ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у роз'ясненні судового рішення
15 лютого 2022 року м. Київ № 640/8497/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в письмовому провадженні заяву відповідача про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 (
АДРЕСА_1 )
до Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора (надалі по тексту - відповідач), в якому (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення №5 від 05 грудня 2019 року, прийняте шостою кадровою комісією, яка утворена наказом Генерального прокурора №287 від 15 листопада 2019 року, про неуспішне проходження атестації прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Офіс Генерального прокурора (код ЄДРПОУ 00034501) допустити прокурора ОСОБА_1 до проходження третього етапу атестації, передбаченого Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора №221 від 03 жовтня 2019 року співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетенції, професійної етики та доброчесності.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення №5 від 05 грудня 2019 року, прийняте шостою кадровою комісією, яка утворена наказом Генерального прокурора №287 від 15 листопада 2019 року, про неуспішне проходження атестації прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_1 . Зобов'язано Офіс Генерального прокурора (код ЄДРПОУ 00034501) допустити прокурора ОСОБА_1 до проходження третього етапу атестації, передбаченого Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора №221 від 03 жовтня 2019 року співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетенції, професійної етики та доброчесності. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034501).
Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчі листи.
Через канцелярію суду відповідачем подано заяву про роз'яснення рішення суду від 09 липня 2020 року.
Розглядаючи подану заяву про роз'яснення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2020 року , суд зазначає наступне.
Порядок роз'яснення судового рішення визначений статтею 254 КАС України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 вищезазначеної статті КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Так, суд приходить до висновку, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без його виправлення.
Разом з тим, відповідно до норм чинного законодавства роз'ясненню підлягають ті судові рішення, які є незрозумілими, містять суперечливі доводи.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2015 року у справі №К/800/14105/15, від 30 червня 2015 року у справі №К/9991/63961/11.
При цьому, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, однак зі змісту норми слідує, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко буде виконати, оскільки є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
За загальними нормами права роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 02 травня 2019 року у справі №9901/162/19.
Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Водночас, суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Проте, ознайомившись із заявою Офісу Генерального прокурора, суд приходить до висновку, що заявник просить не роз'яснити судове рішення з посиланням на його нечіткість, неясність чи невизначеність, а просить роз'яснити способ і порядок його виконання, що виходить за межі ст. 254 КАС України.
Таким чином, у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви Офісу Генерального прокурора про роз'яснення рішення суду від 09 липня 2020 року у цій справі, яке є зрозумілим за змістом і не викликає неоднозначного тлумачення, а тому роз'яснення не потребує.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні заяви Офісу Генерального прокурора про роз'яснення судового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства і може бути оскаржена відповідно до положень статей 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.Б. Федорчук