ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 лютого 2022 року справа №640/10681/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Проценко Р.А., та представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився
розглянувши у підготовчому засіданні заяву Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» про зміну предмета позову та про поновлення строку звернення до адміністративного суду в адміністративній справі
за позовомКомунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ»
доДепартаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); 2) зобов'язати відповідача прийняти наказ щодо вилучення з Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини об'єктів, визначених наказом Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04 травня 2006 року №23 «Про занесення комплексу історичної забудови мікрорайону «Соцмісто» в межах вулиць Попудренка, Мініна, Червоноткацької та Червогвардійської у Дніпровському районі м. Києва до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини» та визнати наказ від 04 травня 2006 року №23 таким, що втратив чинність.
Ухвалою від 19 червня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв адміністративну справу до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі №640/10681/19.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Патратій О.В., справу передано на повторний автоматизований розподіл.
Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративну справу передано на розгляд судді Кузьменку В.А.
Ухвалою від 24 березня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв до провадження адміністративну справу №640/10681/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою від 27 травня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва вирішив здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.
До суду надійшла заява позивача про зміну позовних вимог, в якій позивач просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо невжиття заходів щодо вилучені будинків з Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини м. Києва включених на підставі наказу Головного управління охорони культури спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04 травня 2006 року №23 «Про занесення комплекс історичної забудови мікрорайону «Соцмісто» в межах вулиць Попудренка, Мініна, Червоноткацької та Червоногвардійської у Дніпровському районі Києва до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини» переглянутих Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наказом від 27 грудня 2019 року №109 «Про перегляд Переліків об'єктів культури спадщини м. Києва», розташованих за адресою: вул. Краківська, 17/17, 19/10,25-6,26/8,27,28,32-а; вул. (вул Лебедева Миколи (нове найменування вулиці Поправки Юрія 6,11,13,19; вул. Мініна, 12, 14-а,18; вул. Попудренка, 38/16, 40, 42, 44, 44-а; вул. Червоногвардійська, (нове найменування вулиці Хоткевича Гната 2/46, 4, 4-а, 6, 8/29; вул. Червоноткацька, 33/10, 37/9; 2) зобов'язати Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вжити передбачені чинним законодавством України дії щодо вилучення будинків розташованих за адресою: вул. Краківська, 17/17, 19/10, 25-6, 26/8, 27, 28, 32-а; вул. (вул Лебедева Миколи (нове найменування вулиці Поправки Юрія), 6, 11, 13, 19; вул. Мініна, 12, 14-а, 18; вул. Попудренка, 38/16, 40, 42, 44, 44-а; вул. Червоногвардійська, (нове найменування вулиці Хоткевича Гната) 2/46, 4, 4-а, 6, 8/29; вул. Червоноткацька, 33/10, 37/9 з Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини м. Києва, включених на підставі наказу Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04 травня 2006 року №23 «Про занесення комплексу історичної забудови мікрорайону «Соцмісто» в межах вулиць Попудренка, Мініна, Червоноткацької та Червоногвардійської у Дніпровському районі м. Києва до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини» (п.п. 2-7, 9, 13, 14, 16, 19-22, 24-32, 34, 40, 41 Додатку до Наказу від 04 травня 2006 року №23) та переглянутих Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наказом від 27 грудня 2019 року №109 «Про перегляд Переліків об'єктів культурної спадщини м. Києва».
Крім того, позивач подав клопотання, в якому просить поновити строк звернення до адміністративного суду, якщо суд дійде висновку, що позивач його пропустив.
В підготовче засідання 07 лютого 2022 року учасники справи не з'явились.
Виходячи з меж заявлених клопотань, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на таке.
Частиною першою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини першої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом з тим, поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Позивач зазначає, що триваюча бездіяльність відповідача порушує право позивача з 12 квітня 2019 року, з моменту коли позивач повідомив Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та надав експертні документи: історичну довідку, висновки щодо історико-культурної цінності, звіт про науково-технічну роботу обстеження 25 адміністративних та житлових будинків у Дніпровському районі міста Києва, якими встановлено, що жоден з щойно виявлених об'єктів культурної спадщини як поодинокий елемент не відповідає визначенню об'єкта культурної спадщини і не представляє історико-культурної цінності.
Відповідач не надав суду своїх пояснень чи заперечень щодо заяви про зміну предмета позову та щодо строку звернення дод суду.
Згідно із статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини; статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також, у Рішенні у справі Белле проти Франції від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Виходячи з норм Конституції України та міжнародного права, враховуючи обставини, які стали причиною пропуску звернення до суду, а також з метою забезпечення доступу позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що причини пропуску звернення до адміністративного суду є поважними, а тому вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та поновити строк звернення до адміністративного суду та прийняти до розгляду заяву про зміну предмета позову.
На підставі вищенаведеного, частини першої статей 8, 47, 121, 122, 167, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Задовольнити клопотання Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
2. Поновити Комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» строк звернення до адміністративного суду з позовом до Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
3. Прийняти до розгляду заяву Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» про зміну предмета позову.
4. Запропонувати відповідачу у п'ятиденний строк з дня вручення копії ухвали подати до Окружного адміністративного суду міста Києва відзив на заяву про зміну предмета позову, відповідні докази, на які він посилається при їх обґрунтуванні проти наведених позивачем обставин та правових підстав, оформлений відповідно до положень частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України та докази надіслання (надання) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
5. Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
6. Відкласти підготовче засідання на 14 березня 2022 року о 15 год. 00 хв.
7. Підготовче засідання відбудеться в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, зал судових засідань №35.
8. Копію ухвали направити учасникам справи.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя В.А. Кузьменко