ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
16 лютого 2022 року м. Київ № 640/5379/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
про визнання протиправним та скасування наказу від 18.01.2022 №55,
Гребінківська селищна рада Білоцерківського району Київської області звернулась до суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях від 18.01.2022 №55 про затвердження умов продажу об'єкту приватизації: громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 422,3 кв. м., місцезнаходження: Київська область, Білоцерківський район, смт. Гребінки, вул. Партизанська, 22.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що на території населеного пункту смт. Гребінки знаходиться два дитячих садочки - дошкільні навчальні заклади «Яблунька» по вул. К. Маркса, 193 та «Росинка» по вул. Партизанська, 22, що перебувають на балансі СТОВ «Гребінківське». Згідно з протоколу засідання інвентаризаційної комісії про проведенню інвентаризації державного майна комісія зробила висновки щодо подальшого використання майна, а саме, передати у власність СТОВ «Гребінківське», як правонаступнику. Позивач, Гребінківська селищна рада Білоцерківського району Київської області вживає всіх заходів, щоб ці два об'єкти дошкільні навчальні заклади «Яблунька» по вул. К. Маркса, 193 та «Росинка» по вул. Партизанська, 22 були передані відповідачем в розпорядження органу місцевого самоврядування відповідно до норм Закону «Про передачу обєктів права державної та комунальної власності» в звязку з тим, що в смт. Гребінки недостатньо площ дошкільних навчальних закладів на ту кількість дітей дошкільного віку що наявна в населеному пункті. Незважаючи на рішення інвентаризаційної комісії, що відображено в протоколі та намагання позивача отримати майно для потреб громади, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях оформило за собою право власності на даний обєкт нерухомого майна, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності згідно якого за реєстраційним номером об'єкту нерухомого майна 2224332332214 рахується громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальна площа 422,3 кв. м. адреса: Київська область, Васильківськиий район, смт. Гребінки, вул. Партизанська, 22.
Вказано, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях на підставі наказу від 18.01.2022 №55 виставило на продаж, як об'єкти приватизації, майно дитячого садочка - дошкільного навчального закладу «Росинка» по вул. Партизанська, 22, в смт. Гребінки, Білоцерківського району, Київської області це підтверджується інформаційним повідомленням відповідача.
За таких обставин, вважаючи наказ відповідача від 18.01.2022 №55 про затвердження умов продажу об'єкта приватизації майна дитячого садочку - дошкільного навчального закладу «Росинка» по вул. Партизанська, 22, в смт. Гребінки, Білоцерківського району, Київської області протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Також, пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
При цьому, публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що у відповідності до статті 146 Господарського кодексу України майно єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства або його окремих підрозділів, що є єдиними майновими комплексами і виділяються в самостійні підприємства, а також об'єкти незавершеного будівництва та акції (частини, паї), що належать державі у майні інших суб'єктів господарювання, можуть бути відчужені на користь громадян чи недержавних юридичних осіб і приватизовані цими особами відповідно до закону.
Так, відповідно до частини третьої статті 146 Господарського кодексу України приватизація державних (комунальних) підприємств чи їх майна здійснюється шляхом:
- купівлі-продажу об'єктів приватизації на аукціоні;
- викупу об'єктів приватизації.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарсько процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Господарсько процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” дія цього Закону не поширюється на приватизацію об'єктів державного житлового фонду, у тому числі гуртожитків.
Статтею 30 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” встановлено, що спори щодо приватизації державного або комунального майна, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, крім випадків, коли сторони погодили передачу таких спорів на вирішення міжнародному комерційному арбітражу відповідно до частини дванадцятої статті 26 цього Закону.
Таким чином, за загальним правилом спори щодо приватизації державного і комунального майна належать до юрисдикції господарського суду.
Отже, враховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад, встановлений із позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що правовідносини що склались між сторонами, не є публічно-правовими і не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, в той час, як стосується приватноправових відносин і мають вирішуватися судами за правилами Господарсько процесуального кодексу України.
Наведене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №817/2297/14.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи особистого немайнового інтересу учасника таких відносин. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Отже, до справ адміністративної юрисдикції належать публічно-правові спори, які виникають, зокрема, з приводу виконання чи невиконання органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою або іншим суб'єктом публічно-владних управлінських функцій і не обумовлені порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За приписами частини шостої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
За таких підстав та з урахуванням того, що спір між сторонами у справі виник не у зв'язку з виконанням або невиконанням відповідачем публічно - владних управлінських функцій та не віднесений до юрисдикції Окружного адміністративного суду міста Києва, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що такі позовні вимоги мають вирішуватися в порядку господарського судочинства та віднесені до юрисдикції відповідного господарського суду.
Керуючись статтями 170, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Відмовити у відкритті провадження за позовом Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про визнання протиправним та скасування наказу від 18.01.2022 №55.
2. Роз'яснити позивачу, про те, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
3. Роз'яснити Гребінківської селищної ради Білоцерківського району Київської області, що розгляд зазначеної справи віднесено до відповідного господарського суду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини четвертої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена.
Згідно частини першої статті 295 та частини першої статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Літвінова А.В.