ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
14 лютого 2022 року м. Київ № 540/758/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши матеріали справи за позовом
ОСОБА_1
до треті особи,Міністерства юстиції України які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1) Херсонська обласна прокуратура, 2) Національна академія прокуратури України
про стягнення матеріальної шкоди
До Окружного адміністративного суду міста Києва передано справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Херсонської обласної прокуратури (далі - третя особа-1), Національної академії прокуратури України (далі - третя особа-2) та просить суд стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді не отриманої частини заробітної плати та стипендії, а саме посадового окладу, визначеного частиною 3 статті 81 та стипендії, визначеної частиною 2 статті 33 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнанні неконституційними, за період з 08.10.2019 по 29.12.2020 та з 16.04.2019 по 25.09.2019 у сумі 425463,60 грн.
Мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на частину 2 статті 33 Закону України «Про прокуратуру» вказує, що їй у період перебування у резерві на заміщення вакантних посад прокурорів із спеціальною підготовкою в Національній академії прокуратури Генеральної прокуратури України мала бути була нарахована стипендія у розмірі 80 938,26 грн., однак фактично нараховано та виплачено 20 032,83 грн. Також позивач посилається на те, що нею недоотримано частину заробітної плати у розмірі 364 558, 17 грн. Наведена позиція ОСОБА_1 обґрунтована тим, що у період її перебування у резерві на заміщення вакантних посад прокурорів із спеціальною підготовкою в Національній академії прокуратури Генеральної прокуратури України з 16.04.2019 по 25.09.2019 та праці на посаді прокурора місцевої прокуратури з 08.10.2019 по 29.12.2020 заробітна плата прокурора регулювалась підзаконними нормативно-правовими актами згідно Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» №79-VIII від 28.12.2014, що є протиправним. Позивач вказує, що Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI «При кінцеві та Перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14.10.2014 зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнано таким, що не відповідає Конституції України. На переконання ОСОБА_1 їй завдана матеріальна шкода положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та Перехідні положення» Бюджетного кодексу України, які визнані Конституційним Судом України не конституційними. Наведене й стало підставою для звернення до суду із даним адміністративним позовом.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній, серед іншого вказує на те, що позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача, адже Міністерство юстиції України не є органом державної влади, який бере участь у організаційному забезпеченні функціонування прокурорів.
Представником третьої особи-1 подано письмові пояснення по суті позовних вимог, де ним вказано про те, що за змістом статті 152 Конституції України рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, а тому рішення Конституційного Суду України № 6-р/2020 від 26.03.2020 на спірні правовідносини не впливає, оскільки правовідносини у даній справі виникли до прийняття такого рішення. Окрім цього, представник третьої особи-1 вказав, що у період з 26.03.2020 по 29.12.2020 заробітна плата нараховувалась і виплачувалась відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», з урахуванням положень абзацу 3 пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №113-IX до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. З урахуванням наведеного представник Херсонської обласної прокуратури просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представником третьої особи-2 відношення до позову не висловлено, письмових пояснень по суті позовних вимог не подано.
Досліджуючи матеріали справи судом встановлено, що позивач посилається, зокрема на положення частини 3 статті 152 Конституції України.
Згідно із частиною 3 статті 152 Конституції України матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Отже, у взаємозв'язку із наведеним суд вважає, що майнова шкода завдана фізичній особі актами і діями, що визнані неконституційними, повинна відшкодовувати Держава України в особі державного органу, адже згідно зі статтею 170 ЦК України закріплюється плюралістична модель участі держави у майнових відносинах, держава набуває цивільних прав і здійснює обов'язки через органи державної влади.
Згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Херсонська обласна прокуратура є самостійною юридичною особою та є державною організацією (установою, закладом).
Отже, на переконання суду у зв'язку з особливою формою представництва держави і у вигляді множинності осіб, які виступають від її імені, заходи примусу по стягненню шкоди проти держави повинні бути спрямовані на конкретний державний орган, уповноважений виступати у цих відносинах від імені та в інтересах держави, а оскільки конкретного порядку та конкретного органу уповноваженого на відшкодування шкоди за частиною 3 статті 152 Конституції України на законодавчому рівні не закріплено, то з цього слідує, що Держава Україна у спірних правовідносинах щодо компенсації шкоди завданої прийняттям неконституційного акта, у вигляді недоплаченої частини заробітної плати, яка мала бути нарахована позивачу, за період коли позивач працювала на посаді прокурора, набуває цивільних прав і здійснює обов'язки через органи державної влади - Херсонську обласну прокуратуру.
Аналогічний висновок суд формує в частині недоплаченої частини стипендії, адже згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Національна академія прокуратури України є самостійною юридичною особою та є державною організацією (установою, закладом).
Відповідно до частин 3, 4 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Між тим, в межах даної адміністративної справи як Херсонська обласна прокуратура, так і Національна академія прокуратури України виступають як треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, однак зважаючи на наведене суд вважає за доцільне змінити процесуальний статус останніх з третіх осіб на співвідповідачів.
Водночас, приймаючи до уваги те, що як Херсонська обласна прокуратура, так і Національна академія прокуратури України отримали позовну заяву та додані до неї документи у процесуальному статусі третіх осіб, суд не вбачає підстав для повторного скерування останнім копії позовної заяви та доданих до неї документів у процесуальному статусі співвідповідачів.
Окрім того суд вважає за доцільне вказати про те, що частиною 6 статті 7 КАС України регламентовано, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Частиною 1 статті 25 Бюджетного кодексу України визначено, що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до частини 10 статті 51 Бюджетного кодексу України у разі ліквідації або реорганізації державних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у наступних бюджетних періодах до завершення процедур ліквідації або реорганізації здійснюється в межах видатків, передбачених новим державним органам, які визначені правонаступниками чи яким передаються функції органів, що ліквідуються або реорганізуються.
Наведене свідчить, що наявність рішення про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, є підставою для виконання даного рішення Казначейством.
Відповідно до частини 2 статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
За правилами частини 5 статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Отже, зважаючи на вищевикладене суд вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державну казначейську службу України.
Керуючись ст. ст. 47-49, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Залучити до участі у справі в якості співвідповідачів Херсонську обласну прокуратуру (7300, м. Херсон, вул. Михайлівська, б. 33, код ЄДРПОУ 04851120), Національну академію прокуратури України (04050, м. Київ, вул. Мельникова, б. 81-б, код ЄДРПОУ 26297233).
2. Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державну казначейську службу України (01104, м. Київ, вул. Бастіонна, б. 6, код ЄДРПОУ 37567646).
3. Зобов'язати позивача надіслати на адресу Державної казначейської служби України (01104, м. Київ, вул. Бастіонна, б. 6, код ЄДРПОУ 37567646) копію позовної заяви з доданими до неї матеріалами протягом двох днів з дня отримання даної ухвали суду, докази чого надати суду.
4. Зобов'язати співвідповідачів подати до суду відзив відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 15 календарних днів з дня отримання ухвали суду.
5. Запропонувати третій особі подати письмові пояснення по суті позовних вимог відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 15 календарних днів з дня отримання копії позовної заяви.
6. Попередити співвідповідачів, що копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Роз'яснити відповідачам, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя М.А. Бояринцева