ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 лютого 2022 року м. Київ № 640/11084/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Чемериса М.С. (за дорученням судді), розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом
Приватного підприємства «ОМАКС»
до: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області,
Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Приватне підприємство «ОМАКС» (адреса: 49081, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, буд. 14 А, ідентифікаційний код - 24432431, електронна адреса: zvit_omax@meta.ua, адреса для листування (згідно позову): 02072, м. Київ, просп. Миколи Бажана, 14, кв. 188, e-mail: advocentr@gmail.com) (далі - позивач, ТОВ «ОМАКС», Товариство) подано на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, e-mail: dp.official@tax.gov.ua) (надалі - відповідач-1 або ГУ ДПС у Дніпропетровській області) та Державної податкової служби України (за текстом - відповідач-2 або ДПС України) (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код - 43005393, e-mail: post@tax.gov.ua), у якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 6694 від 20.08.2020, зареєстроване 28.08.2020 за № 84464/10/04-36-52-30 про анулювання реєстрації платника на додану вартість ПП «ОМАКС» (код ЄДРПОУ 24432431);
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вчинити дії щодо поновлення у Реєстрі платників ПДВ запису про реєстрацію ПП «ОМАКС» (код ЄДРПОУ 24432431), шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість;
- зобов'язати Державну податкову службу України поновити облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки ПП «ОМАКС» (код ЄДРПОУ 24432431) в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, які були наявні станом на 20.08.2020 року, тобто до прийняття рішення № 6694 про анулювання реєстрації платника ПДВ, а також суму залишку від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (рядок 21) останньої наданої декларації з податку на додану вартість (уточнюючого розрахунку) у розмірі 724 478 грн.
В якості підстав позову зазначено, що рішення про анулювання було прийнято з порушенням порядку, а саме неповним складом комісії, зареєстровано не у день підписання та направлено з запізненням.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.04.2021 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/11084/21, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2021 задоволено клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заміну сторони у справі № 640/11084/21, замінено відповідача у справі № 640/11084/21 з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658; вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005).
Відповідачами надано відзиви на позовну заяву, у яких зазначено загальні положення Податкового кодексу України та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість.
Позивач у відповіді на відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України зазначив, що у відзивах відсутні будь-які заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позов, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права. Позивачем повторно зазначено про протиправність прийнятого рішення з підстав, зазначених у позовній заяві.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ПП «ОМАКС» зареєстровано платником податку на додану вартість з 15.07.1997.
Головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Лівобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Дьора А. було складено довідку про результати аналізу надання податкової звітності по платнику «ОМАКС» від 07.08.2020 № 45202/04-36-52-30/24432431.
У довідці наведено реєстр податкових декларацій з податку на додану вартість за 12 послідових місяців, які свідчать про відсутність постачання / придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.
У довідці зазначено, що за даними фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за останній податковий період за 6 місяців 2020 року ПП «ОМАКС» залишкова вартість основних засобів станом на 30.06.2020 складає 3303,10 тис. грн, товарних запасів 2,30 тис. грн, нематеріальних активів 0 тис. грн.
Сума залишку від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) останньої наданої декларації з податку на податку на додану вартість (уточнюючого розрахунку) - 724478,00 грн.
За період з липня 2019 по червень 2020 року імпортні (експортні) операції відсутні.
На підставі довідки про результати аналізу надання податкової звітності комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення № 6694 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «ОМАКС» у зв'язку з поданням протягом 12 місяців декларацій з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, на підставі п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України.
Рішення підписано 20.08.2020 начальником ГУ ДПС у Дніпропетровській області Ганною Чуб.
Вказане рішення направлено 28.08.2020 на адресу ПП «ОМАКС» поштою з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (№ 49074 0050825 9) та було отримано позивачем 16.10.2020.
На запит представника позивача ГУ ДПС у Дніпропетровській області надано копію розпорядження від 03.09.2019 № 1-р, яким створено комісію з прийняття рішення про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість та рішень про виключення сільськогосподарських товаровиробників з Реєстру отримувачів бюджетної дотації у складі згідно з додатком.
З додатку вбачається, що до складу комісії входили: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8
Згідно з відомостями податкової служби ОСОБА_3 на час прийняття оскаржуваного рішення перебувала у відпустці з 17.08.2020 по 31.09.2020 згідно наказу ГУ ДПС у м. Києві від 12.08.2020 № 385-в.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням та допущеними при його прийнятті процедурними порушеннями, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктами 16.1.1, 16.1.2, 16.1.3, 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України (станом на час виникнення спірних відносин) встановлено, що платник податків зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із п. п. 19-1.1, 19-1.2, 19-1.1.40, 19-1.1.46 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції (крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу): здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику; використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов'язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.
Розділом V ПК України визначено порядок нарахування та сплати податку на додану вартість.
Так, п.п. 1, 2 п. 180.1 ст. 180 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
Вимоги щодо обов'язкової реєстрації платником ПДВ викладені законодавцем в ст. 181 ПК України, згідно із п. 181.1 якої у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
В свою чергу, п. 182.1 ст. 182 ПК України передбачено, що якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.
Підпунктом «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання /придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Відповідно до п. 184.2 ст. 184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Анулювання реєстрації здійснюється на дату: подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації; зазначену в судовому рішенні; припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку; що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість.
При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.
З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (п. 184.5 ст. 184 ПК України).
Згідно із п. 184.10 ст. 184 ПК України про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1130 від 14.11.2014 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (надалі Положення № 1130), яким визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.
