Рішення від 15.02.2022 по справі 640/25749/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

місто Київ

15 лютого 2022 року справа №640/25749/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МОТО ТРЕЙДІНГ» (далі по тексту - позивач, ТОВ «МОТО ТРЕЙДІНГ»)

доДержавної екологічної інспекції Поліського округу (далі по тексту - відповідач, Держекоінспекція)

провизнання протиправними та скасування постанов від 22 червня 2020 року №25-5/20-1П, №25-5/20-2П, №25-5/20-3П та №25-5/20-4П

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність спірних постанов про накладення штрафів, оскільки якість та походження автомобільних бензинів марки А-92, А-95 та дизельного палива підтверджується належними деклараціями про відповідність, паспортами якості, сертифікатами відповідності, надходження нафтопродуктів на АЗС підтверджується договором поставки нафтопродуктів та товарно-трансопртними накладними. Проте, всі ці обставини та копії відповідних документів без належного обгрунтування та мотивування не взяті відповідачем до уваги.

Ухвалою від 02 листопада 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/25749/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав про відповідність оскаржуваних постанов вимогам чинного законодавства, оскільки причинами прийняття оскаржуваних постанов слугувало невиконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, якими позивача зобов'язано вжити заходів щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог шляхом взаємодії з суб'єктами господпрювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

У період з 19 травня 2020 року по 22 травня 2020 року, на підставі наказу Держекоінспеції від 15 травня 2020 року №101-ОД та направлення від 18 травня 2020 року №14-РН, відповідач провів виїзну перевірку характеристик продукції АЗС «МОТО» за адресою: Рівненська область, с. Колоденка, вул. Зелена, 55, а саме: автомобільного бензину А-95-Євро5-Е5, А-95-Євро5-Е5+, А-92-Євро5-Е5, дизельне паливо ДП-Л-Євро5-ВО, ДП-Л-Євро5-ВО+.

За результатами проведення перевірки відповідачем складено акт перевірки характеристик продукції від 22 травня 2020 року №21-5/20 (далі по тексту - акт перевірки), яким встановлено такі порушення:

1) пункту 8 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року №927 (далі по тексту - Технічний регламент), а саме: в паспорті якості №80 від 16 лютого 2020 року на «Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5» (завод-виробник ПАТ «Укрнафта», Україна) не зазначено постачальника. Відповідно до наданої товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 14 травня 2020 року №381/2 постачальник ТОВ «СТАНДАРТ ОІЛ КОМПАНІ» через вантажоодержувача ТОВ «ЛІТОІЛ»;

2) пункту 8 Технічного регламенту, а саме: в паспорті якості №80 від 16 лютого 2020 року на «Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5» (завод-виробник ПАТ «Укрнафта», Україна) зазначено номер резервуара №801, що не відповідає номеру резервуара вказаному у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 14 травня 2020 року №381/2, та не підтверджує, що дана партія палива відповідає даному паспорту якості на дану поставку палива на АЗС за адресою: Рівненська область, с. Колоденка, вул. Зелена, 55;

3) пункту 9 Технічного регламенту, а саме: в паспорті якості №203 від 18 квітня 2020 року на «Бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5» (завод-виробник ПАТ «Укрнафта», Україна) не зазначено постачальника. Відповідно до наданої товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 16 травня 2020 року №513/6 постачальник ТОВ «СТАНДАРТ ОІЛ КОМПАНІ» через вантажоодержувача ТОВ «ЛІТОІЛ»;

4) пункту 8 Технічного регламенту, а саме: в паспорті якості №203 від 18 квітня 2020 року на «Бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5» (завод-виробник ПАТ «Укрнафта», Україна) зазначено номер резервуара №798, що не відповідає номеру резервуара вказаному у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 16 травня 2020 року №513/6, та не підтверджує, що дана партія палива відповідає даному паспорту якості на дану поставку палива на АЗС за адресою: Рівненська область, с. Колоденка, вул. Зелена, 55;

5) пункту 9 Технічного регламенту, а саме: в паспорті якості №94 від 31 березня 2020 року на «Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0» (завод-виробник ПАТ «Укрнафта», Україна) не зазначено постачальника. Відповідно до наданої товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 14 травня 2020 року №АР-00000639 постачальник ДП «Авіком Рівне» через вантажоодержувача ТОВ «ЛІТОІЛ»;

