ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
14 лютого 2022 року м. Київ№ 640/27668/21
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі
за позовомГоловного управління ДПС у м. Києві
доОСОБА_1
простягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 2090449,80 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в підготовче засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2021 позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху, установлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2022 продовжено строк Головному управлінню ДПС у м. Києві для усунення недоліків до десяти днів з дня отримання даної ухвали.
Через канцелярію Окружного адміністративного суду м. Києва від представника Головного управління ДПС у м. Києві 08 лютого 2022 року надійшла заява про поновлення строку звернення до суду.
Ознайомившись з заявою представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Відповідно частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Кодексу стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з пунктом 102.4 статті 102 Кодексу у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Предметом спору є стягнення податкового боргу з відповідача, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 05.08.2010 №2564/17.
Судом встановлено, ОСОБА_1 21 липня 2011 року звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової служби у Шевченківському районі міста Києва, в якому просила скасувати податкове повідомлення - рішення від 05 серпня 2010 року №2564/17-04.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2011 року позов було залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.
За наслідками перегляду зазначеного судового рішення, Київським апеляційним адміністративним судом 28 лютого 2012 року постановлено ухвалу, якою ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2011 року змінено, виключивши з її мотивувальної частини посилання на пункт 5 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, як на одну з підстав залишення позовної заяви без розгляду.
В іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2011 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 червня 2012 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За результатами нового розгляду справи, Окружним адміністративним судом міста Києва 10 серпня 2012 року ухвалено постанову, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року, про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 серпня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2016 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про скасування податкового повідомлення - рішення залишено без розгляду.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.11.2016 залишив ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.09.2016 без змін.
В рамках розгляду адміністративної справи №2А-9186/12/2670 судами встановлено, у ОСОБА_1 виникло право на звернення до суду з позовом - день, коли позивач дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а саме: 16.08.2010 - дата отримання копії оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 05.08.2010 №2564/17-04, оскільки застосуванню підлягає місячний строк звернення до адміністративного суду, визначений у частині п'ятій статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 № 2453-VI).
При цьому, обчислення строку звернення особи до суду здійснюється за тими правилами, які були чинними на момент початку перебігу відповідного строку. Тривалість строку звернення до суду не змінюється у разі подальших змін законодавства, яке регулює відповідні відносини. Тому строк звернення до суду розпочинається і закінчується з урахуванням тієї тривалості, яка передбачалася на момент початку перебігу відповідного строку. При цьому тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізовано право на позов.
У відповідності до пп.5.2.1 п.5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, що був чинний на момент отримання відповідачем податкового -повідомлення-рішення, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Отже податковий борг виник у відповідача ще у 2010 році, натомість, позивач звернувся з даним позовом про стягнення такого податкового боргу у вересні 2021 року, тобто після спливу 1095-ти денного строку
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач звертає увагу на те, що було доповнено положення ст.52-2 Підрозділу 10 (Інші перехідні положення) Податкового Кодексу України від 02.12.2020 №2755-VI, якою було встановлено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобіганні поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Проте, як встановлено судом, податковий борг виник у відповідача ще у 2010 році, тобто до внесення змін до Податкового кодексу України від 02.12.2020 №2755-VI).
Отже, виходячи з наведених законодавчих приписів сам факт встановлення карантину не може слугувати причиною для поновлення процесуального строку звернення до суду, а можливість поновлення процесуального строку визначається у взаємозв'язку зі встановленням поважності причин пропуску строку та їх зумовленості обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Таким чином, позивачем пропущений строк на подання позову по даній справі.
Відповідно до ч. 15 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позов Головного управління ДПС у м. Києві підлягає залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 240, 243, 248, 255, 295, 297 КАС України, суд
Позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.К. Каракашьян