ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
15 лютого 2022 року м. Київ№ 640/1707/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європромкомплект» (02125, м.
Київ, вул. Шимановського Віталія, 2/1, офіс 528)
до Головного управління ДФС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка,
33/19)
про визнання протиправним та скасування наказу, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Європромкомплект» (надалі по тексту також - позивач) із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у місті Києві (надалі по тексту також - відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у місті Києві №1193 від 29 січня 2019 року та направлення на перевірку від 29 січня 2019 року №74/26-15-14-02-04.
Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що в направленні на перевірку від 29 січня 2019 року №74/26-15-14-02-04 посадовою особою ДФС, що здійснює перевірку визначено головного державного ревізора-інспектора Ляхно Олексія Юрійовича, що викликає сумніви в неупередженості та компетентності такої особи з тих мотивів, що висновки акту документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «Європромкомплект» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 23 січня 2014 року по 31 грудня 2016 року від 17 липня 2017 року №264/26-15-14-02-04/39064716, який був складений вищезгаданим ГДРІ, визнані незаконними та необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 08 вересня 2017 року №0006041402, яке прийнято на підставі вищевказаного акту - скасоване.
Також представник позивача вказав, що при врученні наказу Головного управління ДФС у місті Києві №1193 від 29 січня 2019 року ГДРІ ОСОБА_1 посадовим особам позивача не вручено наказу контролюючого органу вищого рівня, що свідчить про незаконність оскаржуваного наказу у відповідності до підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відзиві на адміністративний позов представник податкового органу зазначив, що наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, Головне управління ДФС у місті Києві мало право на видання спірного наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Європромкомплект» на підставі наказу ДФС України №48 від 24 січня 2019 року.
З огляду на викладене, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Предметом оскарження в даній справі є наказ Головного управління ДФС у місті Києві від 29 січня 2019 року №1193 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Європромкомплект» та направлення на перевірку від 29 січня 2019 року №74/26-15-14-02-04.
Так, Головним управлінням ДФС у місті Києві 29 січня 2019 року видано наказ №1193 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Європромкомплект» на підставі підпункту 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 24 січня 2019 року №48, пунктом 1 якого вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Європромкомплект» з 29 січня 2019 року по дату завершення перевірки тривалістю 10 робочих днів.
Пунктом 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що "… за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію".
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 у справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи "правового акта індивідуальної дії" правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що "правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)" стосуються окремих осіб, "розраховані на персональне (індивідуальне) застосування" і після реалізації вичерпують свою дію.
Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.
Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року по справі №816/228/17.
Виходячи з наведеного Велика Палата Верховного Суду, згідно постанови від 08 вересня 2021 року по справі №816/228/17, не погодилася із позицією судів попередніх інстанцій у частині задоволення позову про протиправність наказу щодо призначення перевірки, оскільки такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Водночас, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" необхідно тлумачити у ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14).
Згідно із частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів касаційної інстанції при розгляді цієї справи звернула увагу на наявність правового висновку щодо застосування вищенаведених норм Податкового кодексу України, викладеного у вищевказаній постанові Великої Палати Верховного Суду, висновки якої щодо застосування норм права підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
При цьому, необхідно зазначити, що з огляду на висновки, сформовані у наведеній вище постанові Великої Палати Верховного Суду, позивач не позбавлений можливості посилатись на допущені контролюючим органом при призначенні та проведенні перевірки порушення при оскарженні в судовому порядку рішення за результатами такої перевірки.
Суд звертає увагу позивача, що у постанові від 08 вересня 2021 року по справі №816/228/17 зазначено, що хоча Велика Палата Верховного Суду закрила провадження у справі саме на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд роз'яснив, що такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства, відтак звернення із заявою про передачу справи не зможе бути розглянуте і вирішене судом.
Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на вищевикладене, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 08 вересня 2021 року по справі №816/228/17, суд приходить висновку, що провадження по даній справі слід закрити та роз'яснити позивачеві, що дані позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства.
Керуючись статтями 238, 239, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Закрити провадження у справі №640/1707/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європромкомплект» до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДФС у місті Києві №1193 від 29 січня 2019 року та направлення на перевірку від 29 січня 2019 року №74/26-15-14-02-04.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Б. Федорчук