6) пункту 8 Технічного регламенту, а саме: в паспорті якості №94 від 31 березня 2020 року на «Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0» (завод-виробник ПАТ «Укрнафта», Україна) зазначено номер резервуара №785, що не відповідає номеру резервуара вказаному у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) від від 14 травня 2020 року №АР-00000639 номер резервуара відсутній, що не дає можливості встановити ланцюг постачання даного палива на АЗС за адресою: Рівненська область, с. Колоденка, вул. Зелена, 55;

7) пункту 19 Технічного регламенту, а саме: декларація про відповідність на «Паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0» (завод-виробник ПАТ «Укрнафта», Україна) не надано;

8) пункту 8 Технічного регламенту, а саме: документ про якість (паспорт якості) на бензин автомобільний, який в розрахункових документах (фіскальних чеках, Х-звіті) та на паливо-розподільчому обладнанні зазначений, як «А95-Євро5-Е5+» не надано;

9) пункту 19 Технічного регламенту, а саме: декларацію про відповідність на бензин автомобільний, який в розрахункових документах (фіскальних чеках, Х-звіті) та на паливо-розподільчому обладнанні зазначений, як «А95-Євро5-Е5+» не надано;

10) пункту 8 Технічного регламенту, а саме: документ про якість (паспорт якості) на дизельне паливо, яке в розрахункових документах (фіскальних чеках, Х-звіті) та на паливо-розподільчому обладнанні зазначене, як «ДП-Л-Євро5-В0+» (на стелі позначається «ДП EURO») не надано;

11) пункту 19 Технічного регламенту, а саме: декларацію про відповідність на дизельне паливо, яке в розрахункових документах (фіскальних чеках, Х-звіті) та на паливо-розподільчому обладнанні зазначене, як «ДП-Л-Євро5-В0+» не надано;

12) пункту 6 частини сьомої статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме: відсутні документи (товарно-супровідна документація або договори), що дають змогу відстежити походження продукції, яка реалізовується на АЗС за адресою: Рівненська область, с. Колоденка, вул. Зелена, 55, в розрахункових документах (фіскальних чеках, Х-звіті) та на паливо-розподільчому обладнанні зазначене, як «ДП-Л-Євро5-В0+»;

13) пункту 6 частини сьомої статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме: відсутні документи (товарно-супровідна документація або договори), що дають змогу відстежити походження продукції, яка реалізовується на АЗС за адресою: Рівненська область, с. Колоденка, вул. Зелена, 55, в розрахункових документах (фіскальних чеках, Х-звіті) та на паливо-розподільчому обладнанні зазначений, як «А95-Євро5-Е5+».

На підставі висновків Акта перевірки відповідач прийняв рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25 травня 2020 року №21-5/20-1, №21-5/20-2, №21-5/20-3 та №21-5/20-4, якими зобов'язав ТОВ «МОТО ТРЕЙДІНГ» у строк до 05 червня 2020 року вжити заходів щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог шляхом взаємодії з субєктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству.

ТОВ «МОТО ТРЕЙДІНГ» листами від 05 червня 2020 року №050620-02, №050620-03, №050620-04 та 050620-05 направило на адресу Держекоінспекції повідомлення про виконання рішень про вжиття огбмежувальних (корегувальних) заходів, до яких долучило копію договору поставки нафтопродуктів від 02 квітня 2020 року №02042020-1, укладений між ТОВ «ЛІТОІЛ» та ТОВ «СТАНДАРТ ОІЛ КОМПАНІ», копії товарно-транспортних накладних, копію паспорту якості, копію декларації про відкповідність та сертифіката відповідності.

19 червня 2020 року відповідач склав протокол №25-5/20 про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний винковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», яким, зокрема, встановлено факт невиконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25 травня 2020 року №21-5/20-1, №21-5/20-2, №21-5/20-3 та №21-5/20-4.

У звязку із невиконанням рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25 травня 2020 року №21-5/20-1, №21-5/20-2, №21-5/20-3 та №21-5/20-4, Держекоінспекцією винесено постанови про накладення штрафів від 22 червня 2020 року №25-5/20-1П у розмірі 68 000,00 грн., №25-5/20-2П у розмірі 68 000,00 грн., №25-5/20-3П у розмірі 34 000,00 грн. та №25-5/20-4П у розмірі 34 000,00 грн. відповідно.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» державний контроль продукції - діяльність органів доходів і зборів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам (далі - контроль продукції).

У статті 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду). У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» повноваження також через свої територіальні органи, термін орган ринкового нагляду позначає також його територіальні органи.

