ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
17 лютого 2022 року м. Київ №640/14638/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно- Кудрявська,16, код ЄДРПОУ 42098368) (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування у 2020 році при переведенні ОСОБА_1 з пенсії державного службовця на пенсію за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2014-2016 року, а також у незастосуванні даних про заробітну плату за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 03.03.2005 на підставі довідки про заробітну плату від 28.07.2020 р. №20, видану ПАТ «Центренерго» за період роботи, довідки №26/1.3-23.1.1-16684 від 10.07.2020, видану Міністерством енергетики України;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України м. Києва здійснити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 у відповідності до ч.1 ст. 27 та ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2017 - 2019 роки із врахуванням даних про заробітну плату за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 03.03.2005 на підставі довідки про заробітну плату від 28.07.2020 №20, видану ПАТ «Центренерго» за період роботи, довідки № 26/1.3-23.1.1-16684 від 10.07.2020, виданої Міністерством енергетики України, у відповідному розмірі з дня призначення пенсії за віком, з 28.09.2020.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено про те, що для визначення розміру пенсії ОСОБА_1 необхідно враховувати середню заробітну плату (дохід), з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки, тобто до 2020 року, коли останній звернувся за призначенням пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Натомість, застосування під час розрахунку пенсії позивача показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки порушує права позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.05.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (письмове провадження), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.
Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про те, що на час призначення пенсії за віком останній отримував пенсію за вислугу років, а тому підстави для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три попередні роки: 2017-2019 роки, під час призначення пенсії за віком відсутні.
Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває як пенсіонер на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у м. Києві з 16 лютого 2000 року.
З 16 лютого 2000 року позивач отримувала пенсію державного службовця, призначену відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».
28 вересня 2020 року вона подала до відповідача заяву про переведення її з пенсії державного службовця на пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням - відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - її заробітної плати за 60 місяців з 01.07.1995 по 30 06.2000 та з 01.07.2000 по 03.03.2005 (останній день роботи).
Листом від 10.10.2020 №2600-0305-8/144746, відповідач повідомив про те, що позивач отримує пенсію за віком та розмір якої станом на 01.10.2020 становить 4334,45 грн.
Позивач стверджує, що реальний розмір пенсії за червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2020 року становили помітно меншу суму 3727,08 грн., оскільки відповідач застосував для розрахунку розміру пенсії за віком показник двічі проіндексованої (з 01.03.2019 та з 01.05.2020) середньої заробітної плати (доходу) за 2014-2016 роки, а не показник середньої заробітної плати (доходу) за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком згідно з ч.2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто за 2017 - 2019 роки.
20.11.2020 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила провести обчислення розміру нової пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по країні за 2017- 2019 роки, відповідно до 4.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач в листі від 18.12.2020 №28930-29946/М-02/8-2600/20 зазначив, що застосувати для обчислення пенсії за віком показник середньої зарплати по країні за 2017 - 2018 роки неможливо, оскільки з 01 травня 2020 року ОСОБА_1 було автоматично, без її звернення переведено з пенсії держслужбовця на «звичайну» пенсію за віком, а таке переведення не передбачає застосування даного показника середньої зарплати по країні, а також зазначалось, що при переведенні з одного виду пенсії на інший для обчислення розміру пенсії був врахований стаж тільки по 14.02.2000, та заробітна плата тільки за період з 01.02.1998 по 31.01.2000.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723 від 01.01.2006, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Згідно з ст.2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XI ( (далі - Закон № 1788-XI) за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
Відповідно до положень ст.9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст.10 Закону № 1058, особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що призначена позивачу пенсія за нормами Закону №3723 та Закону № 1788-XI не входила до правового регулювання Закону №1058, а є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб. Позивач, отримуючи пенсію за Законом №3723, не користувався жодним із видів передбачених пенсій, встановлених Законом №1058.
Таким чином, призначення позивачеві пенсії за віком з 01.05.2020 відповідно до приписів Закону № 1058 відбулось вперше.
Згідно з положеннями ч.2 ст.40 Закону №1058 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
В свою чергу, приписами ч.1 ст.45 Закону №1058 встановлено, що:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку;
2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
В силу вимог ч.2 ст.45 Закону №1058 пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
У той же час, ч.3 ст.45 Закону №1058 встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Буквальний зміст цих норм свідчить на користь того, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону №1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого законодавства, зокрема згідно з Законом №3723, то призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону №1058-IV, зроблене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Системний аналіз вказаних норм свідчить, що ч.3 ст.45 Закону №1058 регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої за цим законом.
Поряд з цим, якщо мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Висновки аналогічного за змістом характеру викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, а також постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17, від 18.01.2019 у справі № 577/5237/16-а, від 10.04.2019 у справі № 211/1898/17, від 27.02.2020 у справі №513/298/17.
Таким чином, враховуючи те, що 16.02.2000 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1788-XI, а відповідно до Закону №3723, які передбачають інші підстави та порядок призначення пенсії, то призначення пенсії відповідно до Закону №1058 в травні 2020 року слід розцінювати як таке, що відбулося вперше.
З огляду на наведене, відповідач зобов'язаний був з 01.05.2020 призначити позивачу пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017, 2018 та 2019 роки, тобто з урахуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058.
Зважаючи на встановлені обставини справи, суд вважає, що відповідач, призначивши позивачу інший вид пенсії, а саме: пенсію за віком відповідно до Закону №1058 без врахування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, порушив її права та охоронювані законом інтереси щодо належного пенсійного забезпечення, які підлягають судовому захисту, а відтак, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, визначені чинним законодавством.
Доводи відповідача про те, що позивач вже отримував пенсію за віком на підставі Закону №3723 та Закону №1788-XI, а тому призначення пенсії за віком у відповідності Закону №1058 слід розглядати як переведення з одного виду пенсії на інший, суд до уваги не бере, як такі, що суперечать вимогам чинного пенсійного законодавства.
Водночас, суд зауважує, що в даному випадку пенсія за віком на підставі Закону №1058 буде вважатися такою, що призначена позивачу вперше, так як до травня 2020 року позивач отримував пенсію за віком на підставі інших законів, а саме: Закону №1788-XI та згодом Закону №3723.
З огляду на наведене та зважаючи на те, що завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення (вчинення дії), то порушене право позивача у даному випадку підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком позивача з 01.05.2020 відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2017-2019 роки.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності вчинених ним дій. Натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані, а тому позов підлягає до задоволення.
Враховуючи положення ч.1 ст.139 КАС суд стягує на користь позивача сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування у 2020 році при переведенні ОСОБА_1 з пенсії державного службовця на пенсію за віком показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2014-2016 року, а також у незастосуванні даних про заробітну плату за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 03.03.2005 на підставі довідки про заробітну плату від 28.07.2020 №20, видану ПАТ «Центренерго» за період роботи, довідки №26/1.3-23.1.1-16684 від 10.07.2020, видану Міністерством енергетики України.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України м. Києва здійснити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 у відповідності до ч.1 ст. 27 та ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2017 - 2019 роки із врахуванням даних про заробітну плату за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 03.03.2005 на підставі довідки про заробітну плату від 28.07.2020 №20, видану ПАТ «Центренерго» за період роботи, довідки № 26/1.3-23.1.1-16684 від 10.07.2020, виданої Міністерством енергетики України, у відповідному розмірі з дня призначення пенсії за віком, з 01.05.2020.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.Г. Вєкуа