Підпунктом «г» п. 5.1. Положення № 1130 встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо: особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Згідно із п. 5.2. Положення № 1130 при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «г» пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:
- не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця;
- включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.
Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.
Відповідно до п. 5.5 Положення № 1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б» - «з» пункту 5.1 цього розділу).
Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.
Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами, зокрема, є довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).
За наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов'язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.
Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.
Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою № 6-РЖ (додаток 6). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.
Один примірник рішення зберігається в контролюючому органі, який прийняв рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Документи чи копії документів, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення (п. 5.6 Положення № 1130).
Аналіз наведених норм права у їх сукупності дає можливість дійти висновку, що обов'язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є не здійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою не подання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями.
Іншими словами, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі п.п. «г» п.184.1 ст. 184 ПК України можливе за таких умов: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права висловлений Верховним Судом у постанові від 05.11.2018 у справі № 820/2294/16.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
За змістом п. 48.3 ст. 48 ПК України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Згідно з п. 48.4 ст. 48 ПК України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента.
Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 46.5 ст. 46 ПК України).
Пунктами 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Строки подання податкових декларацій визначені п. 49.18 ст. 49 ПК України, яким, зокрема, встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Як передбачено абз. 1 п. 49.9 ст. 49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Аналогічні положення містяться також у Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21.
Як слідує із матеріалів справи, оскаржуване рішення № 6694 від 20.08.2020, зареєстроване 28.08.2020 за № 84464/10/04-36-52-30, про анулювання реєстрації платника ПДВ прийнято у зв'язку з тим, що позивач протягом 12 послідовних податкових місяців подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
За приписом ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Враховуючи підстави позову та наведені позивачем обґрунтуванням, останній обставини обґрунтованості висновків податкового органу щодо подання ПП «ОМАКС» протягом 12 послідовних податкових місяців контролюючому органу декларацій з податку на додану вартість, які свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, не заперечує.
Стосовно дати прийняття рішення та його реєстрації суд відмічає, що в силу вимог Положення № 1130 дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення.
При цьому, рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою № 6-РЖ (додаток 6). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.
Посилання позивача, щодо розбіжності у даті прийняття рішення № 6694 - 20.08.2020 та його реєстрації за № 84464/10/04-36-52-30 - 28.08.2020 є необґрунтованим, оскільки номер реєстрації вихідного документа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не свідчить про його внесення до журналу обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ з порушенням вимог Положення № 1130.
Більше того, згідно з загальнодоступними відомостями реєстру платників ПДВ (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/pdv) щодо ПП «ОМАКС» датою анулювання реєстрації ПДВ є 20.08.2020 на підставі рішення контролюючого органу, що спростовує доводи позивача щодо невідповідності оскаржуваного рішення критеріям чіткості та зрозумілості як акта індивідуальної дії.
Щодо обставин перебування члена комісії з прийняття рішення про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість Свірської А.В. на час прийняття оскаржуваного рішення у відпустці суд відмічає, що Положенням № 1130 не передбачено вимог щодо кількісного складу комісії та не вказано на мінімально допустиму кількість присутніх членів комісії для прийняття рішення. Таким чином, враховуючи відсутність доказів щодо прийняття ОСОБА_6 як членом колегії участі під час ухвалення спірного рішення з огляду на перебування останньої у відпустці, суд вважає, що контролюючим органом у цій частині порушень Порядку № 1130 допущено не було.
Інших доказів або пояснень порушення відповідачем вимог розділів V та VI щодо анулювання реєстрації платників податку на додану вартість та порядку оприлюднення відомостей з реєстру платників податку на додану вартість Положення № 1130 позивачем не надано.
Щодо необхідності створення комісії з прийняття рішень про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у складі Головного управління ДФС у Дніпропетровській області суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як юридичну особу публічного права Головне управління ДПС у Дніпропетровській області. Головне управління ДФС у Дніпропетровській області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) створено як юридичну особу, про що 01.08.2019 внесено запис № 1 224 102 0000 091388.
Наказом Державної податкової служби України № 14 від 12.07.2019 «Про затвердження Положення про територіальні органи ДПС» затверджено Положення про Головне управління ДПС у Дніпропетровської області, відповідно до п. 1 якого Головне управління ДПС у Дніпропетровській області є правонаступником усіх прав та обов'язків Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області розпочало свою діяльність 03.09.2019 року відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.09.2019 № 17 «Про початок діяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області».
Отже, саме Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) стало правонаступником Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та станом на 03.09.2019 мало повноваження на прийняття розпорядження № 1-р, яким створено комісію з прийняття рішення про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість та рішень про виключення сільськогосподарських товаровиробників з Реєстру отримувачів бюджетної дотації у складі згідно з додатком.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, як зазначає Верховний Суд в постанові від 13.11.2018 по справі № 805/528/17-а (адміністративне провадження №К/9901/3571/17, К/9901/3590/17), згідно з принципом змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Натомість в даному випадку позивач не спростував той факт, що протягом 12 послідовних податкових місяців, що передували прийняттю спірного рішення, ним подавались податкові декларації з податку на додану вартість, які свідчить про наявність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
За вказаних обставин суд вважає, що рішення № 6694 від 20.08.2020 про анулювання реєстрації платника ПДВ відповідає вимогам чинного законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для його скасування.
Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 6694 від 20.08.2020 про анулювання реєстрації платника на додану вартість ПП «ОМАКС» (код ЄДРПОУ 24432431) не підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати не підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, як то відповідача у справі.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд -
У задоволенні позову Приватного підприємства «ОМАКС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя К.С. Пащенко