Стаття 4 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначає, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Як встановлено частиною першою статті 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року №1069 затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, зокрема Держекоінспекція відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року №927 «Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив» здійснює державний ринковий нагляд за автомобільними бензинами, дизельним, судновим та котельним паливом.

Згідно з частиною першою статті 22 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» заходами ринкового нагляду є, зокрема, обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Актом перевірки зафіксовані порушення Технічного регламенту, який встановлює вимоги до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив (далі - палива), що виробляються, вводяться в обіг та реалізуються на території України, з метою захисту життя та здоров'я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони навколишнього середовища та природних ресурсів.

Пунктом 5 Технічного регламенту дозволено виготовлення, введення в обіг і обіг палив, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Згідно з вимогами пункту 7 Технічного регламенту під час роздрібного постачання (реалізації) палива позначення палив повинне бути розміщено у місцях, доступних для споживача (на паливо-розподільчому обладнанні), а також відображено в розрахункових документах. На вимогу споживача (покупця) продавець повинен надати копію документа про якість (паспорт якості) палива та копію декларації про відповідність.

За змістом додатку 1 до Технічного регламенту позначення автомобільних бензинів включає назву і марку бензину та містить такі групи знаків, розташовані у визначеній послідовності через дефіс: перша група - літера А, позначення бензину для автомобільних двигунів з примусовим/іскровим запалюванням; друга група - цифрове позначення октанового числа автомобільного бензину (80, 92, 95, 98) за дослідним методом; третя група - символи екологічного класу: Євро3, Євро4, Євро5; четверта група - символ визначення вмісту біоетанолу: Е5, Е7, Е10 (приклад позначення автомобільного бензину з октановим числом 95 екологічного класу Євро4 з вмістом біоетанолу до 7 відсотків: бензин автомобільний А-95-Євро4-Е7). Позначення дизельного палива включає такі групи знаків, розташовані у визначеній послідовності через дефіс: перша група - літери ДП, позначення дизельного палива для автомобільних дизельних двигунів; друга група - літерне позначення кліматичного періоду: Л (літнє), З (зимове), Арк (арктичне); третя група - символи екологічного класу: Євро3, Євро4, Євро5; четверта група - символ визначення вмісту метилових/етилових естерів жирних кислот: В0 (за їх відсутності), В5, В7 (приклад позначення дизельного палива зимового екологічного класу Євро4 з вмістом метилових/етилових естерів жирних кислот до 7 відсотків: паливо дизельне ДП-З-Євро4-В7).

Як встановлено пунктом 8 Технічного регламенту, кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива. Документ про якість (паспорт якості) палива - документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів (пункт 3 Технічного регламенту №927).

Також пунктом 9 Технічного регламенту визначено, що документ про якість (паспорт якості) палива повинен містити: дату видачі і номер документа; назву, марку палива; товарний знак підприємства-виробника, його назву та адресу; назву та адресу постачальника (за наявності); дату виготовлення палива; дату відбирання проби та дату проведення випробування; нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива вимогам цього Технічного регламенту; відомості щодо декларації про відповідність; посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо; номер партії (резервуара); дані про вид та кількість добавок (присадок); підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою.

Згідно з пунктом 19 Технічного регламенту за результатами проведення оцінки відповідності виробник або уповноважений представник складає декларацію про відповідність за формою згідно з додатком 6 до цього Технічного регламенту.

Пунктом 20 Технічного регламенту обумовлено, що перед введенням в обіг палив на документ про якість (паспорт якості) палива виробником повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність. Зображення національного знака відповідності повинно відповідати його опису, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року №1599.

З наведених нормативно-правових актів слідує, що кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива, супроводжуватися декларацією про відповідність продукції Технічному регламенту.

Частиною сьомою статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено перелік документів, що підлягають перевірці, якими є: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції; 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Отже, органи ринкового нагляду мають право витребовувати та перевіряти у розповсюджувачів цієї продукції документи, визначені у частині сьомій статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Відповідно до частин першої, третьої статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 19 квітня 2019 року №667 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 травня 2019 року за №540/33511) затверджена форма 8 Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів повинне містити, зокрема зміст обмежувального (корегувального) заходу та пов'язані з ним дії, що має виконати суб'єкт господарювання. Можливість усунення порушень прямо залежить від чіткого визначення суб'єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити позивачу для усунення порушень. Відповідно орган перевірки несе імперативний обов'язок визначити конкретний спосіб усунення порушення. Зазначення конкретних дій у рішенні, які має вчинити суб'єкт господарювання слугує не лише досягненню основних завдань державної політики у сфері забезпечення безпечності нехарчової продукції, а й однакового розуміння норм законодавства з метою його дотримання як суб'єктом господарювання, так і органом ринкового нагляду.

У рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25 травня 2020 року №21-5/20-1, №21-5/20-2, №21-5/20-3 та №21-5/20-4, зазначено про необхідність усунення невідповідності вимогам Технічного регламенту та приведення продукції у відповідність до встановлених вимог; зобов'язано вжити заходів щодо усунення формальної невідповідності шляхом взаємодії з суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству.

Тобто, відповідач всупереч вимогам до оформлення таких рішень не визначив конкретних способів усунення виявлених порушень. При винесенні рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів обмежився вказівкою на загальний порядок усунення виявлених порушень без зазначення конкретних дій чи заходів, які повинен вчинити позивач з метою приведення продукції у відповідність до вимог законодавства.

Водночас, суд зазначає, що виходячи із змісту спірних правовідносин, виконання таких дій залежить від суб'єктів господарювання в ланцюгу постачання, що виключає можливість усунення таких порушень в залежності від правової поведінки лише одного суб'єкта господарювання/розповсюджувача продукції.

Така поведінка відповідача як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого виносити розпорядчі акти, що є обов'язковими до виконання учасниками правовідносин та підкріплені санкціями за невиконання, не відповідає критеріям чіткості та визначеності, що в свою чергу ставить суб'єктів, до яких звернутий такий акт в неоднозначне становище і, відповідно, нівелює можливі дії цих суб'єктів, направлені на виконання таких актів.

Зазначене свідчить про недотримання відповідачем при винесенні рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів принципів правової визначеності, який гарантує забезпечення легкості з'ясування змісту права і можливість скористатися цим правом, та принципу належного урядування, одним з елементів якого є обов'язок державного органу діяти в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права особи, як майнові права.

Крім того, відповідно до частини сьомої статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають, зокрема, документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції.

Позивач листами від 05 червня 2020 року повідомив органу нагляду про вжиті на виконання рішень заходи, надав відповідні пояснення та наявні у нього підтверджуючі документи.

Суд звертає увагу, що пунктами 8, 9, 19 Технічного регламенту встановлені вимоги до документа про якість (паспорта якості) палива, а також декларації про відповідність.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, слід дійти висновку, що виготовлення паспорту якості, що містить всі передбачені законодавством елементи та складові, на конкретне паливо є обов'язком виробника.

Позивач як особа, яка реалізує нафтопродукти в роздрібній мережі, не має права самостійно вносити зміни/доповнення/уточнення до паспортів якості, які виробляються виробником, при цьому усунути визначені порушення іншим чином також не має можливості, оскільки діють спеціальні норми законодавства, які визначають правовий режим документів про якість палива.

Враховуючи зазначене, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача, зазначені у відзиві на позов щодо формальних невідповідностей у декларації про відповідність та паспорті якості.

Вказані вище обставини, а також зважаючи на те, що в рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25 травня 2020 року №21-5/20-1, №21-5/20-2, №21-5/20-3 та №21-5/20-4 відсутні чіткі вказівки на конкретні дії чи заходи, які повинен був вчинити позивач для усунення виявлених невідповідностей, свідчать про те, що у позивача відсутня об'єктивна можливість виконати зазначені рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів у спосіб, який визначив відповідач та невиконання якого стало підставою для накладення штрафу.

З огляду на встановлені судом обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу від 22 червня 2020 року №25-5/20-1П, №25-5/20-2П, №25-5/20-3П та №25-5/20-4П.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, адміністративний позов ТОВ «МОТО ТРЕЙДІНГ» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТО ТРЕЙДІНГ» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови Державної екологічної інспекції Поліського округу про накладення штрафу від 22 червня 2020 року №25-5/20-1П, №25-5/20-2П, №25-5/20-3П та №25-5/20-4П.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТО ТРЕЙДІНГ» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 060,00 грн. (три тисячі шістдесят гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Поліського округу.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТО ТРЕЙДІНГ» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б, каб. 401; ідентифікаційний код 42034393);

Державна екологічна інспекція Поліського округу (10014, м. Житомир, вул. Леха Качинського, 12-А; ідентифікаційний код 42163803).

Суддя В.А. Кузьменко

Попередній документ
103560069
Наступний документ
103560071
Інформація про рішення:
№ рішення: 103560070
№ справи: 640/25749/20
Дата рішення: 15.02.2022
Дата публікації: 02.03.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами