.
Згідно з даними ЄДРПОУ розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) становить 6486861,11 грн. та належить засновнику Державному управлінню справами.
Окрім того, Позивача включено до Реєстру (переліку) суб'єктів господарювання державного сектору економіки (державних підприємств, їх об'єднань, дочірніх підприємств та господарських товариств, державна часта у статутному капітал яких перевищує 50 відсотків).
Отже, Позивач належить до юридичних осіб, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, відповідно, наділений ознаками замовника, визначеними у пункті 9 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII.
Відповідно до пункту 29 рішення ЄСПЛ у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994 статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності спірного висновку і докази, надані Позивачем, за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовної заяви та відсутність підстав для її задоволення.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У свою чергу, Відповідач належним чином виконав обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним спірного рішення, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 5, 6, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позовної заяви Державного підприємства «Санаторій Конча-Заспа» відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Б. Федорчук